Пам'ятка

з вивчення стану викладання навчальних предметів

у початкових класах

1. Навчально-методичне і технічне забезпечення.

1.1.Відповідність обладнання класу до типового переліку, забезпечення наочними посібниками, роздатковим матеріалом, матеріалами для проведення тематичних оцінювань. Стан виготовлення само­робних навчально-наочних посібників.

1.2.Забезпечення технічними засобами навчання та наявність умов для їх комплексного використання.

1.3.Систематизація обладнання, наочних посібників та роздаткового матеріалу.

1.4.Стан зберігання обладнання, навчально-наочних посібників, технічних засобів навчання.

1.5.Забезпечення учнів підручниками.

1.6.Забезпечення бібліотеки літературою для молодших школярів.

2.Підготовка вчителя до уроку.

2.1.Знання та розуміння вчителем вимог навчальної програми, інших нормативних документів, ме­тодичних рекомендацій з питань викладання предметів та їх реалізація у практичній діяльності.

2.2.Ознайомленість учителя з інноваційними педагогічними технологіями, передовим педагогічним досвідом.

2.3.Стан календарного планування (відповідність планування вимогам навчальної програми; до­цільність розбивки тем за тематичними оцінюваннями).

2.4.Стан поурочного планування.

2.5.Забезпеченість учителя фаховою та методичною літературою, фаховими періодичними виданнями.

2.6.Самоосвітня робота вчителя.

3.Навчально-виховна робота на уроці

3.1.Якість навчально-виховної роботи на уроці.

3.1.1.Ступінь перебудови навчально-виховного процесу на засадах гуманізму, демократизму, засто­сування нових підходів до організації навчально-виховного процесу з утвердженнями педагогіки осо­бистості.

3.1.2.Доцільність визначення та ступінь реалізації навчальних, виховних та розвивальних завдань уроку. Прогнозування навчальної діяльності на кінцевий результат.

3.1.3.Раціональність вибору структури уроку. Дотримання логіки уроку незалежно від форми його проведення.

3.1.4.Оптимальність застосування форм, методів, прийомів і засобів навчальної роботи учнів і вчи­теля, поєднання традиційних і нетрадиційних методів роботи.

3.1.5.Планування та організація самостійної роботи школярів на уроці. Зміст самостійних робіт. Формування в учнів навичок самостійного здобування знань.

3.1.6.Диференціація та індивідуалізація навчальної діяльності школярів.

3.1.7.Робота з виділення в змісті виучуваного матеріалу найголовнішого та його безпосереднє засвоєння на уроці.

3.1.8.Науковість викладання, доступність сприймання учнями програмового матеріалу.

3.1.9.Використання наочності, технічних засобів навчання.

3.1.10.Систематизація знань, умінь і навичок школярів.

3.1.11.Використання міжпредметних та внутрішньопредметних зв'язків. Система роботи з повторення виучуваного матеріалу.

3.1.12.Організація домашніх завдань. Диференціація та індивідуалізація їх.

3.2.Методика перевірки та оцінки рівня навчальних досягнень школярів.

3.2.1.Знання вчителем та учнями критеріїв оцінювання.

3.2.2.Ефективність застосування методів, форм, прийомів та засобів контролю рівня навчальних досягнень школярів.

3.2.3.Об'єктивність оцінювання рівня навчальних досягнень школярів (на основі зіставлення ре­зультатів інспекторського, вчительського та директорського контролів).

3.3.Стан ведення учнівської документації.

3.4.Стан ведення класних журналів.

4.Позакласна робота з предметів.

5.Результативність навчально-виховної роботи.

5.1.Стан виконання навчальної програми.

5.2. Відповідність рівня навчальних досягнень школярів державним вимогам до рівня загальноосвітньої підготовки, вимогам програм з предметів.

Українська мова

1.Удосконалення умінь і навичок усного мовлення (слухання — розуміння, говоріння)

2.Навчання дітей читати і писати.

3.Формування певного кола знань про мову і мовні уміння.

4.Забезпечення мотивації навчання рідної мови.

5.Поглиблення уявлення школярів про навколишній світ.

6.Розвиток образного і логічного мислення.

7.Здійснення патріотичного, морально-етичного, естетичного виховання учнів.

8.Розвиток загальномовленнєвих та загальнонавчальних умінь.

9.Формування почуття відповідальності за виконуване завдання, готовність самостійно працювати з новим, доступним за трудністю навчальним матеріалом.

10.Формування умінь мати власну думку з приводу обговорюваних питань та обґрунтовувати її.

11.Розвиток соціальних навичок учнів (уміння спільно працювати в парах, у невеликих групах тощо), умінь дати оцінку роботі інших або висловити з цього приводу критичні зауваження, змінити свою думку у разі переконливих аргументів інших учасників спільної роботи та ін.

12.Виховання у дітей самоповаги і поваги до інших.

13.Оптимальність застосування аналітико-синтетичного методу навчання грамоти.

14.Робота з аудіювання.

15.Робота над побудовою діалогічних і монологічних висловлювань.

16.Робота над розвитком писемного мовлення.

17.Формування навичок читання.

18.Формування елементарних умінь правильно писати слова, вживати пунктуаційні знаки.

