ТИПИ УРОКІВ.

СХЕМИ АНАЛІЗУ УРОКІВ РІЗНИХ ТИПІВ

(декілька варіантів за предметами і типами)

Орієнтовна схема повного аналізу уроку

І. Тип і структура уроку:

1. Тип, структура уроку, його місце серед уроків з теми.

2. Мета уроку, дидактичні завдання окремих етапів.

3. Витрата часу.

II. Зміст та методика повторення вивченого:

1. Повнота та глибина перевірки.

2. Методика повторення, диференціація завдань.

3. Кількість задіяних перевіркою учнів.

4. Об'єктивність та аргументація оцінювання.

III. Вивчення нового матеріалу:

1. Вимоги програми.

2. Науковість, зв'язок із життям, систематичність, доступність, співвідношення у матеріалі головного та другорядного.

3. Відповідність матеріалу цілям та завданням уроку.

IV. Методи навчання:

1. Оснащеність уроку наочними посібниками, дидактичними матеріалами.

2. Обґрунтованість застосованих методів.

3. Активізація пізнавальної діяльності.

4. Використання методів проблемного навчання.

5. Поєднання фронтальної, індивідуальної та групової форм роботи.

6. Самостійна робота учнів.

7. Методика контролю та обліку знань.

V. Засвоєння нового:

1. Добір матеріалу для формування умінь та навичок.

2. Самостійна робота під час закріплення.

3. Зворотній зв'язок. Оцінювання відповідей.

VI. Завдання додому:

1. Обсяг, характер і доступність матеріалу.

2. Наявність та характер інструктажу.

3. Наявність диференційованих завдань.

4. Місце домашнього завдання на уроці.

VII. Характер діяльності вчителя:

1. Рівень педагогічних вимог до роботи учнів, розвитку їхніх мови, мислення.

2. Мова вчителя та загальний стиль його поведінки.

3. Організаторська, управлінська діяльність вчителя. Робота з різними групами учнів.

4. Діяльність вчителя як консультанта та координатора навчання.

VIII. Характер діяльності учнів:

1. Самостійна робота. Робота в групах.

2. Диференціація та індивідуалізація.

3. Активність мислення.

4.Розвиток психічної сфери учнів.

IX. Результати уроку:

1. Підбиття підсумків.

2. Виконання плану.

3. Рівень досягнення мети.

4. Рівень якості знань, умінь, навичок, виявлених на уроці.

Орієнтовна схема комплексного аналізу уроку

1. Планування навчально-виховних цілей на основі програм та їхньої конкретизації за результатами консиліуму:

– освітні завдання уроку;

– виховні завдання;

– завдання розвитку інтелекту, волі, емоцій, інтересів;

– взаємозв'язок дидактичних, виховних цілей розвитку на різних етапах навчання.

2. Оцінювання оптимізації змісту. Виділення основного, суттєвого. Виділення об'єкта міцного засвоєння. Повноцінність змісту уроку на різних етапах.

3. Вибір та застосування різних джерел повідомлення учнями нових знань.

4. Оптимальне поєднання різних методів навчання під час уроку. Обґрунтованість вибору.

5. Використання різних прийомів роботи.

6. Виховання інтересу до навчання.

7. Культура праці вчителя та учнів.

8. Контроль за засвоєнням знань, умінь, навичок (форми контролю, відповідність оцінювання рівня знань).

9. Характер домашнього завдання, його диференційованість.

10. Оцінювання самоаналізу та самоконтролю навчальної діяльності

Системний аналіз уроку

  1. Знання предмета і загальна ерудиція вчителя.
  2. Рівень педагогічної й методичної майстерності.
  3. Культура мовлення, темп, дикція. Інтенсивність. Образність, емоційність загальна та фахова підготовка.
  4. Рівень тактовності й демократичності взаємин з учнями.
  5. Зовнішній вигляд, культура, міміка, жести.

Оцінка діяльності учнів на уроці:

  1. Рівень пізнавальної активності, творчості й самостійності.
  2. Рівень розвитку загально навчальних і спеціальних умінь та навичок.
  3. Наявність та ефективність колективних (групових) форм роботи учнів на уроці.
  4. Рівень дисциплінованості, організованості та зацікавленості на цьому навчальному предметі взагалі і на уроці зокрема.

Оцінка змісту діяльності вчителя та учнів

  1. Науковість, доступність і посильність досліджуваного матеріалу.
  2. Актуальність і зв’язок з життям.
  3. Ступінь новизни, проблемності і привабливості навчальної інформації.
  4. Оптимальність обсягу запропонованого для засвоєння нового матеріалу.

Оцінка ефективності способів діяльності вчителя та учнів

  1. Раціональність та ефективність використання часу уроку, оптимальність темпу, а також чергування і зміни видів діяльності в ході уроку.
  2. Доцільність та ефективність використання наочності і ТЗН на уроці.
  3. Раціональність та ефективність використання методів і організаційних форм роботи.
  4. Наявність зворотного зв’язку з усіма учнями в ході уроку.
  5. Ефективність контролю за роботою учнів і рівень вимог, на якому було оцінено їхні навчальні досягнення.
  6. Ступінь естетичного впливу уроку на учнів.
  7. Ступінь дотримання правил охорони праці і техніки безпеки вчителем і учнями в ході уроку.

Оцінка мети і результатів проведеного уроку

1. Ступінь конкретності, чіткості й лаконічності формулювання мети уроку.

2. Реальність, доцільність, складність і досяжність мети одночасно.

3. Ступінь навчального впливу проведеного уроку на учнів.

4. Ступінь виховного впливу ( що і якою мірою сприяє вихованню учнів у ході уроку).

5. Ступінь впливу уроку на розвиток учнів ( що і якою мірою сприяло їхньому розвитку).

Структурний аналіз уроку

I етап: організаційний.

Завдання етапу: підготувати учнів до роботи на уроці.

Результати: оперативність на початку уроку. швидке включення та зосередженість учнів у діловий ритм уроку.

Рекомендації: систематичність проведення оргхвилинок, послідовність висування вимог, зібраність, стриманість, вимогливість самого вчителя.

II етап: перевірка домашнього завдання.

Завдання: встановити правильність та усвідомленість виконання домашнього завдання всіма учнями.

Результати: вміння вчителя за 5-7 хвилин перевірити рівень знань у більшості учнів. Можливість у ході перевірки домашнього завдання скоригувати опорні поняття й ліквідувати виявлені прогалини.

Рекомендації: використання системи прийомів, які дають можливість перевірити виконання домашнього завдання у більшості учнів, оперативність учителя.

III етап: ґрунтовна перевірка знань.

Завдання: ґрунтовно перевірити знання окремих учнів. Стимулювати опитуваних і весь клас до оволодіння раціональними прийомами навчання та самоосвіти.

Результат: перевірка вчителем не тільки обсягу й правильності знань, а й їхньої глибини, усвідомленості.

Вміння використовувати їх на практиці, рецензування відповідей учнів, спрямованих на виявлення позитивних і негативних сторін у навчальних досягненнях. Активна діяльність усього класу в ході перевірки знань окремих учнів.

Рекомендації: використання різних методів перевірки знань (фронтальна бесіда, тестова перевірка), постановка додаткових запитаньна перевірку міцності знань, створення під час опитування нестандартних ситуацій.

IV етап: підготовка учнів до активного і свідомого засвоєння нового матеріалу.

Завдання: організувати й направляти до мети пізнавальну діяльність учнів.

Результат: активна пізнавальна діяльність на наступному етапі.

Рекомендації: оцінювання важливості для учнів нового матеріалу, вміння показати те, чого учні мають навчитися в ході уроку, вміння чітко та однозначно визначити образ. Мета уроку, записи в поурочному плані.

V етап: засвоєння нових знань.

Завдання: дати учням конкретне уявлення про новий матеріал, викласти основні завдання й допомогти зрозуміти тему. Первинне узагальнення й систематизація нових знань, освоєння способів навчання, шляхів і засобів, які привели до даного узагальнення. на основі здобутих знань розвивати в учнів відповідні вміння і навички.

Результат: у разі використання методу евристичної бесіди, самостійної роботи учнів у поєднанні з бесідою, використання комп’ютерної техніки, показником ефективності засвоєння знань учнями є правильність відповідей, дій у процесі бесіди, активна участь усього класу в підбитті підсумків роботи, а також якість знань учнів на останніх етапах навчання.

Рекомендації: використання прийомів, які підвищують рівень розуміння найголовнішого в досліджуваному матеріалі, визначення особливих ознак; вичленовування в досліджуваному найістотніших формулювань опорних пунктів плану, тез конспекту, використання прийомів мислення, самостійна робота з книжкою, використання наочності, аналізу, синтезу, порівняння, абстрагування, узагальнення, конкретизації; постановка перед учнями навчальної проблеми, створення проблемної ситуації; постановка

евристичних запитань, складання таблиць первинного узагальнення матеріалу, актуалізація особистого досвіду та опорних знань учнів, словникова робота.

VI етап: перевірка розуміння учнями нового матеріалу.

Завдання: визначити рівень засвоєння учнями взаємозв’язку між фактами, змісту нових понять, усунути виявлені прогалини.

Результат: основний критерій результативності – рівень розуміння нового матеріалу більшістю середніх і слабких учнів.

Рекомендації: використання запитань, які вимагають активної розумової діяльності учнів, створення нестандартних ситуацій, звертання вчителя до класу з пропозицією доповнити, уточнити, виправити, знайти інше рішення. врахування додаткових запитань учнів під час з’ясування прогалин у знаннях.

VII етап: закріплення нового матеріалу.

Завдання: закріпити знання і вміння, необхідні для самостійної роботи з новим матеріалом.

Результат: уміння учнів співвідносити факти, вміння знаходити суттєві ознаки найголовніших понять, конкретизувати їх, активність учнів.

Рекомендації: оволодіння раціональними методами і прийомами контролю за знаннями, вміннями учнів.

VIII етап: інформація про домашнє завдання, інструктаж щодо його виконання.

Завдання: повідомити про домашнє завдання, пояснити методику його виконання і підбити підсумки уроку.

Результат: правильне виконання домашнього завдання всіма учнями.

Рекомендації: давати домашнє завдання безпосередньо на уроці, вводити до складу домашнього завдання пізнавальні завдання, запитання; диференціювати підхід до добору матеріалу для домашнього завдання.

Психологічний аналіз уроку

Психологічна мета уроку:

– проектування розвитку учнів у межах вивчення конкретного навчального предмета і конкретного уроку;

– врахування в меті уроку психологічного завдання вивчення теми і результатів, досягнутих у попередній роботі;

– використання окремих способів психолого-педагогічного впливу, методичних прийомів, які забезпечують розвиток учнів.

Стиль уроку:

– визначення змісту і структури уроку відповідно до принципів розливального навчання:

• відповідність навантаження на пам’ять учнів та їхнє мислення;

• визначення обсягу відтворювальної і творчої діяльності учнів;

• планування засвоєння знань у готовому вигляді (зі слів учителя, з підручника, посібника тощо) і в процесі самостійного пошуку;

• застосування вчителем проблемно-евристичного навчання (хто ставить проблему, формулює її, хто вирішує);

• врахування контролю, аналізу та оцінювання діяльності школярів, здійснюваних учителем самоконтролю та самоаналізу учнів;

• співвідношення спонукання учнів до діяльності (коментарі, які викликають позитивні емоції у зв’язку з виконаною роботою, установки, які стимулюють інтерес, вольові зусилля до подолання труднощів тощо) і примусу (нагадування про оцінювання, різкі зауваження, нотації тощо);

– особливості самоорганізації вчителя:

• підготовка до уроку і найголовніше – усвідомлення психологічної мети та внутрішня готовність до її здійснення;

• робоче самопочуття на початку та впродовж уроку (зібраність, налаштованість на тему і психологічну мету уроку, енергійність, наполегливість у досягненні накресленої мети, оптимістичний підхід до всього, що відбувається на уроці, педагогічна вправність тощо);

• педагогічний такт (ситуації, прояви);

• психологічний клімат на уроці (підтримка атмосфери радісного, щирого спілкування, ділового контакту тощо).

Організація пізнавальної діяльності учнів:

– визначення заходів для забезпечення умов продуктивної роботи мислення та уяви учнів:

• планування способів сприйняття учнями досліджуваних об’єктів і явищ, їх осмислення;

• використання установок у формі переконання, навіювання;

• планування умов стійкої уваги і зосередженості учнів;

• використання різних форм роботи для актуалізації в пам’яті учнів раніше засвоєних знань і вмінь, необхідних для сприйняття нових (бесіда, індивідуальне опитування, вправи на повторення);

– активізація мислення та уяви учнів у процесі формування нових знань і вмінь:

• визначення рівня сформованості знань і вмінь в учнів (на рівні конкретно-почуттєвих уявлень, понять, що узагальнюють образи-відкриття, формулювання висновків);

• опора на психологічні закономірності формування уявлень, понять, рівнів розуміння, створення нових образів в організації розумової діяльності та уяви учнів;

• планування прийомів і форм роботи, які забезпечують активність і самостійність мислення учнів (система запитань, створення проблемних ситуацій, різні рівні проблемно-евристичного вирішення завдань, використання завдань з відсутніми і зайвими даними, організація пошукової і дослідницької роботи учнів на уроці, створення ситуацій підвищеної складності, але з можливим їх вирішенням у ході самостійних робіт, ускладнення завдань з метою розвитку пізнавальної самостійності учнів);

• керівництво підвищенням рівня розуміння (від описового, порівняльного, проблемного) і формуванням умінь міркувати та узагальнювати;

• використання різних видів творчих робіт учнів (пояснення мети роботи, умов її виконання, навчання добору й систематизації матеріалу, а також обробки результатів та оформлення роботи);

– закріплення результатів роботи:

• формування навичок шляхом виконання вправ;

• навчання використання раніше засвоєних умінь і навичок в нових умовах роботи, запобігання механічному перенесенню.

Організованість учнів:

– ставлення учнів до навчання, їхня самоорганізація і рівень розумового розвитку;

– наявність груп учнів за рівнем навченості, врахування цього під час визначення доцільності використання індивідуальної, групової та фронтальної форм роботи учнів на уроці.

Врахування вікових особливостей учнів:

– планування уроку відповідно до індивідуальних і вікових особливостей учнів;

– проведення уроку з урахуванням сильних і слабких учнів;

– диференційований підхід до сильних і слабких учнів.

Орієнтовні схеми аналізу уроків відповідно до поставленої мети

І. Мета: планування навчально-виховних завдань уроку та оцінювання їхньої оптимальності

1. Повнота, комплексність, різноманітність завдань уроку.

2. Облік особливостей учнів класу під час планування задач.

3. Навчальні, виховні, розвиваючі завдання.

4. Наявність диференційованих завдань.

5. Правильність виділення серед системи завдань основних, найбільш суттєвих за цих умов.

II. Мета: оцінювання оптимальності змісту уроку

1. Відповідність змісту уроку вимогам програм.

2. Вибір найбільш раціональної логіки розкриття матеріалу.

3. Науковість, систематичність, доступність викладу матеріалу, повнота розкриття теми.

4. Виховна спрямованість уроку.

5. Трудова, політехнічна спрямованість уроку.

6. Оцінювання змісту матеріалу з точки зору його розвиваючого впливу (розвиток пізнавальних інтересів, емоцій, раціональних прийомів мислення, загальнонавчальних навичок та вмінь, волі, наполегливості).

7. Здійснення міжпредметних зв'язків.

8. Уміння вчителя виділяти у змісті матеріалу основні ідеї та думки, концентрувати увагу на провідних принципах, фактах, законах.

9. Помилки під час підбору змісту уроку.

III. Мета: оцінювання оптимальності вибору методів, прийомів та засобів навчання

1. Відповідність методів загальній спрямованості навчання, дидактичній меті, змісту матеріалу, віку учнів, специфіці предмета.

2. Методи вивчення нового матеріалу.

3. Методи формування вмінь та навичок.

4. Методи стимулювання та мотивації.

5. Методи контролю та самоконтролю.

6. Оптимальність поєднання різних методів, обґрунтованість методів.

7. Використання наочних посібників, дидактичних матеріалів, технічних засобів.

8. Методика організації самостійних робіт.

9. Використання переваг кабінетної системи.

IV. Мета: перевірка, оцінювання знань, умінь, навичок

1. Місце контролю в системі уроку.

2. Методи контролю, доцільність їхнього застосування.

3. Методика перевірки домашніх завдань.

4. Розвиток в учнів навичок самоаналізу та самоконтролю (взаємна перевірка, рецензування, запитання тим, хто відповідає).

5. Кількість опитаних учнів.

6. Виховний бік перевірки.

7. Урахування індивідуальних особливостей під час перевірки.

8. Способи активізації учнів під час перевірки.

9. Кількість оцінок, їхня об'єктивність, аргументація.

10. Зміст та характер запитань, завдань (відтворюючі, проблемні, спрямовані на встановлення при-чинно-наслідкових зв'язків та ін.).

11. Оцінювання рівня якості знань, умінь, навичок (повнота, усвідомленість, міцність, глибина, наявність системи у відповідях).

V. Мета: як формуються загальнонавчальні вміння та навички на уроці

1. Які завдання формування загальнонавчальних навичок були помічені?

2. Які види діяльності в зв'язку з цим були обрані і чому?

3. Які завдання і вправи пропонувалися для формування загальнонавчальних умінь та навичок?

4. Які методи роботи були обрані і чому?

5. Які загальнонавчальні вміння та навички формувалися і який рівень їхньої сформованості?

6. Які труднощі мали вчитель та учні під час розв'язання цих завдань?

7. Як здійснюються формування навичок, планування навчальної роботи (планування відповідей, творів, доведень)?

8. Як формується вміння виділяти основне в матеріалі (вчитель концентрує на ньому увагу, виділяє суттєві ознаки, записує основні думки, підкреслює їх інтонацією, аналізує логіку відповідей учнів)?

VI. Мета: вивчення способів активізації пізнавальної діяльності

1. Активізація пізнавальної діяльності на різних етапах уроку.

2. Прийоми активізації у разі застосування різних методів навчання.

3. Використання проблемного навчання, індивідуального та диференційованого підходів із метою активізації пізнавальної діяльності.

4. Види активності (зовнішня, пізнавальна).

5. Моменти найбільшої активності учнів, їхні причини.

6. Результативність активізації в якісному та кількісному відношеннях.

VII. Мета: вивчення характеру взаємовідносин учителя й учнів

1. Організація роботи учнів на різних етапах уроку.

2. Вміння вчителя володіти класом, активізувати діяльність учнів, організувати самостійну роботу.

3. Індивідуальний підхід до учнів.

4. Рівень педагогічних вимог до учнів, до їхніх відповідей, до-розвитку мови та мислення.

5. Характер постановки запитань учням.

6. Реакції на помилки учнів.

7. Репліки під час оцінювання учнів, аргументація оцінок.

8. Характер і тон дисциплінарних зауважень.

9. Загальна емоційна та інтелектуальна атмосфера на уроці.

10. Дотримання норм педагогічної етики. Культура спілкування.

11. Стиль і темп роботи вчителя, їх вплив на діяльність учнів (енергійність, рішучість, в'ялість, байдужість та ін.).

12. Стимулювання успіхів учнів, арсенал стимулів.

13. Мовна взаємодія на уроці (культура мови, логічність, емоційність).

VIII. Мета: реалізація принципів навчання на уроці

1. Реалізація основних дидактичних принципів у змісті та методах навчання.

2. Реалізація принципів навчання на різних етапах уроку.

3. Показ реалізації одного з принципів навчання на уроці:

• науковості;

• наочності;

• активності та самостійності;

• відповідності навчання реальним можливостям учнів та вчителя;

• усвідомленості.

4. Які засоби, методи та прийоми були використані для реалізації принципу усвідомленості:

• чи була використана наочність;

• чи враховувалися вікові та індивідуальні особливості;

• які пізнавальні завдання розв'язувалися;

• чи була організована самостійна пізнавальна робота;

• чи перевірені розуміння домашнього завдання, ступінь осмислення нового матеріалу;

• які прийоми використані для перевірки усвідомлення нового (доведення, порівняння, постановка проблемних питань).