19.Формування графічних навичок, техніки письма (каліграфія, техніка письма, уміння писати на іщі з орієнтацією на її площину, культура оформлення письмових робіт тощо).

Читання

1. Формування й розвиток мовленнєвих умінь і навичок (провідна повноцінна навичка читання).

2. Розвиток інтересу до читання.

3. Формування повноцінного сприймання, розуміння, відтворення художнього, художньо-пізнавального тексту, дитячої книжки, шляхи засвоєння відповідних навчальних і читацьких умінь.

4. Розвиток емоційної й почуттєвої сфери учнів, образного мислення, уміння висловлювати елементарні оцінні судження щодо прочитаного.

5. Розвиток творчих здібностей школярів.

6. Формування читацької самостійності учнів.

7. Формування морально-етичних уявлень і почуттів, збагачення соціального досвіду учнів.

8. Ознайомлення школярів (на елементарному рівні) з окремими літературними поняттями, необхідними їм під час аналізу твору.

9.Ознайомлення школярів із значущими одиницями художніх, науково-художніх текстів.

10.Оволодіння практичними уміннями впізнавати, розрізнювати та називати окремі літературні жанри: казку, оповідання, вірш, байку, малі фольклорні форми (загадка, прислів'я) і ігровий фольклор: скоромовка, лічилка, календарно-обрядова поезія тощо).

11.Формування умінь проводити смисловий і структурний аналіз твору.

12.Навчати учнів бачити особливості авторського вибору слова, засоби вираження емоцій, почуттів, ставлення до зображуваних подій, героїв.

13.Оптимальне поєднання використовуваних методів і прийомів: бесіда (вступна, узагальнююча), «остійна робота учнів з текстом, смисловий і структурний аналіз, виразне читання вчителем, поста­вка проблемних і пізнавальних завдань, комплексне поєднання слова вчителя з художніми ілюстраціями, фонозаписами, ігрові прийоми, конструювання і переконструювання тексту, інсценізація, різні види завдань літературно-творчого характеру та ін.).

14.Вправляння у правильності читання.

15.Усвідомлення тексту у процесі читання (супровідна словникова робота, коментар фактів, подій).

16.Робота над розумінням учнями тексту.

17. Глибока індивідуалізація читацької діяльності учнів (застосування диференційованих завдань, завдань на вибір, врахування в оцінюванні навчальних досягнень характерологічних особливостей учнів).

Математика

1. Формування початкових уявлень про число, величину, міцних обчислювальних навичок з нагу­льними числами і нулем, первинних умінь вимірювати та обчислювати величини; наочно-чуттєвих уявлень про геометричні фігури, графічні уміння


2.Розвиток наукового світогляду (ознайомлення з математикою як особливим методом світопізнання, розуміння зв'язку математики з дійсністю, уявлення про математичне моделювання).

3.Використання фактів з історії математики.

4.Розвиток розумових здібностей школярів і пам'яті, логічного і критичного мислення, інтуїції, уяви, уваги, інформаційної культури.

5.Формування первинних умінь доказово міркувати і пояснювати свої дії, математизувати реальні ситуації.

6.Формування мовленнєвої культури учнів.

7.Формування позитивних якостей особистості, рис характеру, емоційно-вольової сфери, самостій­ності, саморегуляції, чесності, працелюбства, акуратності.

8.Роль задач як дидактичного засобу навчання, виховання і розвитку учнів. Формування в учнів уявлень про структуру простої і складної арифметичних задач і ознайомлення з різними способами розв'язування задач; розвиток умінь застосовувати знання про арифметичні дії і залежності між ве­личинами для складання плану їх розв'язування; використання загального підходу до розв'язування задач; ознайомлення з формами запису їх розв'язування; формування уявлення про способи перевірки правильності розв'язування задач.

9.Вправляння дітей у самостійному складанні задач.

Основи здоров'я і фізична культура

1.Вивчення учнями:

• рухливих і народних ігор;

• елементів спортивних ігор;

• окремих видів спорту, основ техніки виконання загальнорозвивальних, стройових, гімнастичних, акробатичних, легкоатлетичних, ігрових і танцювальних вправ, художньої і ритмічної гімнастики, вправ ковзаняра, лижника і плавця.

2.Формування в учнів знань, умінь і навичок дотримання режиму дня, особистої гігієни, загартування організму, ведення здорового способу життя та підвищення працездатності, використання фізичних вправ для запобігання порушення постави, зняття втоми.

3.Розвиток в учнів основних фізичних якостей і рухових здібностей.

4.Отримання основ знань про фізичну культуру, власне здоров'я як важливі компоненти загально­людської культури і формування особистості.

5.Ознайомлення з українською народною фізичною культурою, спортивними традиціями, націо­нальними іграми, забавами, визначними спортивними діячами, вченими, тренерами, спортсменами, командами, їх виступами на спортивних змаганнях, чемпіонатах, олімпіадах.

6.Формування усвідомленої індивідуальної установки на необхідність розвивати свої фізичні якості та рухові здібності.

7.Дотримання основних вимог до уроків:

• вироблення інструктивних навичок і умінь самостійно займатися фізичними вправами;

• розвиток пізнавальних інтересів;

• здійснення міжпредметних зв'язків;

• виконання системи домашніх завдань;

• обов'язкове дотримання установлених санітарно-гігієнічних вимог та заходів щодо запобігання травматизму;

• дозування фізичних навантажень залежно від розподілу учнів в основну, підготовчу чи спеціальну медичні групи.