5. Чи можна говорити про єдність та взаємозв'язок принципів навчання на уроці.

IX. Мета: організація пізнавальної діяльності на уроці

Організація сприйняття на уроці:

• підготовка до сприйняття;

• створення умов для успішного сприйняття матеріалу;

• види сприйняття (безпосереднє, опосередковане).

• які нові уявлення були сформовані, наскільки вони правильні, повні;

• управління сприйняттям з боку вчителя. Формування понять на уроці:

• якими знаннями оперують всі учні класу;

• виділіть у структурі знань наукові факти, поняття, закони, теорії;

• як учитель формував нові поняття, теоретичні узагальнення, висновки (використовував аналіз, синтез, порівняння);

• який рівень сформованих понять;

• чи були наявними всі етапи формування понять.

Організація запам’ятовування:

• встановлення зв'язку нового з раніше вивченим;

• концентрація уваги на основному;

• організація повторення основних правил, законів, виведених на уроці, організація закріплення.

Орієнтовна схема самоаналізу

1. Чи відповідає мій урок програмі?

2. Чи правильно мною були визначені і розв'язані на уроці навчальні, виховні і розвиваючі завдання?

3. Чи оптимально було визначено зміст уроку, чи відповідає він завданням?

4. Що було основним, найсуттєвішим на уроці? Чи зумів я акцентувати увагу учнів на його вивченні?

5. Чи вдало визначена структура уроку? Чи була організована на уроці робота із формування основних умінь, навичок, інтересів учнів? Як здійснювались внут-рішньопредметний і міжпредметний зв'язки?

6. Які методи і засоби навчання були використані на уроці? Чи були вдалими вибір і поєднання?

7. Які форми навчання (масові, групові, індивідуальні) домінували на уроці? Чи були вдалими їх вибір і поєднання?

8. Чи об'єктивно і відповідно до норм оцінені мною знання учнів?

9. Чи правильно здійснювався на уроці інструктаж, визначалися обсяг і складність домашнього завдання? Чи було воно диференційованим?

10. Що було зайвим у моїй діяльності і в діях учнів?

Методичні рекомендації вчителю щодо самоаналізу уроку

В основних напрямках реформи загальноосвітньої та професійної шкіл зазначається, що людина повинна виховуватись у нас не просто носієм певної суми знань, а насамперед, як громадянин суспільства, з притаманними йому переконаннями, мораллю, інтересами, високою культурою праці і поведінки.

У школі урок надійно посів місце основної організаційної форми навчання, де реалізуються його глобальні мета, цілі й завдання – всебічного розвитку особистості, формування її інтелектуальних можливостей, здійснення виховання.

Урок можна вважати ефективним, якщо на ньому забезпечується оптимальний зв'язок усього комплексу навчально-виховних цілей, якщо увага і мислення учнів концентруються на основних, провідних ідеях і поняттях теми, що вивчається, пробуджуються і розвиваються навчальні процеси, формуються потреби учнів у знаннях.

Усі ці вимоги до сучасного уроку мотивовані науковою сучасною педагогікою. Але всі вони здійснені без творчого ставлення вчителя до організації навчання, без його майстерності. Майстерність учителя багато в чому залежить від уміння аналізувати свої та чужі помилки.

Аналізувати урок потрібно під кутом зору певної педагогічної концепції.

З точки зору оптимізації навчально-виховного процесу можна здійснювати самоаналіз за такою схемою:

1. Які види змісту освіти передбачені навчальним планом уроку.

2. Чи відповідали методи і прийоми навчання видам змісту і навчальному матеріалу.

3. Рівні досягнутого засвоєння знань.

4. Який рівень якості знань досягнуто.

5. Ступінь усвідомлення знань учнями.

6. Доцільність використання наочності і технічних засобів навчання.

7. Чи був на уроці необхідний емоційний клімат.

8. Чи була на уроці внутрішня логічна єдність.

9. Як реалізована виховна мета уроку. Примітка:

зміст освіти складається з:

– наукових знань (факти, закони, теорії);

– прикладних знань;

– оцінювальних і методичних знань;

– логічних, історичних, філософських знань.

Рівні засвоєння знань:

1. Рівень усвідомленого сприймання і запам'ятовування. Він проявляється у відтворенні засвоєного.

2. Рівень застосування знань і вмінь за засвоєним зразком, тобто у знайомій ситуації.

3. Рівень застосування знань і вмінь у новій ситуації. Тобто їх творче застосування.

Необхідно прагнути того, щоб учні досягли засвоєння основних знань і вмінь на третьому, тобто творчому рівні.

Учителям слід пам'ятати, що методи навчання не можуть бути поганими чи хорошими, сучасними чи застарілими, вони можуть лише відповідати тим цілям, для досягнення яких вони застосовувалися.

Психологічний аналіз уроку

1. Загальна психологічна спрямованість уроку:

– мотивація діяльності вчителя й учнів на уроці (за обов'язком, за інтересом, за традицією спільної діяльності...);

– інтерес учителя й учня до уроку (до змісту, методів і форм).

2. Реалізація ідей розвиваючого навчання:

– як здійснювалась робота щодо формування активності, самостійності й творчості;

– які засоби використовував учитель для постійного переходу від навчання до самонавчання.

3. Організація пізнавальної діяльності на уроці:

– чи були установки на сприймання, запам'ятовування і роздуми (що сприйняти, що завчити, що обговорити);

– як учитель домагався цілісного й свідомого, осмисленого сприйняття навчального матеріалу (поставив мету, спрямував усвідомленість в одне русло, застосував цілісний підхід, наочність, образність тощо);

– як організував увагу (як спрямовував, як переключав, що робив під час відволікання, як домагався стійкості);

– як розвивав пам'ять дітей (які види діяльності організовував, як націлював на запам'ятовування, збереження і відтворення, як добирав інформацію для запам'ятовування, скільки і як повторював, як перевіряв;

– як розвивав мислення учнів, використовуючи порівняння, зіставлення, аналіз, синтез, класифікацію, систематизацію, генералізацію;

– як працював із поняттями, аргументами;

– як розвивав творчу уяву.

4. Формування вмінь і навичок дітей:

– як формував загальнонавчальні вміння й навички;

– як вироблялися спеціальні вміння й навички;

– які практикував види вправ і як вони сприяли тренуванню умінь і навичок;

– яку роль відіграють вказівки, інструкції, алгоритми, зразки під час формування вмінь і навичок;

– чи раціонально використав час для формування вмінь і навичок

5. Розвиток емоційно-вольової сфери учнів:

– які емоції дітей переважають на уроці;

– які засоби корекції емоцій використав учитель на уроці;

– чи враховує педагог на уроці індивідуальні особливості й стан дитини;

– що робить для активізації вольової сфери у дітей;

– чи помічає учнів з агресивним і депресивним станом.

6. Психологічна саморегуляція вчителя на уроці:

– яке творче самопочуття вчителя на уроці;

– який контакт з учнями;

– як реагує вчитель на аналіз уроку.

Соціологічний аналіз уроку

1. Які форми співпраці вчитель використовує на уроці

2. Які стосунки між педагогом і учнями на уроці (доброзичливі, натягнуті, напружені, врівноважені, штучні, стримані, непевні, агресивні, депресивні тощо);

3. Як виконують учні доручення або вказівки вчителя (нервово, спокійно, щиро, насильно, байдуже, ввічливо-коректно);

4. Як спілкуються діти між собою на уроці. Чи допомагають один одному. Чи захищають один одного.

5. Хто з дітей займається випереджувальним навчанням. Що вивчив наперед. Яку мету під час цього прагне досягти.

6. Що особливо сподобалось учням на уроці. Яку б вони поставили йому оцінку, якби оцінювали за 10-бальною системою.

7. Чи дістали діти задоволення від уроку. А від чого вони із задоволенням відмовилися б.

8. Який педагогічний такт учителя. Чи завжди педагог на уроці ввічливий, тактовний, доброзичливий. Якщо не завжди, то чому.

9. Як інакше хотіли б учні побудувати урок і стосунки з учителем.

10. Які скарги має вчитель на учнів. Що хотів би змінити у стосунках із дітьми.

Аналіз виховних аспектів уроку

Світоглядний напрямок

Особистість учителя (приклад), оптимізм, стосунки з людьми, ставлення до речей, до довкілля.

Навчальна праця на уроці.

Робоче місце, планування, активність, самостійність, повага до істини, старанність.

Виховання дисципліни.

Виховання учнів, дотримання порядку, відповідальність, уміння слухати, вимоги на уроці, тактовність, аргументованість. Вимоги, які ґрунтуються на: довірі, успіхові, інтересах.

Особистийпідхід на уроці.

Педагогічна любов, розуміння дітей, допомога дітей, оцінювання дітей.

Аналіз уроку з позицій формування вмінь

Мета (щодо оволодіння вміннями).

Структура (співвідношення частин).

Інструктування (орієнтовна основа дій).

Постановка мети.

Пояснення теоретичного блоку.

Перевірка готовності.

Практична робота.

Організація початку і кінця.

Диференційований та індивідуальний підходи.

Самостійність.

Поточний контроль і самоконтроль.

Робоче місце.

Підготовка результатів.

Аналіз результатів.

Ступінь виконання роботи.

Підсумковий контроль (аналіз роботи).

Дотримання нормативних умов.

Узагальнення, підбиття підсумків.

Аналіз уроку з позицій розвивального навчання

Розвивальна мета.

Методи і прийоми.

Проблемні, дослідницькі, творчі, діалогічні, колективні, ігрові.

Формування знань, умінь, навичок.

Поняття, змістове узагальнення, робота ЗНР, від абстрактного до конкретного, укрупнення дидактичних одиниць, підвищений темп, орієнтовна основа дій.

Формування способів розумових дій.

Доцільна НД, узагальнення, класифікація, судження, висновки, аналіз, синтез, формування самоорганізаційних механізмів особистості, творчість, пізнавальна мотивація, вольова мотивація, самонавчання, самоствердження (Я-концепція), саморегуляція.

Принцип обліку індивідуальних особливостей.

Індивідуальний підхід.

Рівнева диференціація.

Інші якості особистості.

Схема аналізу уроку іноземної мови

1. Мета уроку визначена (чітко, конкретно, дидактично правильно, недостатньо чітко, неконкретно, дидактично виправдано).

2. Види (етапи) мовної діяльності (взаємопов'язані, недостатньо логічно послідовно, не послідовно, обумовлені темою і метою уроку, не обумовлені змістом уроку та поставленим дидактичним завданням).

3. Використані методи роботи (ефективні, малоефективні, неефективні, передбачають ознайомлюючий, стандартизуючий, варіантний, комбінований характер мовної діяльності школярів).

4. Прийоми (вступу, активізації, практичного застосування фонетичного, лексичного, граматичного матеріалу, різноманітні, доцільні, стимулюючі активну пізнавальну мовну діяльність учнів, одноманітні, доцільні, нестимулюючі).

5. Учитель застосував (хорові, парні, індивідуальні, комбіновані форми роботи, які сприяли, не сприяли формуванню мовних умінь і навичок).

6. Використання аудіовізуальних способів навчання (магнітофон, програвач, діафільми, епідіаскопі кінофільм, таблиці, картини і т.д.).

7. Зворотний зв'язок (достатній, достатній частково, незадовільний).

8. Темп уроку (високий, уповільнений). Мовною практикою охоплені (всі учні класу, більша частина, менша, окремі учні).

9. Мовна діяльність школяра (повністю, частково) спрямована на (формування, активізацію, автоматизацію) умінь та навичок (вимови, аудіювання, діалогічного мовлення, монологічного, читання) (відповідає, частково відповідає, не відповідає визначеній меті уроку).

10. Мовлення учнів має (рецептивний, репродуктивний, умовно-продуктивний, продуктивний характер), комунікативне (повністю, частково) обумовлене, необумовлене.

11. Учні оперують (фонетичним, лексичним, граматичним) матеріалом на рівні (слова, речення,

репліки, зв'язного висловлювання) з використанням (без використання) навчальної опори (логічних: аналогій, алгоритмів, схем, таблиць; зорових, складових і слухозорових: картин, ілюстрацій, озвучень картини та діафільмів і т.д.).

12. Учні проявили (стійкі, слабкі, незадовільні) уміння і навички під час оперування лексичними одиницями, граматичними структурами в (алогічних, відмінних) ситуаціях усного спілкування, читання (про себе, вголос, синтетичного, аналітичного).

13. Типовими недоліками в мовній підготовці школярів є (недосконала вимова, відсутність фонематичного слуху, мовної інтуїції, обмежений лексичний запас, незнання або недостатнє усвідомлення граматичних структур, недостатні навички самостійного мовлення без використання навчальних опор, невміння користуватися стимулюючими до розмови репліками, уповільнена мовна реакція і т.д.).

14. Інтерес учнів до вивчення іноземної мови (великий, значний, незначний, відсутній).

15. Урок проведений на високому, невисокому, незадовільному (науковому рівні); методично: грамотно, недостатньо грамотно, незадовільно).

Вчителю потрібно:

• дотримуватись вимог програми;

• ознайомитись із рекомендаціями інструктивно-методичних матеріалів і методичних посібників із питань;

• вивчити досвід розв'язання таких методичних проблем у практиці роботи вчителів;

• звернути увагу на підготовку учнів до уроку, "наявність у них підручників, словників, зошитів, організація гуртових і парних видів роботи, чіткість і лаконічність формування завдань учням, естетичний вигляд наочних посібників та ін.;

• відвідати уроки вчителів у класах;

• поглиблено самостійно вивчити тему (проблему).

Схема аналізу уроку математики

1. Підготовка учителя до уроку (записи на дошці, обладнання, таблиці).

2. Обладнання робочого місця школяра (чи є все необхідне для уроку), підготовка учнів до уроку.

3. Чи правильно визначені вчителем навчальні, виховні, розвиваючі цілі? Які конкретно навчально-пізнавальні завдання ставив учитель перед учнями на уроці? Чи досягнув учитель мети на уроці?

4. Відповідність змісту уроку програмі. Місце серед інших уроків щодо вивчення всієї теми.

5. Виконання основних принципів дидактики (науковість, наочність, доступність, єдність теорії з практикою).

6. Як визначено структуру уроку, види, прийоми і методи роботи відповідно до мети, змісту уроку і рівня підготовленості учнів класу?

7. Як здійснювався диференційований підхід у навчанні школярів? Попередження неуспішності учнів.

8. НОП на уроці, раціональне використання часу на уроці.

9. Контроль за знаннями учнів. Форми контролю. Види опитування. Об'єктивність оцінювання.

10. Способи розвитку розумової діяльності школярів.

11. Система повторення.

12. Види перевірки домашнього завдання.

13. Усвідомлення у засвоєнні учнями правил, математичних понять, математичної символіки.

14. Розвиток математичної мови.

15. Як розв'язувалося завдання – озброїти учнів методами самостійної роботи (проведення спеціальних індивідуальних завдань, самостійна робота з підручником, літературою, навчаючих самостійних робіт)?

16. Прищеплювання інтересу до предмета.

17. Міжпредметні зв'язки.

18. Спілкування вчителя з учнями (такт, вміння володіти класом, бажання допомогти учневі).

19. Домашні завдання (рівень, обсяг, інструктаж, врахування індивідуальних можливостей).

20. Підбиття підсумку уроку.

Схема аналізу уроку біології

I. Чи правильно визначена мета уроку.

– Які нові питання, закони передбачається вивчити.

– Як розкриваються навчальні й виховні завдання уроку.

– Який навчальний матеріал планується повторити.

– Які поняття формуються, які закріплюються відповідно до програми.

II. Доцільність розподілу навчального часу на певні етапи уроку, чи відповідає хід уроку наміченому плану.

III. Зміст уроку:

1. Відповідність змісту уроку програмі.

2. Наукова спрямованість уроку.

3. Уміння вчителя виділити основне в навчальному матеріалі, не перевантажувати урок другорядним матеріалом.

4. Дотримання принципу науковості та доступності.

5. Наочність (таблиці, гербарії, моделі, колекції, живі об'єкти, ТЗН).

6. Використання на уроках результатів робіт учнів, отриманих на інших видах навчальної діяльності (вдома, на екскурсіях, у куточках живої природи та ін.).

7. Практичні роботи з натуральними об'єктами:

– розпізнання;

– спостереження;

– визначення;

– співставлення;

– короткочасний експеримент (якщо він є на уроці).

8. Опора на раніше вивчене.

9. Зв'язок теорії з практикою.

10. Ознайомлення учнів з екологічними проблемами.

11. Наступність у вивченні матеріалу.

12. Ступінь самостійної навчальної діяльності учнів:

– самостійність суджень;

– усвідомленість запам'ятовування;

– вміння використовувати наявні знання;

– закріплення (застосування знань у нестандартних ситуаціях, робота з підручником, обґрунтованість відповідей).

13. Диференціація навчання.

14. Контроль та оцінювання.

15. Домашні завдання (обсяг, посильність, інструктаж).

16. Реалізація завдань уроку

Схема аналізу уроку хімії

1. Чи відповідає зміст уроку поставленій меті, чи правильно дібраний матеріал для досягнення мети.

2. Чи відповідає теоретичний рівень викладу матеріалу рівню класу. Як виконується програма.

3. На якому науковому рівні викладається матеріал.

4. Чи здійснюється зв'язок із вивченим раніше. Як використовуються міжпредметні зв'язки.

5. Добір методів та засобів викладання матеріалу (проблемно-пошуковий, ілюстративний, евристичний тощо).

6. Застосування наочності.

7. Вимоги до хімічного експерименту:

– підготовленість та стан обладнання;

– дотримання техніки безпеки;

– уважне ставлення учнів до роботи;

– аналіз та фіксування дослідів.

8. Мова вчителя.

9. Контроль та оцінювання. Форми контролю:

– письмові;

– усні;

– самостійні і контрольні роботи.

10. Диференціація навчання.

11. Домашнє завдання. Обсяг, доступність, інструктаж із виконання.

12. Досягнення мети та завдань уроку.

Схема аналізу уроку фізики

1. Відповідність теми уроку програмі.

2. Відповідність змісту та структури поставленій меті.

3. Науковість викладу вчителем програмового матеріалу, його політехнічна спрямованість.

4. Здійснення зв'язку раніше вивченого матеріалу з новим (повторення, закріплення, узагальнення).

5. Методи та засоби передачі матеріалу, постановка демонстраційного експерименту, розв'язування задач.

6. Ефективність використання технічних засобів навчання.

7. Застосування наочних посібників (таблиці, схеми, плакати). ,

8. Використання на уроці різноманітних видів робіт та завдань, що вимагають застосування здобутих учнями теоретичних знань.

9. Формування навичок самостійно здобувати та поглиблювати знання.

10. Здійснення диференційованого навчання.

11. Контроль за рівнем якості засвоєння учнями, цілеспрямованість та планомірність його здійснення.

12. Обсяг, рівень, доступність, система перевірки домашніх завдань.

13. Зацікавленість учнів темою, змістом та методами ведення уроку.

14. Розвиток логічного мислення. Активізація розумової діяльності учнів.

15. Досягнення мети, цілей та завдань уроку.

Аналіз уроку фізичної культури у початковій школі

Під час аналізу уроку зверніть увагу на таке:

1. Підготовка вчителя до уроку.

2. Місце проведення.

3. Інвентар, наочність, наявність ТЗН, картки.

4. Своєчасність початку уроку.

5. Зовнішній вигляд учителя, наявність плану уроку.

6. Зовнішній вигляд учнів.

7. Шикування, здача рапорту, привітання, постановка завдань уроку.

8. Дозування у часі частин уроку (підготовча частина – від 25 до 30 хв, заключна частина – 5 хв).

9. Мова, тон учителя, володіння правильною термінологією.

10. Фізіологічна послідовність під час виконання фізичних вправ (від легкого до складного і від складного до легкого).

11. Поведінка учнів під час уроку. Виховання свідомої дисципліни.

12. Професійно-методична підготовка вчителя.