Трудове навчання

1.Розвиток особистості через залучення школярів до творчої праці.

2.Засвоєння знань про властивості оброблювальних матеріалів. Ознайомлення з основами сучасного виробництва.

3.Вивчення засобів, праці та формування вмінь і навичок роботи з ручними знаряддями праці.

4.Орієнтація на конструктивно-технологічний підхід до вирішення завдань трудового навчання.

5.Пріоритетність завдань розвитку загальнотрудових і конструктивних умінь учнів.

6.Навчання учнів роботі з різними конструкційними матеріалами та допомога знайти особисто значущі для них (які найкраще забезпечують реалізацію їхніх творчих задумів).

7.Форми організації трудової діяльності школярів.

8.Забезпечення вчителем учням ситуації вільного вибору різних за складністю трудових завдань відповідно до їхніх вікових, психофізичних можливостей і потреб у праці.

9.Ефективність використання методу проектів.

10.Профорієнтаційна робота з молодшими школярами на рівні профінформації і профдіагностики.

11.Формування уміння і навичок безпечної роботи з різними знаряддями праці.

12.Уміння впорядковувати робоче місце.

13. Проведення узагальнюючих практичних робіт за тематикою змістових модулів. Підсумкові виставки-композиції.

Художня праця

1.Ознайомлення з образотворчим мистецтвом (живописом, скульптурою, графікою) і необразотворчим мистецтвом (елементами архітектури, декоративно-ужиткового мистецтва, дизайну) та їх спе­цифічними засобами художньої виразності: пластикою графічних ліній, кольорового мазка, пластикою форми матеріальних конструкцій.

2.Розвиток у школярів особистісно ціннісного ставлення до пластичних мистецтв, до різних технік і жанрів художньої творчості.

3.Пропедевтична орієнтація у видах пластичного мистецтва та художніх професіях, які пов'язані з цими видами мистецтва.

4. Формування в уяві учнів цілісної картини культурного простору.

5.Розвиток творчої активності школярів у художній праці на основі взаємодоповнюваності думки, почуття, практичної дії.

6.Участь у художній продуктивній праці, пов'язаній з естетичним оформленням повсякденного по­буту та художньо-трудовими традиціями і календарно-обрядовими святами та звичаями українського народу.

7.Забезпечення на основі методу художніх проектів конструктивно-художнього підходу до вирішен­ня навчальних завдань з пластичних мистецтв.

8.Дотримання етапів проектного моделювання:

• словесне формулювання творчих задумів;

• використання графічних і кольорових засобів художньої виразності для розробки проектних ма­кетів, моделей, композицій;

• художнє конструювання з різних пластичних матеріалів з метою предметного втілення графічних зображень у пошукових макетах, моделях, композиціях.

9.Використання ігрових форм організації художньої праці.

10. Забезпечення вчителем для учнів ситуації вільного вибору художньо-трудових завдань відповідно до їхніх вікових, психофізіологічних можливостей і потреб у формотворенні і декоруванні.

11. Проведення узагальнюючих практичних робіт. Підсумкові виставки-композиції.

Я і Україна

1.Формування особистості майбутнього громадянина України.

2.Формування системи знань про природу, суспільство, духовну спадщину українського народу.

3.Громадянське виховання учнів, формування у них почуття любові до своєї Батьківщини.

4.Систематизація знань про природу, суспільство, традиції свого народу.

5.Формування наукового світогляду, екологічної культури, біоцентричного мислення, навичок ко­ристування приладами природодослідника, вмінь пізнання дійсності науковими методами.

6.Застосування методів пізнання природи: спостереження, дослідження, моделювання, експеримент.

7.Постановка в центр уваги особистість учня, його потреби, інтереси, почуття та інші вияви його людських характеристик.

8.Співвідношення змісту курсу в процесі його засвоєння зі змістом інших шкільних предметів, зв'язок з власним життєвим досвідом дітей.

9.Оптимальне поєднання пізнавальної розвивальної та виховної функцій курсу.

Музика

1.Розвиток чутливості учнів до музики, творчих здібностей учнів до співу, музикування.

2.Введення учнів у світ добра і краси.

3.Допомога учням у відкритті в музиці животворного джерела людських почуттів і переживань.

4.Виховання здатності до активної різнобічної музичної діяльності, художніх смаків.

5.Формування цілісно-орієнтаційного ставлення до музичного мистецтва.

6.Сприяння розвитку художньо-творчих здібностей учнів.

7.Взаємозв'язок різних видів мистецтва на уроках музики.

8.Розкриття внутрішніх зв'язків між творами, виявлення їх образної сутності і своєрідності.

9.Навчання розмірковувати про почуту музику, робити самостійні висновки й узагальнення.

10. Робота з оволодіння вокально-хоровими, музично-ритмічними та іншими практичними навичками.

11. Хоровий спів як природний спосіб вираження естетичних почуттів, активний засіб залучення школярів до музики.

12.Формування вокально-хорових навичок.

13.Гра на елементарних музичних інструментах.

14.Ознайомлення учнів з інструментальною музичною творчістю українського народу.