13. Забезпечення на уроці індивідуального і диференційованого підходу до учнів (робота за картками).

14. Оцінювання знань і вмінь учнів, його об'єктивність, коментування (заохочення, оголошення подяки).

Примітка. Навчальну частину уроку можна не оцінювати.

15. Фізичне навантаження на уроці.

16. Міжпредметні зв'язки.

Кожен урок розпочинати зі спортивних вправ. У ході уроку задіювати теоретичні відомості. Привчити учнів до самостійних занять. У заключній частині уроку підбити підсумок, виставити оцінки, дати домашнє завдання.

Аналіз уроку фізичної культури

Мета фізичної культури – сприяти вихованню в учнів свідомої дисципліни, викликати у них почуття любові до своєї школи, дружби, чесності та інших позитивних рис моралі. У зв'язку з цим набуває особливо важливого значення питання психолого-педагогічного і методичного аналізу навчальної та позакласної роботи учителів фізичної культури.

Здійснюючи контроль за фізичним вихованням, директори та їхні заступники керуються Постановою з питань фізичної культури і спорту, а також наказами та інструкціями Міністерства освіти, Міністерства охорони здоров'я, «Положенням про фізичне виховання в загальноосвітній школі». Педагогічний контроль повинен бути:

а) всебічним – охоплювати всі найважливіші сторони навчально-виховного процесу;

б) об'єктивним – ґрунтуватись на достатній кількості ретельно зібраних фактів;

в) результативним – сприяти досягненню кращих наслідків у роботі вчителів фізичної культури.

Основною формою організації навчальної роботи з фізичної культури є урок, від правильної організації якого залежить рівень якості всієї фізкультурної, оздоровчої та спортивно-масової роботи в школі.

Урок фізичної культури може мати різну спрямованість, залежно від поставлених перед ним завдань і будується відповідно до типового плану, який складається з трьох частин. Ці частини відрізняються своїм змістом і завданням, але в той же час вони тісно взаємопов'язані і обумовлюють собою одне нерозривне ціле.

Перша частина уроку – підготовча (8–12 хв)

Завдання: організувати учнів, зосередити їхню увагу, створити добрий емоційний настрій, підготувати організм дітей, до виконання вправ основної частини уроку, забезпечити помірний і всебічний вплив на м'язи, серцево-судинну і дихальну системи, сприяти розвиткові координації рухів і вихованню почуття ритму.

Засобами для розв'язання завдань підготовчої частини уроку є: шикування і перешикування, розрахунок, різні строї, гімнастичні перестроювання, ходьба, повільний біг, виконання загальнорозвиваючих та підготовчих вправ на місці та під час руху, вправ з різними предметами – палицями, булавами, набивними м'ячами, скакалками та інше. Використовують рухливі, спортивні ігри за спрощеними правилами. Вибрані вправи та ігри повинні обов'язково своєю інтенсивністю сприяти розв'язанню завдань основної частини уроку.

Друга частина – основна (28–32 хв)

Завдання: виховання сміливості, швидкості, спритності, сили, витривалості, удосконалення і тренування рухових навичок, уміння застосувати набуті навички в різних умовах, опанувати техніку виконання вправ та навичок страхування тощо.

Засоби для розв'язання завдань другої частини уроку: вправи на гімнастичних приладах, біг, стрибки, метання, вправи з рівноваги, лазіння та перелізання, спортивна гімнастика, акробатика, рухливі і спортивні ігри.

Третя частина – заключна (5 хв)

її завдання полягають в тому, щоб привести організм учнів у відносно спокійний стан, організувати клас до наступних занять, визначити домашні завдання, підбити підсумок уроку, оцінити учнів.

Засоби, що застосовуються в третій частині уроку: вправи в ходьбі, заспокоюючі вільні вправи, елементи строю, рухливі ігри, а також вправи на увагу, розслаблення і дихання, що сприяють підготовці організму до подальшої діяльності.

Основним методом контролю за навчально-виховною роботою на уроках фізичної культури є безпосереднє спостереження, за допомогою якого можна проаналізувати рівень якості загальної і спеціальної підготовки вчителя.

Вимоги до спостереження за уроками повинні обумовлюватись плановістю і цілеспрямованістю. Під час цього спостереження повинні проводитись

не від випадку до випадку, а за заздалегідь поставленими завданнями і в певні терміни.

Метою спостереження може бути як загальне ознайомлення з методикою роботи вчителя, так і перевірка будь-яких окремих моментів: виховання дисципліни, відповідність фізичного навантаження віковим особливостям учнів, використання наочних посібників, нестандартного спортивного інвентаря, ТЗН тощо.

Спостерігаючи окремі моменти роботи вчителя, необхідно враховувати й інші сфери його діяльності, щоб уникнути можливих помилкових висновків.

Для оцінювання рівня якості уроку з фізичної культури слід звернути увагу на:

• Чіткість і конкретність поставлених учителем завдань уроку, які повинні бути сформульовані з урахуванням вікових та психологічних можливостей учнів відповідно до навчальної програми і фізичної підготовки окремо для основної і підготовчої медичних груп, хлопчиків і дівчаток, юнаків і дівчат.

• Поведінку вчителя, його спортивну форму, впевненість, звернення до дітей, подачу команд і розпоряджень.

• Повноцінність змісту уроку. Перевіряючий оцінює наскільки ефективні засоби навчання, вибрані вчителем, рухові дії, що сприяють розвитку особистості школярів, відповідність їх завданням уроку та навантаженню з погляду їх впливу на різні функціональні системи організму школярів та співвідношення засобів навчання необхідним рухам.

• Ефективність методики уроку.

Під час оцінювання методу проведення уроку слід враховувати:

1. Який метод учитель обрав для організації класу відповідно до завдань уроку і змісту програмового матеріалу.

2. Як розподілений навчальний матеріал за частинами уроку, характер переходу від однієї частини до іншої, рівень якості загальної і функціональної підготовки щодо основної частини, послідовність розв'язання завдань, цілісність уроку.

3. Як здійснюється контроль за станом навантаження учнів, забезпечення страхування і допомога.

4. Чи домігся вчитель поставленої мети і на якому рівні школярі засвоїли навчальний матеріал, що розглядався на уроці.

5. Оцінювання знань, умінь і навичок учнів під час проведення уроку.

6. Чи даються домашні завдання.

Кожен урок повинен бути пов'язаний зі змістом попередніх.

На наступних уроках слід звернути увагу на те, чи не вдається вчитель до шаблонності.

Наслідки спостережень за уроком записуються до книги відвідування уроків, систематизуються і узагальнюються, після чого підсумки перевірки повідомляються вчителю (попередньо дати йому можливість висловити свої думки щодо проведеного уроку або системи уроків, а потім перевіряючий дає свої зауваження і методичні поради).

Схема педагогічного спостереження і аналізу уроку фізичної культури

Дата ________________________________________________________________

Клас ________________________________________________________________

Прізвище та ініціали вчителя ___________________________________________

Мета відвідування ____________________________________________________

Завдання уроку:

1. _________________________________________________________________

2. _________________________________________________________________

3. _________________________________________________________________

4. _________________________________________________________________

І. Аналіз поурочного плану

1. Обсяг щоденного плану.

2. Чітке формулювання основних завдань уроку.

3. Відповідність змісту основної частини уроку навчальній програмі, календарним планам, віковим особливостям учнів і умовам проведення занять.

4. Розподіл часу на частини уроку та їх взаємозв'язок.

ІІ. Аналіз умов для успішного проведення уроку

1. Зовнішній вигляд учителя і учнів (спортивна форма та взуття).

2. Підготовка місць для занять.

3. Наявність спортивного інвентарю згідно із завданнями уроку та кількістю учнів.

ІІІ. Аналіз організації і методики уроку

1. Організація своєчасного виходу учнів на спортивний майданчик або до спортзалу.

2. Своєчасність і чіткість початку уроку. Шикування, рапорт чергового, перевірка домашніх завдань, пояснення і вказівки, подача команд та розпоряджень, культура мови та знання фізкультурної термінології.

3. Організація додаткових заходів: приготування, видача і прибирання спортивного інвентарю, чіткий вихід учнів для виконання вправ.

4. Доцільність шикувань і перешикувань та марширування, що проводяться протягом уроку.

5. Уміння регулювати фізичне навантаження для учнів згідно з їхніми віковими і статевими особливостями.

6. Різноманітність методів навчання, що застосовувались на уроці, та їх доцільність.

7. Виховна робота з учнями на уроці.

8. Забезпечення всебічного розвитку, санітарно-гігієнічних умов, вироблення правильної постави учнів.

9. Методика здійснення якісного страхування учнів під час виконання вправ.

10. Методика запобігання й усунення помилок.

11. Здійснення на уроці перевірки рівня знань, умінь і навичок. Оцінювання і облік знань учнів.

12. Ставлення вчителя до учнів, вміння володіти класом, дотримуватись педагогічного такту, організовувати, активізувати учнів, викликати у них бажання виконувати ці завдання.

13. Ставлення учнів до самостійної роботи.

14. Індивідуальний підхід до учнів.

15. Проведення рухливих ігор, їх доцільність та ефективність.

16. Уміння пов'язувати спосіб виконання фізичних вправ зі знаннями учнів з анатомії та фізіології людини.

17. Ступінь виконання плану і досягнення поставленої мети. Аналіз умінь і навичок учнів із фізичної культури.

18. Підбиття підсумків уроку, використання домашніх завдань та створення перспективи для подальшої роботи.

19. Відхилення від конспекту уроку і його обґрунтованість.

20. Чи дотримувався вчитель часу частин уроку і всього уроку.

IV. Висновки і пропозиції до проведення уроку

1. Загальний висновок про урок і його оцінювання.

2. Конкретні пропозиції для покращення рівня якості і підвищення ефективності уроків, а також щодо усунення виявлених недоліків у роботі вчителя.

Програма контролю викладання історії

Викладання історії ставить за мету:

• Розвиток особистості учня на основі знань минулого і вміння орієнтуватися у найважливіших подіях сучасного.

• Формування творчого мислення, здатності критичного ситуаційного аналізу, вміння робити власні висновки на основі вивчення історичних джерел.

• Постановка проблем морального вибору методом демонстрації складності і неоднозначності моральних оцінок історичних подій.

• Надання права на суб'єктивність, на обґрунтування своїх рішень щодо моральних проблем історії.

• Виховання істинного патріотизму, вміння підніматися до рівня бачення державних інтересів і пріоритетів.

• Допомога в соціалізації вступаючої в життя людини, самовизначенні її як особистості.

Завдання, які відповідають цій меті, передбачають:

• Зміни підходу до висвітлення історичного досвіду людства: від «Історії держав» до «Історії людини».

• Перехід від пасивного запам'ятовування оцінок і фактів до вміння самостійно орієнтуватись в історичних подіях, знаходити причинно-наслідкові зв'язки між історичними явищами, відділяти суттєве від другорядного.

• Виховання патріотизму, вміння розуміти і оцінювати події минулого в їх взаємозв'язках, усвідомлювати постійну мінливість світу і суспільства в цілісності, відслідковувати процес виникнення, розвитку і зникнення суспільних явищ.

• Формування цілісних орієнтацій учнів, допомога їм у розв'язанні морально-етичних проблем, виховання гуманізму.

I етап. Підготовча робота контролю

1. Вивчення нормативних документів:

– навчального плану;

– програми для загальноосвітніх і профільних класів;

– стандартів історичної освіти.

2. Вивчення особових справ і атестаційних кваліфікаційних характеристик учителів-предметників.

3. Аналіз навантаження і позакласна робота вчителів, їхній розклад.

4. Аналіз матеріального забезпечення кабінету.

5. Вивчення відповідних розділів річного плану.

6. Вивчення результативності роботи вчителів.

II етап. Індивідуальна робота з учителем

1. Обговорення програми і плану-графіка контролю.

2. Співбесіда за програмами і календарним плануванням на цей період, відображення в них профільної і рівневої диференціації.

3. Вивчення особистої документації вчителя:

– наявність календарних планів;

– ведення класних журналів;

– ведення зошитів;

– ведення журналів факультативів, гуртків;

– ведення зошитів занять на дому.

4. Участь учителя у методичній роботі науково-методичних кафедр, позашкільній методичній і науковій роботі.

5. Тема самоосвіти, способи її реалізації, форма звітності.

6. Внесок учителя в поповнення, обладнання кабінету, наявність матеріальної бази для виконання програм, дидактичних матеріалів.

7. Визначення ступеня взаємодії вчителя з класним керівником, батьками.

8. Виявлення труднощів у роботі вчителя, позначення способів їх усунення.SS

ІІІ етап. Відвідування циклу уроків із метою: І. Контролю знань, умінь і навичок учнів за питаннями:

1. Сформованість в учнів знань, умінь і навичок відповідно до вимог програми; які поставлені до вивчення кожного розділу курсу історії (на основі таких критеріїв, як науковість, системність, повнота і міцність).

2. Сформованість в учнів уміння порівнювати, аналізувати, робити висновки, встановлювати причинно-наслідкові зв'язки.

3. Наявність в учнів навичок розглядати історичні питання з точки зору світоглядного аспекту.

4. Організація роботи учнів під час екскурсій.

5. Вміння учнів вести реферативно-пошукову роботу, бібліографічний пошук, працювати з науково-популярною літературою, з підручником.

6. Активність і аргументованість виступів під час проведення семінарів, диспутів, конференцій, дискусій.

II. Світоглядні аспекти перевірки викладання історії:

1. Аспект гуманізації забезпечується таким:

• Пізнання історичних закономірностей, вирішення історичних проблем, розуміння змісту історії повинно йти не способом абстракції і логічними конструкціями, а від людини і через людину.

• Народи повинні виглядати не як безликі маси, а як сукупність людей зі своїми інтересами, мотивами, а також з особливостями історичної, національної свідомості.

• Фактичний матеріал повинен перестати бути переліком імен, дат, економічних показників, що ілюструють готову схему, а стати засобом вивчення людини в системі культурних, економічних, політичних та інших відносин тієї чи іншої епохи.

• Підвищена увага до історичних осіб. Негативні персонажі теж повинні посісти своє місце в історії.

• Історія повинна формувати уявлення про значення загальнолюдських цінностей, повагу до культури і звичаїв інших народів.

• Історія повинна звертатись до особистості учня, задовольняти його пізнавальні, моральні, світоглядні запити.

• Історія повинна бути цікавою, художньою, емоційною, повинна навчати мислити, усвідомлювати, співпереживати.

2. Розвивальний аспект історії полягає:

• У можливості спонукати як мислительну, так і емоційно-моральну роботу особистості, способи формування історичного мислення.

• У розвитку творчих, пізнавальних здібностей учнів способом переходу від простого до складного.

• У заохоченні дитини до самостійного мислення, поваги до її точки зору, права на власне оцінювання історичних подій.

• У моральному розвитку школяра через емоційне ставлення до історії, співпереживання з людьми минулого через засвоєння ідеалів і моральних цінностей, вироблених людством, а також за допомогою ситуацій морального вибору.

• У лояльному ставленні вчителя до ситуації, невідповідності думки учня загальноприйнятій думці чи думці вчителя.

3. Науковість змісту курсу реалізується:

У відповідності постановки і варіантів розв'язання історичних проблем сучасному рівню історичної науки.

• У забезпеченні можливості наукового пошуку в області історії, освоєнні окремих елементів роботи історика-дослідника, зокрема роботи з історичними джерелами.

4. Варіативність навчання історії забезпечується:

• Наявністю різнорівневих (випереджувальних, орієнтованих на розширення обсягу і часткове поглиблення знань, профільних) програм та індивідуальних планів.

• Введення факультативних курсів.

• Введення спеціалізації у старших класах зі значним розширенням викладання історичних і суспільствознавчих предметів.

• Пропозиції курсів за вибором.

ІІІ. Перевірка рівня якості викладання за аспектами:

1. Організаційний аспект:

• Ступінь організаційної підготовленості до уроку.

• Участь учнів у роботі на уроці.

• Раціональне використання часу на уроці, відповідність часу, відведеного на різні види і форми роботи, нормативним вимогам.

• Виконання санітарно-гігієнічних норм уроку, правил техніки безпеки, охорони праці.

• Ступінь забезпечення уроку наочними технічними засобами навчання, ефективність їхнього використання.

• Ведення документації учителем.

• Організаційна завершеність уроку, запис домашніх завдань (обсяг, ступінь складності, диференціація, коментар).

2. Дидактичний аспект:

• Постановка цілей та завдань уроку.

• Дотримання дидактичних принципів (науковості, наочності, міцності, доступності та ін.).

• Дотримання логіки викладання навчального матеріалу, оптимальність структури уроку.

• Використання різних форм, засобів і методів навчання.

• Активізація пізнавальної діяльності учнів.

• Організація самостійної роботи учнів.

• Відповідність ходу і результату уроку вимогам, що ставляться до уроку, загальній дидактичній меті.

• Забезпечення високого рівня пізнавальної активності учнів.

• Реалізація принципів диференціації та індивідуалізації на уроці.

3. Методичний аспект:

• Діяльність учителя і учнів в основних структурних компонентах уроку.

• Сукупність заходів і методів, що використовуються для втілення дидактичної функції уроку.

Ефективність використання дидактичних принципів.

• Прийоми активізації пізнавальної діяльності учнів на уроці.

• Оптимальність поєднання методів і форм перевірки знань учнів.

• Види та місце самостійної роботи учнів на різних етапах уроку.

• Керівна роль учителя у процесі роботи учнів.

• Методи диференціації роботи з учнями залежно від індивідуальних здібностей та можливостей.

4. Психологічний аспект:

• Рівень психологічної взаємодії вчителя та учнів, ступінь впливу вчителя.

• Ступінь відповідності змісту й структури уроку принципам розвивального навчання.

• Врахування вікових особливостей учнів.

• Виконання психологічних та гігієнічних вимог до організації уроку.

• Ступінь активності учнів.

5. Виховний аспект:

• Вивчення ступеня та прийомів виховного впливу уроку на учнів.

• Ступінь естетичного впливу уроку на учнів.

• Рівень культури праці, організованості, дисциплінованості учнів, стиль ставлення один до одного та до вчителя.

IV. Контроль проведення та нормативність оцінювання контрольних зрізів (проводиться відповідно до програм загальноосвітньої школи з історії України і всесвітньої історії, 1998 р.).

IV етап. Позакласна робота

V етап. Аналітична та узагальнююча робота

I. Вироблення рекомендацій.

II. Документальне оформлення підсумків контролю за такою схемою:

План узагальнення підсумків контролю

1. Об'єктивна інформація про вчителя:

– прізвище, ім'я, по батькові;

– предмет;

– педагогічний стаж;

– кваліфікація.

2. Професійний рівень:

– організаційно-методичний рівень уроків;

– ступінь науковості;

– рівень знань учня, результативність роботи вчителя;

– міцні та слабкі сторони роботи вчителя.

3. Методична робота вчителя:

– методична тема, над якою працює вчитель, способи її реалізації, форми звітності;

– обмін досвідом із колегами, наставництво;

– участь у семінарах, конференціях, проведення відкритих уроків;

– методичні розробки, статті.

4. Підвищення кваліфікації:

– К.П.К.;

– атестація.

5. Виховна робота:

– класне керівництво, робота з батьками.

6. Виявлені недоліки, рекомендації щодо їх усунення.

7. Висновки.