15.Заохочування учнів до вільного вираження у співі та грі власних почуттів та уявлень.

16.Звільнення учнів від побоювань висловити неправильну думку.

17.Навчання музичній грамоті.

Образотворче мистецтво

1.Формування у школярів художньо-естетичного ставлення до дійсності як здатності до неутилітарного, художнього пізнання світу та його образної оцінки.

2.Розвиток художньо-творчої уяви, оригінального нестереотипного асоціативно-творчого мислен­ня, художньо-образних якостей зорового сприйняття, спостережливості, зорової пам'яті.

3.Формування:

• знань і уявлень про образотворче мистецтво, його історію та роль у житті;

• навичок розуміння мови різних видів образотворчого мистецтва;

• усвідомлення ролі художнього образу в мистецтві і розвиток його сприйняття та емоційно-есте­тичної оцінки;

• культури почуттів;

• потреб і здібностей до продуктивної художньої творчості;

• вміння створити виразний художній образ, оригінальну композицію мовою того чи іншого виду образотворчого мистецтва;

• оволодіння основами художньо-образної мови і виражальними можливостями художніх матеріалів та різних видів художніх технік.

4.Врахування вікових, індивідуальних, національних, культурних, регіональних особливостей і традицій.

5.Передбачення опори на художній образ у всіх видах художньої діяльності.

6.Зацікавленість школярів художньою працею, одержання ними в процесі занять емоційного задоволення, радості.

7.Організація занять образотворчого мистецтва відповідно до законів мистецтва:

• нестереотипність, структурна різноманітність, структурна режисура;

• залучення умов до співпереживання, створення відповідно щодо теми уроку емоційного настрою, включення до сценарію уроку ігрових, казкових моментів, використання інших видів мистецтва (ху­дожнього слова, музики, елементів театрального дійства, кінофільмів тощо);

• наявність трьох основних структурних елементів уроку (відповідно до законів будь-якої художнь­ої творчості): сприймання, формування творчого задуму, його посильна творча реалізація.

Пам'ятка

з вивчення стану викладання, рівня навчальних досягнень школярів у середніх та старших класах

Українська мова

1. Навчально-методичне і технічне забезпечення.

1.1.Відповідність обладнання кабінету Типовому переліку.

1.2.Забезпеченість учнів підручниками.

1.3.Забезпеченість кабінету програмовою літературою, наочними посібниками, роздатковим ма­теріалом, матеріалами для проведення тематичних оцінювань. Стан виготовлення саморобних навчаль­но-наочних посібників.

1.4.Забезпеченість технічними засобами навчання та наявність умов для їх комплексного використання. 1.5 Систематизація навчально-наочних посібників та роздаткового матеріалу.

1.6. Стан зберігання навчально-наочних посібників, технічних засобів навчання.

2. Підготовка вчителя до уроку.

2.1.Знання та розуміння вчителем вимог навчальної програми, інших нормативних докумен­тів, методичних рекомендацій з питань викладання української мови та їх реалізація у практичній діяльності.

2.2.Ознайомленість учителя з інноваційними педагогічними технологіями, передовим педагогічним досвідом.


2.3.Стан календарного планування (відповідність планування вимогам навчальної програми; доцільність розбивки тем за тематичними оцінюваннями; чи передбачені форми проведення тематичних оцінювань).

2.4.Стан поурочного планування.

2.5.Забезпеченість учителя фаховою та методичною літературою, фаховими періодичними виданнями.

2.6.Самоосвітня робота вчителя.

3. Навчально-виховна робота на уроці

3.1. Якість навчально-виховної роботи на уроці.

3.1.1.Ступінь перебудови навчально-виховного процесу на засадах гуманізму, демократизму, застосуван­ня нових підходів до організації навчально-виховного процесу з утвердженнями педагогіки особистості.

3.1.2.Доцільність визначення та ступінь реалізації навчальних, виховних та розвивальних завдань уроку. Прогнозування навчальної діяльності на кінцевий результат.

3.1.3.Раціональність вибору структури уроку. Дотримання логіки уроку незалежно від форми його проведення.

3.1.4.Оптимальність застосування форм, методів, прийомів і засобів навчальної роботи учнів і вчи­теля на різних етапах уроку. Застосування інтерактивних методів навчання, оптимальне поєднання фронтальної, групової та індивідуальної форм організації навчального процесу. Застосування сфокусо­ваних на учневі методів, форм роботи — дискусія, рольова гра, групова робота, керовані дослідження, контракти і проекти, самостійні дослідження, самооцінювання тощо.

3.1.5.Планування та організація самостійної роботи школярів на уроці. Зміст самостійних робіт. Формування в учнів навичок самостійного здобування знань.

3.1.6.Диференціація та індивідуалізація навчальної діяльності школярів. Організація вивчення ук­раїнської літератури у профільних класах. Забезпечення оптимальних умов для різнобічного мовленнє­вого розвитку кожного учня, урахування його індивідуальних особливостей, пізнавальних потреб, інте­ресів, прагнень, заохочень до самостійності у вивченні української мови, самопізнанні, саморозвитку.

3.1.7.Здійснення вивчення мови як засобу спілкування у процесі взаємопов'язаного і цілеспрямованого вдосконалення чотирьох видів мовленнєвої діяльності учнів — аудіювання, читання, говоріння й письма:

• вдосконалення аудіювання (слухання — розуміння): регулярне використання соціально-підго­товлених цілеспрямованих (навчальних і контрольних) завдань з розвитку умінь слухати, розуміти, аналізувати й оцінювати усне висловлювання (його зміст, особливості побудови, мовного оформлення тощо) добір з прослуханої інформації тих її елементів, які необхідні для розв'язання комунікативних завдань; застосування завдань, що передбачають короткі відповіді на запитання за змістом тексту; скла­дання плану прослуханого; вибір правильної відповіді із декількох запропонованих; спостереження за мовними виражально-зображуваними засобами; використання текстів художнього, публіцистичного, наукового та інших стилів для диктантів, переказів, складання діалогів, читання вголос і мовчки, спос­тереження за мовними засобами, списування тощо.

• вдосконалення говоріння (формування і розвиток умінь і навичок діалогічного і монологічного мовлення): заучування учнями невеликих текстів, віршів, загадок, прислів'їв, приказок, матеріалів для рольових ігор тощо; складання відповідей на основі почутого або прочитаного тексту, усних повідом­лень та їх відповідей на лінгвістичну тему та ін.; переказування почутого або прочитаного (докладно, стисло, вибірково) текстів різних типів, стилів і жанрів мовлення.

• вдосконалення навичок виразного читання вголос (інтонаційна правильність; достатня швид­кість; уміння виражати за допомогою темпу, тембру, гучності читання особливості змісту, стилю тексту, авторського задуму та ін.); навичок читання мовчки (ознайомлення з його різновидами — ознайом-лювальним, навчальним, переглядовим; читання мовчки незнайомого тексту швидше, ніж уголос; ро­зуміння і запам'ятовування після одного прочитання фактичного змісту тексту, логічні відношення, які закладені в ньому; розуміння основної думки тексту, позиції автора; сприймання зображувально-вира­жальних засобів прочитаного тексту);

• вдосконалення навичок письма: написання робіт творчого характеру (усні й письмові перекази і твори різних типів, стилів і жанрів мовлення тощо); оволодіння учнями життєво необхідного жанрово­го мовлення (конспект, реферат, доповідь, виступ на зборах, під час дискусії, рецензія тощо); надання переваги для створення самостійних висловлювань таким темам, які були б пов'язані з життєвим досві­дом учнів, зацікавлювали б їх, викликали інтерес, прагнення поділитися думками, зближували реальну і навчальну мовленнєву діяльність, мали б чітке виховне спрямування тощо.

3.1.8.Вивчення мови на основі створеної українським народом оригінальної і яскравої культури, відображеної у міфології, традиціях і звичаях, усній народній творчості, у творах красного письменства, а також акумульованих у перекладних літературних творах культур інших народів, трансформування учнями відомостей з мови, літератури, історії та інших предметів, власного життєвого досвіду, що здійснюється у процесі підготовки усних та письмових творів, під час виконання творчих робіт інших жанрів, в особистісно неповторний погляд на життя, у переконання, світоглядні установки, ідеали, у знання культурних реалій, які забезпечують органічне входження в суспільство, визначення свого місця в ньому, реалізацію потенційних можливостей особистості.

3.1.9.Здійснення вивчення мовних понять, правописних правил, орфоепічних норм, явищ, зако­номірностей: на основі тексту (висловлювання) як результату мовленнєвої діяльності; на основі пе­редбачення застосування вивченого в мовленнєвому процесі; у ході аналізу актуальних навчальних і життєвих проблем, у розв'язанні яких учні бачать особистісний сенс, унаслідок чого формуються їхні пізнавальні можливості щодо вивчення мови.

3.1.10.Вдале використання комплекту навчальних засобів, який задовольнив би освітні потреби шко­лярів, різнобічна система завдань і вправ, що передбачає актуалізацію і реалізацію комунікативної, пізна­вальної, культуроносної, експресивної, естетичної, ідентифікаційної, креативної тощо функцій мови.

3.1.11.Різнобічне і систематичне збагачення мовлення учнів лексичними, фразеологічними, грама­тичними, стилістичними та іншими виражальними засобами мови.

3.1.12.Робота з виділення в змісті виучуваного матеріалу найголовнішого та його безпосереднє за­своєння на уроці.

3.1.13.Науковість викладання, доступність сприймання учнями програмового матеріалу.

3.1.14.Систематизація знань, умінь і навичок школярів. Робота з підготовки до тематичних оцінювань.

3.1.15.Організація домашніх завдань. Диференціація та індивідуалізація їх.

3.2. Методика перевірки та оцінки рівня навчальних досягнень школярів:

3.2.1.Знання вчителем та учнями критеріїв оцінювання.

3.2.2.Обізнаність школярів з тривалістю вивчення теми, кількістю, тематикою і термінами прове­дення обов'язкових робіт, термінами та формою проведення тематичних оцінювань

3.2.3.Ефективність застосування методів, форм, критеріїв та засобів контролю рівня навчальних досягнень школярів.

3.2.4.Використання для перевірки рівня навчальних досягнень школярів завдань, які надруковані у виданнях, рекомендованих МОН України.