Технологічна карта уроку

Навчальний предмет____________________________________________________________

Тема уроку_____________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Мета уроку__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Тип уроку____________________________________________________________________

Завдання уроку __________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Школа____________________________________________Клас_______________________

Учитель_________________________________________________________________

Дата ____________________________;

Етап уроку Дидактичне завдання етапу
1 Організаційний Підготувати учнів до роботи на уроці в цілому і на кожному конкретному етапі уроку
2 Перевірка домашнього завдання Встановити правильність і усвідомленість виконання учнями домашнього завдання, ліквідувати визначені недоліки в засвоєнні знань, в оволодінні вміннями інтелектуального і практичного характеру
3 Всебічна перевірка ступеня засвоєння змісту навчального матеріалу Перевірити знання певної кількості учнів, виявити причини і недоліки у знаннях і вміннях; стимулювати окремих учнів та весь клас до оволодіння раціональними прийомами учіння та самоосвіти
4 Підготовка учнів до активного й усвідомленого засвоєння навчального матеріалу Організувати і спрямувати навчально-пізнавальну діяльність учнів до досягнення основної мети (мотивація, актуалізація раніше засвоєних знань та вмінь, їх об'єктивізація). Активізація навчально-пізнавальної діяльності учнів
5 Засвоєння нового матеріалу Дати учням конкретне уявлення про елементи предметно-наукових (терміни, поняття, правила, закони, теорії, факти тощо) і допоміжних (філософські, методологічні, історико-наукові, міжнаукові, міжпредметні) знань. Виробити відповідні уміння інтелектуального і практичного характеру. Закріпити в системі спеціально організованої діяльності інтелектуального і практичного характеру ті знання і вміння, які необхідні для самостійної роботи над новим матеріалом
6 Перевірка розуміння і корекція засвоєння учнями нового матеріалу Перевірити розуміння учнями суттєвих ознак, елементів знань, що засвоюються, структурно функціональних зв'язків і логічних стосунків між ними; надати індивідуальну допомогу учням, що її потребують
7 Підбиття підсумків уроку Узагальнити засвоєні знання у вигляді певної цілісності. Оцінити рівень засвоєння знань і способів діяльності всього класу та окремих учнів
8 Інформація про домашнє завдання, інструктаж про його виконання Повідомити учням зміст домашнього завдання, пояснити методику його виконання. Звернути увагу учнів на важливі помилки, способи їх усунення, норми часу для виконання домашнього завдання

Перелік основних питань для аналізу уроку з розвитку творчого мислення учнів

1. Діяльність учителя з нявчання творчого мислення учнів.

1.1. Наскільки вчитель продуктивно проводить інструктаж з навчання послідовності розумових дій та прийомів?

1.2. Якими способами, прийомами, алгоритмами розумових дій, «кроками», операціями з розвитку мислення користується вчитель, навчаючи дітей творчого мислення? Як підводить учитель школярів до вміння поставити запитання?

1.3. Як здійснюється дидактичний принцип послідовності в опануванні нового матеріалу (вивчення явищ серед подібних предметів; виконання роботи за зразком; відтворення матеріалу; з'ясування поняття тощо).

1.4. Як і наскільки ефективно вчитель попереджає помилки у відповідях на запитання? (Інструктаж повний, неповний, у тому числі письмовий та усний або тільки один із них).

1.5. Наскільки свідомо вчитель спрямовує дітей до конструктивних знань? Наскільки вільно володіє операціями аналізу, які види конструювання знань використовує? (За допомогою експерименту, лабораторної роботи, спираючись на старі знання тощо).

1.6. Як учитель орієнтує учнів на застосування нового матеріалу?

1.7. Як учитель формує нові знання? (Як діяльність, засновану на пам'яті; як результат творчої діяльності, заснованої на конструюванні знань; як узагальнення результатів дослідно-експериментальної роботи та ін.).

1.8. Як учитель підводить до проблеми? (Допомагає виявляти суперечності, ознайомивши з різними точками зору; ознайомлює просто з різними точками зору, не роблячи висновків; ознайомлює з різними поглядами, встановлюючи внутрішні зв'язки; ознайомлює з різними точками зору, знаходячи спільну ідею в них, та ін.).

1.9. Наскільки рухливе, перемикальне, пристосувальне мислення учнів у ставленні до проблеми, яку пропонує вчитель? Наскільки ефективно ставить учитель нові проблеми, удосконалюючи вже існуючі розв'язання у процесі дискусії школярів?

1.10. Наскільки успішно вчитель використовує дослідну роботу, дослідницький практикум, лабораторні роботи для формування творчого мислення? Наскільки всі ці види робіт ефективно забезпечені інструктивними вказівками?

1.11. Як використовує педагог різні види навчальної діяльності в різних частинах уроку для поєднання теоретичних та практичних завдань, а також для поступового виконання завдань за ступенем їх складності? Визначити вид самостійності школярів в умовах проведення названих вище робіт. (Неповна самостійність, неповна самостійність з елементами творчості, повна самостійність, поєднання з творчістю та ін.)

1.12. Чи заплановане повторне засвоєння нового матеріалу? Чи поєднується воно з контролем засвоєння знань? Чи переходить виконавча творчість у пошукову та дослідницьку?

1.13. Наскільки ефективно поєднуються контрольні завдання виконавської творчості з контрольними завданнями пошукового та дослідницького характеру?

1.14. Як забезпечується контроль за підготовкою окремих груп учнів до узагальнюючих, контрольно-узагальнюючих та заключних уроків? (Подивитись план уроку, зокрема, види запису: тези, логічні конструкції, конспект. Звернути увагу на чіткість логічної конструкції в окремих частинах уроку. Вивчити освітньо-розвиваючу і виховну мету уроку.)

1.15. Наскільки дидактичний матеріал у процесі закріплення відповідає розвитку творчого мислення?

1.16. Як використовуються можливі тренувальні вправи з виходом на дослідницькі та складні дидактичні уміння?

1.17. Проаналізувати систему завдань, які розвивають особистість.

1.18. Яка ефективність навчання школярів методом роботи з книгою? Яка допомога вчителя в усній та письмовій переробці матеріалів підручника, у складанні плану роботи до одного, двох, трьох параграфів, у складанні та розвитку логічних конструкцій, у тому числі в роботі зі схематичними матеріалами та ін.

1.19. Що гальмує вчителя у розвитку творчого починання?

2. Підготовленість учнів та навчальних груп до самостійної творчої діяльності.

2.1. Наскільки ефективно школярі можуть користуватися тезами, конспектами, опорним конспектом, а також читати схеми і різні види таблиць?

2.2. Наскільки ефективно учні здійснюють аналогічні операції, пов'язані з узагальненням (Дослідити ґрунтовність узагальнення)?

2.3. Наскільки ефективні умови для розвитку відповідальної залежності між учнями у навчальних групах?

2.4. Наскільки ефективно кожен учень вносить вклад у сукупний результат своєї навчальної групи?

2.5. Чи переходять творчі завдання з однієї навчальної групи до іншої під час процесу? Дослідити умови, які забезпечують можливості навчальних груп пережити почуття морального та емоційного задоволення від уроку, відповіді, спільної діяльності в групі.

2.6. Вивчити види творчої взаємодії учителя з навчальними групами.

2.7. Чи вміють учні об'єктивно оцінювати ідеї, запропоновані під час виконання проблемного завдання вчителем, враховувати можливості його застосування?

2.8. Наскільки самостійно учні бачать проблему, поставлену в ході уроку вчителем, наскільки самостійно формулюють, змінюють її?

2.9. Наскільки школярі швидко переходять від одного способу розв'язання проблеми до іншого?

2.10. Наскільки в учнів розумно поєднано творче та критичне мислення під час розв'язання проблемних завдань?

2.11. Проаналізувати ступінь орієнтування учнів під час уроку на організацію самостійної роботи.

2.12. Досліджувати здатність .учнів до моделювання і гнучкого розв'язання проблеми.

Критерії оцінювання проведеного уроку

«2» – недопустимий рівень
«3» – критичний рівень
«4» – допустимий рівень
«5» – оптимальний рівень
Сума балів Орієнтовна відповідність
46-50 «вища» категорія
42-45 «перша» категорія
38-41 «друга» категорія
28-37 «спеціаліст»
20-27 вивчити проблему на засіданні кафедри
Рівні Недопустимий Критичний Допустимий Оптимальний
Оцінка в балах 26 36 46 56
1 Уміння чітко і ясно визначати мету і завдання уроку Мета і завдання не поставлені або майже не ставляться Мета і завдання уроку поставлені, але без будь-якої системи Мета і завдання не завжди чітко сформульовані Мета і завдання визначені точно, чітко і якісно
2 Наявність чіткого плану План уроку не відповідає елементарним вимогам План уроку складений за шаблоном План уроку обґрунтований, але не коригується зі змінами План уроку обгрунтований і коригується відповідно до умов, які виникли
3 Реалізація намічених мети і завдань під час навчального процесу Мета і завдання уроку не реалізовані Мета і завдання уроку реалізовані частково Мета і завдання уроку реалізовані не повністю Мета і завдання уроку реалізовані повністю
4 Добір змісту, розкриття теми, теоретичний рівень викладання матеріалу Матеріал перевантажений зайвими фактами, основні теоретичні положення не виділені Матеріал викладено схематично, узагальнено, переконливо Матеріал викладено на переконливих прикладах, конкретних фактах, необхідних аргументах, але не були сформульовані теоретичні висновки Конкретні факти співвіднесені із загальними теоретичними висновками правильно, основне чітко виділено вчителем, переконливо доведено
5 Використання наочності, ТЗН, дидактичних матеріалів Наочні посібники, ТЗН і дидактичні матеріали не використовуються або майже не використовуються Наочні посібники, ТЗН і дидактичні матеріали використовуються рідко і малоефективно Наочні посібники, ТЗН і дидактичні матеріали обираються раціонально, але не завжди використовуються ефективно Наочні посібники, ТЗН і дидактичні матеріали обираються і використовуються раціонально й ефективно
6 Обгрунтованість вибору методів Методи, які застосовувались, не відповідають меті і завданням уроку, змісту і характеру навчального матеріалу, готовності до засвоєння Методи, які застосовувались, відповідають змісту і характеру навчального матеріалу, але не відповідають меті і завданням уроку, готовності учнів до засвоєння матеріалу Методи, які застосовувались, відповідають змісту і характеру навчального матеріалу, готовності учнів до засвоєння, але не відповідають меті і завданням уроку Методи, які застосовувались, відповідають меті, завданням уроку, змісту і характеру навчального матеріалу, готовності учнів до засвоєння
7 Диференційований підхід до учнів Завдання диференційовані за одним з параметрів (обсягом, змістом, складністю), учитель не дає інструктажу про способи організації роботи Завдання диференційоване за обсягом, змістом, складністю; учитель не дає інструктажу про способи організації роботи Завдання диференційоване за одним із параметрів (обсягом, змістом, складністю), учитель дає інструктаж про способи організації роботи Завдання диференційоване за обсягом, змістом, складністю, учитель дає інструктаж про способи організації роботи
8 Формування умінь самостійної роботи Робота вчителя не сприяла формуванню умінь самостійної роботи Робота з формування умінь самостійної роботи учнів здійснювалась без урахування їхньої сформованості Учитель у роботі враховував рівень сформованості в учнів умінь самостійної роботи, вказівки давались до шкільних джерел знань У роботі вчителя враховувався рівень сформованості умінь самостійної роботи учня з позашкільними джерелами знань
9 Облік і контроль знань Облік і контроль знань не відповідає елементарним вимогам Облік і контроль знань здійснюються стихійно Облік і контроль не завжди обґрунтовані Облік і контроль знань учнів обгрунтовані
10 Якість самоаналізу результатів Учитель не знаходить у своїй діяльності недоліків Учитель відзначив частину недоліків, але не може пояснити їхню причину Учитель відзначив недоліки в роботі, але не зміг їх пояснити, та вказав позитивні сторони Учитель відзначив недоліки та позитивні риси, накреслив способи удосконалення навчального процесу