3.2.5.Об'єктивність оцінювання рівня навчальних досягнень школярів (на основі зіставлення ре­зультатів інспекторського, вчительського та директорського контролів, вивчення стану дотримання кри­теріїв оцінювання в процесі оцінки різних видів усних і письмових робіт).

3.3. Стан ведення учнівської документації (зошити для контрольних робіт, розвитку зв'язного мовлення, тематичних оцінювань, робочі).

3.4.Стан ведення класних журналів.

4. Позакласна робота з предмета.

4.1.Організація факультативних занять гуртка знавців української мови, клубів, товариств юних лю­бителів рідної мови тощо (охоплення учнів, зміст занять, роль у підвищенні інтересу учнів до предмета, підвищення рівня навчальних досягнень школярів).

4.2.Проведення науково-практичних конференцій, тематичних вечорів, зустрічей, тижнів українсь­кої мови, організація лекторіїв тощо.

4.3.Результативність участі учнів у олімпіадах, конкурсах знавців рідної мови імені П. Яцика, ро­боті МАН.

4.4.Профорієнтаційна робота на базі кабінету української мови і літератури.

5. Результативність навчально-виховної роботи.

5.1.Стан виконання навчальної програми.

5.2.Відповідність рівня навчальних досягнень школярів державним вимогам до рівня загальноосвітньої підготовки, вимогам програм з української мови (доцільно проводити відстеження показників з урахуванням рівня навчальних можливостей школярів).

Українська література

1. Навчально-методичне і технічне забезпечення.

1.1.Відповідність обладнання кабінету Типовому переліку.

1.2.Забезпеченість учнів підручниками.

1.3.Забезпеченість бібліотеки програмовою літературою.

1.4.Забезпеченість кабінету програмовою літературою, наочними посібниками, роздатковим ма­теріалом, матеріалами для проведення тематичних оцінювань. Стан виготовлення саморобних навчаль­но-наочних посібників.

1.5.Забезпечення технічними засобами навчання та наявність умов для їх комплексного вико­ристання.

1.6.Систематизація навчально-наочних посібників та роздаткового матеріалу.

1.7.Стан зберігання навчально-наочних посібників, технічних засобів навчання.


2. Підготовка вчителя до уроку.

2.1.Знання та розуміння вчителем вимог навчальної програми, інших нормативних документів, методичних рекомендацій з питань викладання української літератури та їх реалізація у практичній діяльності.

2.2.Ознайомленість учителя з інноваційними педагогічними технологіями, передовим педагогічним досвідом.

2.3.Стан календарного планування (відповідність планування вимогам навчальної програми; до­цільність розбивки тем за тематичними оцінюваннями; чи передбачені форми проведення тематичних оцінювань).

2.4.Стан поурочного планування.

2.5.Забезпеченість учителя фаховою та методичною літературою, фаховими періодичними виданнями.

2.6.Самоосвітня робота вчителя.

3. Навчально-виховна робота на уроці

3.1. Якість навчально-виховної роботи на уроці.

3.1.1.Ступінь перебудови навчально-виховного процесу на засадах гуманізму, демократизму, застосуван­ня нових підходів до організації навчально-виховного процесу з утвердженнями педагогіки особистості.

3.1.2.Доцільність визначення та ступінь реалізації навчальних, виховних та розвивальних завдань уроку. Прогнозування навчальної діяльності на кінцевий результат.

3.1.3.Раціональність вибору структури уроку. Дотримання логіки уроку незалежно від форми його проведення.

3.1.4.Оптимальність застосування форм, методів, прийомів і засобів навчальної роботи учнів і вчи­теля на різних етапах уроку.

3.1.5.Планування та організація самостійної роботи школярів на уроці. Зміст самостійних робіт. Формування в учнів навичок самостійно здобувати знання, самостійно мислити, оцінювати, порівню­вати, проводити аналогії з сучасним життям, власним досвідом тощо. Робота вчителя щодо спонукання робити певні оціночні висновки.

3.1.6.Диференціація та індивідуалізація навчальної діяльності школярів. Організація вивчення ук­раїнської літератури у профільних класах.

3.1.7.Робота з виділення в змісті виучуваного матеріалу найголовнішого та його безпосереднє за­своєння на уроці.

3.1.8.Науковість викладання, доступність сприймання учнями програмового матеріалу.

3.1.9.Використання наочності, технічних засобів навчання.

3.1.10.Систематизація знань, умінь і навичок школярів. Робота з підготовки до тематичних оцінювань.

3.1.11.Використання міжпредметних та внутрішньопредметних зв'язків. Система роботи з повто­рення виучуваного матеріалу. Вивчення літератури в національному і світовому культурологічному контекстах.

3.1.12.Зацікавлення учнів художнім твором як явищем мистецтва слова, специфічним «інструмен­том» пізнання світу і себе в ньому — прищеплення і утримання бажання читати. Позакласне читання учнями програмової літератури. Пізнання загальної досвідченості учнів. Повернення втраченого пре­стижу національної літератури, виховання її майбутнього читача і шанувальника.

3.1.13.Формування гуманістичного світогляду.

3.1.14.Розвиток уміння сприймати літературний твір як явище мистецтва слова, естетичного смаку, вміння розрізняти явища класичної масової культури духовного світу, творчих і комунікабельних здіб­ностей учнів, їхнього самостійного і критичного мислення, культури полеміки, вміння аргументовано доводити власну думку.