Мета: __________________________________________________________________

Тема: __________________________________________________________________

Тип уроку: ______________________________________________________________

Критерії оцінювання 26 36 46 56
1 Уміння чітко і ясно визначати мету і завдання уроку
2 Наявність чіткого плану
3 Реалізація намічених мети і завдань під час навчального процесу
4 Добір змісту розкриття теми, теоретичний рівень викладання матеріалу
5 Використання наочності, ТЗН, дидактичних матеріалів
6 Обґрунтованість вибору методів
7 Диференційований підхід до учнів
8 Формування умінь самостійної роботи
9 Облік і контроль знань
10 Якість самоаналізу результатів

Висновки:

Пропозиції:

Показники оцінювання діяльності педагога в чотириваріантній системі оцінювання

Рівні чотириваріантної системи:

1) високий (4 б);

2) добрий (3 б);

3) задовільний (2 б);

4) недостатній (16).

«Вища» категорія присвоюється педагогу, якщо він одержав 90–100% можливих балів від максимальних 40 балів, тобто >= 36 балів.

«Перша» – 80-90, >= 32 бали.

«Друга» - 70-80%, >= 28 балів.

«Спеціаліст» – 50%, >= 20 балів.

Звання «вчитель-методист» (сума балів, як для «вищої»), але за пунктами 3 і 9 показників оцінки по 4 бали.

Звання «старший учитель» – аналогічно «вищій» категорії, але за пунктами 3 і 9 показників оцінки 3–4 бали.

Показники оцінювання

1. Планування роботи як учителя-предметника і класного керівника (зміст, форми, методи на основі державних вимог і особливостей класу) /1–4 бали/.

2. Уміння коригувати навчально-виховний процес залежно від досягнення результатів (його вдосконалення під час одержання негативних показників) /1–4 бали/.

3. Науково-методична діяльність /1–4 бали/.

4. Матеріальне забезпечення діяльності /1–4 бали/.

5. Педагогічна техніка (володіння ефективними формами, методами навчально-виховного процесу) /1–4 бали/.

6. Мотивація учнів до активної пізнавальної діяльності /1–4 бали/.

7. Науково-методична підготовка (володіння теорією і методикою, передовим досвідом, нормативною базою за предметом) /1–4 бали/.

8. Вміння реалізувати провідні ідеї свого предмета /1–4 бали/.

9. Результати навчально-виховної діяльності /1– 4 бали/.

10. Професійно-соціальний і психологічний статуси педагога (авторитет, особисті якості) /1–4 бали/.

Орієнтовні критерії показників оцінки

Рівень визначення показника (бали) Коротка характеристика рівня
п. 1
«Недостатній» 1 бал Формальний, без урахування вимог і змісту державних програм, завдань Програми національного виховання та особливостей класу, документація ведеться невдало, сплановані заняття продумані недостатньо і поверхово, лінькуватість ,
«Задовільний» 2 бали Прагне здійснити планування на основі державних вимог та особливостей класу, але допускає недоліки через брак професійних знань і вмінь з методики викладання
«Добрий» 3 бали Планова документація відповідає вимогам, старанний, відповідний професійний рівень учителя
«Високий» 4 бали Вчитель розробив свою оригінальну систему планування, яка довела оптимальність і результативність організації навчально-виховного процесу
п. 2
«Недостатній» 1 бал Байдужість, невміння коригувати навчально-виховний процес, відсутність авторитету в учнів
«Задовільний» 2 бали Є прагнення скоригувати свою діяльність на досягнення прогресу в навчально-виховній роботі, проте відсутній досвід такої роботи, нестабільність дій
«Добрий» 3 бали Вміє отримувати позитивні результати навчально-виховного процесу, реально оцінює свої недоліки і вміло знаходить форми і методи корекції
«Високий» 4 бали Розроблена авторська програма корекції навчально-виховного процесу. Вміло поєднані індивідуалізація і диференціація навчання. Цілеспрямована робота на учня
п. 3
«Недостатній» 1 бал Механічне використання інформації, немає прагнення до розробки власних навчально-дидактичних матеріалів
«Задовільний» 2 бали Намагання застосувати аналітичний підхід до власного педагогічного процесу. Вчитель намагається створити власний навчально-методичний матеріал, має певні напрацювання
«Добрий» 3 бали Систематична аналітико-узагальнююча діяльність. Наявність власних методичних посібників. Значна кількість власноручно розробленого дидактичного матеріалу
«Високий» 4 бали Наявність публікацій у педагогічних виданнях, активна педагогічна діяльність, свій авторський почерк, експериментально-дослідницький характер діяльності
п. 4
«Недостатній» 1 бал Невміння використовувати ТЗН, формальний підхід до використання дидактичного матеріалу, до активізації навчально-виховного процесу
«Задовільний» 2 бали Безсистемна робота щодо оптимізації навчально-виховного процесу з використанням ТЗН та дидактичних матеріалів
«Добрий» 3 бали Творча, пошукова робота з використання ТЗН, дидактичних матеріалів, мотивація важливості теми, збудження з їхньою допомогою зацікавленості учнів
«Високий» 4 бали Власноручне виготовлення і розробка ТЗН та дидактичних матеріалів, уміння моделювати алгоритм теми, створювати проблемну ситуацію
п. 5
«Недостатній» 1 бал Переказ матеріалу теми за підручником, спрямування на «зазубрювання» тексту
«Задовільний» 2 бали Доведення теми і мети уроку до учнів, монотонність викладу матеріалу, відсутність форм активізації навчально-виховного процесу
«Добрий» 3 бали Мотивація важливості теми, що вивчається, збудження допитливості, зацікавленості учнів, використання знань учнів для розв'язання проблеми
«Високий» 4 бали Вчитель – коректор навчально-виховного процесу. Пошук, експеримент і творча уява учнів
п. 6
«Недостатній» 1 бал Спрямованість на репродуктивне засвоєння учнями матеріалу
«Задовільний» 2 бали Мотивація необхідності вивчення цієї теми, активізація учнів у процесі викладу матеріалу
«Добрий» 3 бали Висока ступінь зосередження учнів, перехід довільної уваги в післядовільну, постановка проблемної ситуації і знаходження способів виходу з неї, відсутність байдужих на уроці
«Високий» 4 бали Застосування інноваційних технологій з урахуванням особистісних характеристик учнів
п. 7
«Недостатній» 1 бал Обмеження підготовкою ВНЗ, відсутня орієнтація на самоосвіту
«Задовільний» 2 бали Орієнтація на передовий педагогічний досвід, намагання застосувати його окремі елементи, робота з підвищення свого фахового рівня
«Добрий» 3 бали Використання однієї з інноваційних технологій у власній роботі
«Високий» 4 бали Авторська школа. Науково-методичні посібники й інші друковані праці. Участь у журі міських і обласних олімпіад, захист наукових робіт
п. 8
«Недостатній» 1 бал Автоматичне засвоєння матеріалу, «зазубрювання» учнями тексту
«Задовільний» 2 бали Репродуктивне засвоєння матеріалу, нечітке виділення основної ідеї теми
«Добрий» 3 бали Конкретизація основних ідей матеріалу теми, мотивація важливості цього матеріалу з допомогою різних форм і методів, націлених на зосередження уваги учнів
«Високий» 4 бали Систематичність роботи вчителя у напрямку досягнення високого рівня індивідуальної роботи учня та його вміння виділяти основні ідеї теми самостійно
п. 9
«Недостатній» 1 бал Відчуженість, нерозуміння свого місця в навчально-виховному процесі школи
«Задовільний» 2 бали Пасивність, скерування лише на виконавчу роль
«Добрий» 3 бали Активна участь у навчально-виховному процесі школи, робота в творчих групах учителів, участь у професійних конкурсах, відкритих уроках під час предметних тижнів, призові місця дітей у міських та обласних олімпіадах та конкурсах
«Високий» 4 бали Генератор і втілювач прогресивних ідей на покращення навчально-виховного процесу
п. 10
«Недостатній» 1 бал Невиразна, суперечлива суть учителя, відсутність поваги з боку дітей та колег
«Задовільний» 2 бали Замкнутість, нерішучість навіть у тому, чим володіє, певна відчуженість щодо колег, учитель-індивідуаліст
«Добрий» 3 бали Учитель-майстер. Володіє формами групового спілкування як з колегами, так і з дітьми
«Високий» 4 бали Учитель-віртуоз. Володіє всіма формами викладу матеріалу, має високий рейтинг у колег і дітей
Кiлькiсть переглядiв: 0

Коментарi

  • JamesNerty

    2017-03-31 20:32:02

    If you have difficulty sleeping, it may be a symptom of sleep apnea. Lots of people deal with this condition every day, and it is often a problem that is quite unpleasant to manage. But the good news is that there are effective treatments out there. Read this article to learn some basic information about recognizing and treating sleep apnea. If you suffer from sleep apnea, you should use a Continuous Positive Airway Pressure machine while sleeping. This will help you treat your sleep apnea and get you on the path to having a full nights sleep...