3.1.15.Вироблення вміння компетентного і цілеспрямовано орієнтування в інформаційному і ко­мунікативному сучасному просторі, застосовувати здобуті на уроках літератури знання, навички у практичному житті.

3.1.16.Організація домашніх завдань. Диференціація та індивідуалізація їх.

3.2. Методика перевірки та оцінки рівня навчальних досягнень школярів.

3.2.1. Знання вчителем та учнями критеріїв оцінювання.

3.2.2.Обізнаність школярів з тривалістю вивчення теми, кількістю, тематикою і термінами прове­дення обов'язкових робіт, термінами та формою проведення тематичних оцінювань.

3.2.3.Ефективність застосування методів, форм, прийомів та засобів контролю рівня навчальних досягнень школярів.

3.2.4.Використання для перевірки рівня навчальних досягнень школярів завдань, які надруковані у виданнях, рекомендованих МОН України.

3.2.5.Об'єктивність оцінювання рівня навчальних досягнень школярів (на основі зіставлення ре­зультатів інспекторського, вчительського та директорського контролів).

3.3.Стан ведення учнівської документації (зошити для контрольних робіт, розвитку зв'язного мов­лення, робочі).

3.4.Стан ведення класних журналів.

4.Позакласна робота з предмета.

4.1.Організація факультативних занять, літературного гуртка, клубів, товариств юних любителів літератури тощо (охоплення учнів, зміст занять, роль у підвищенні інтересу учнів до предмета, підви­щення рівня навчальних досягнень школярів).

4.2.Проведення науково-практичних конференцій, тематичних вечорів, зустрічей, тижнів літерату­ри, організація лекторіїв тощо.

4.3.Результативність участі учнів у олімпіадах, конкурсах, роботі МАН.

4.4.Профорієнтаційна робота на базі кабінету української мови і літератури.

5.. Результативність навчально-виховної роботи.

5.1.Стан виконання навчальної програми.

5.2. Відповідність рівня навчальних досягнень школярів державним вимогам до рівня загальноосвітньої підготовки, вимогам програм з української літератури.

5.3.Рівень розвитку ключових компетентностей школярів:

• соціальних (активна участь у суспільному житті, здатність знайти, зберегти і розвинути себе як особистість: розвиток комунікативних якостей і здатність розв'язувати проблеми); формування світо­глядних і загальнолюдських ціннісних орієнтирів;

• мотивація (розвиток творчих здібностей, здатності до навчання, самостійності мислення);

• функціональних: естетична, культурологічна, мовна, комунікативна (вміння оперувати набутими знаннями, сформованими навичками, використовувати їх у практичному житті).

Іноземна мова

1. Навчально-методичне і технічне забезпечення.

1.1.Відповідність обладнання кабінету Типовому переліку.

1.2.Забезпеченість учнів підручниками.

1.3.Забезпеченість кабінету наочними посібниками, роздатковим матеріалом, матеріалами для проведення тематичних оцінювань. Стан виготовлення саморобних навчально-наочних посібників.

1.4.Забезпеченість технічними засобами навчання та наявність умов для їх комплексного використання.

1.5.Систематизація навчально-наочних посібників та роздаткового матеріалу.

1.6.Стан зберігання навчально-наочних посібників, технічних засобів навчання.

2.Підготовка вчителя до уроку.

2.1.Знання та розуміння вчителем вимог навчальної програми, інших нормативних докумен­тів, методичних рекомендацій з питань викладання іноземної мови та їх реалізація у практичній діяльності.

2.2.Ознайомленість учителя з інноваційними педагогічними технологіями, передовим педагогічним досвідом.

2.3.Стан календарного планування (відповідність планування вимогам навчальної програми; до­цільність розбивки тем за тематичними оцінюваннями; чи передбачені форми проведення тематичних оцінювань).

2.4.Стан поурочного планування.

2.5.Забезпеченість учителя фаховою та методичною літературою, фаховими періодичними виданнями.

2.6.Самоосвітня робота вчителя.

3.Навчально-виховна робота на уроці

3.1. Якість навчально-виховної роботи на уроці.

3.1.1.Ступінь перебудови навчально-виховного процесу на засадах гуманізму, демократизму, застосуван­ня нових підходів до організації навчально-виховного процесу з утвердженнями педагогіки особистості.

3.1.2.Доцільність визначення та ступінь реалізації навчальних, виховних та розвивальних завдань уроку. Прогнозування навчальної діяльності на кінцевий результат.

3.1.3.Раціональність вибору структури уроку. Дотримання логіки уроку незалежно від форми його проведення.

3.1.4.Оптимальність застосування форм, методів, прийомів і засобів навчальної роботи учнів і вчи­теля на різних етапах уроку. Пріоритетне застосування видів діяльності, які пов'язані з формуванням в учнів умінь і навичок використовувати мову як засіб спілкування.

3.1.5.Планування та організація самостійної роботи школярів на уроці. Зміст самостійних робіт. Формування в учнів навичок самостійного здобування знань.

3.1.6.Диференціація та індивідуалізація навчальної діяльності школярів. Організація вивчення іно­земних мов у профільних класах (групах).

3.1.7.Робота з мовленнєвого, соціокультурного і мовного розвитку учнів відповідно до їхніх вікових особливостей та інтересів.

3.1.8.Робота з розвитку основних комунікативних умінь:

• уміння здійснювати установлене спілкування (у монологічній і діалогічній формах);

• уміння розуміти зі слуху зміст автентичних текстів;

• уміння читати і розуміти автентичні тексти різних жанрів і видів з різним рівнем розуміння змісту;

• уміння здійснювати спілкування у писемній формі відповідно до поставлених завдань;

• уміння адекватно використовувати досвід, набутий у вивченні рідної мови;

• уміння використовувати за необхідності невербальні засоби спілкування за умови дефіциту наяв­них мовних засобів.

3.1.9.Робота з оволодіння школярами мовними засобами реалізації усного і писемного мовлення.

3.1.10.Науковість викладання, доступність сприймання учнями програмового матеріалу. Здійснення навчально-виховного процесу з опорою на основні дидактичні та методичні принципи: комунікативної спрямованості; ситуативної та тематичної організації навчального матеріалу; урахування особливостей рідної мови та досвіду, набутого учнями у її вивченні; взаємопов'язаного навчання видів мовленнєвої діяльності.

3.1.11.Використання наочності, технічних засобів навчання.

3.1.12.Систематизація знань, умінь і навичок школярів.

3.1.13.Використання міжпредметних та внутрішньопредметних зв'язків. Система роботи з повторення виучуваного матеріалу.

3.1.14.Організація домашніх завдань. Диференціація та індивідуалізація їх.

3.2.Методика перевірки та оцінки рівня навчальних досягнень школярів.

3.2.1.Знання вчителем та учнями критеріїв оцінювання.

3.2.2.Обізнаність школярів з тривалістю вивчення теми, специфікою виставлення тематично­го балу.

3.2.3.Ефективність застосування методів, форм, прийомів та засобів контролю рівня навчальних досягнень школярів.

3.2.4.Використання для перевірки рівня навчальних досягнень школярів завдань, які надруковані у виданнях, рекомендованих МОН України.

3.2.5.Об'єктивність оцінювання рівня навчальних досягнень школярів (на основі зіставлення ре­зультатів інспекторського, вчительського та директорського контролів).

3.3.Стан ведення учнівської документації (зошити для контрольних робіт, робочі, словники).

3.4.Стан ведення класних журналів.

4. Позакласна робота з предмета.

4.1.Організація факультативів гуртків, клубів, товариств знавців іноземної мови тощо (охоплення учнів, зміст занять, роль у підвищенні інтересу учнів до предмета, підвищення рівня навчальних досяг­нень школярів).

4.2.Проведення науково-практичних конференцій, тематичних вечорів, зустрічей, тижнів іноземної мови тощо.

4.3.Результативність участі учнів у олімпіадах з іноземної мови.

4.4.Профорієнтаційна робота в процесі викладання та в процесі позакласної роботи.

5. Результативність навчально-виховної роботи.

5.1.Стан виконання навчальної програми.

5.2. Відповідність рівня навчальних досягнень школярів державним вимогам до рівня загальноосвітньої підготовки, вимогам програм з іноземної мови.

Світова література

1. Навчально-методичне і технічне забезпечення.

1.1.Відповідність обладнання кабінету Типовому переліку.

1.2.Наявність можливості забезпечення учнів під час проведення уроків програмовою літера­турою.

1.3.Забезпеченість учнів підручниками.

1.4.Забезпеченість бібліотеки програмовою літературою.

1.5.Забезпеченість кабінету наочними посібниками, роздатковим матеріалом, матеріалами для про­ведення тематичних оцінювань. Стан виготовлення саморобних навчально-наочних посібників.

1.6.Забезпеченість технічними засобами навчання та наявність умов для їх комплексного вико­ристання.

1.7.Систематизація навчально-наочних посібників та роздаткового матеріалу.

1.8.Стан зберігання навчально-наочних посібників, технічних засобів навчання.

2. Підготовка вчителя до уроку.

2.1.Знання та розуміння вчителем вимог навчальної програми, інших нормативних документів, методич­них рекомендацій з питань викладання зарубіжної літератури та їх реалізація у практичній діяльності.

2.2.Ознайомленість учителя з інноваційними педагогічними технологіями, передовим педагогічним досвідом.

2.3.Стан календарного планування (відповідність планування вимогам навчальної програми; доцільність розбивки тем за тематичними оцінюваннями; чи передбачені форми проведення тематичних оцінювань).

2.4.Стан поурочного планування.

2.5.Забезпеченість учителя фаховою та методичною літературою, фаховими періодичними виданнями.

2.6.Самоосвітня робота вчителя.

3. Навчально-виховна робота на уроці

3.1.Якість навчально-виховної роботи на уроці.

3.1.1.Ступінь перебудови навчально-виховного процесу на засадах гуманізму, демократизму, застосуван­ня нових підходів до організації навчально-виховного процесу з утвердженнями педагогіки особистості.

3.1.2.Доцільність визначення та ступінь реалізації навчальних, виховних та розвивальних завдань уроку. Прогнозування навчальної діяльності На кінцевий результат.

3.1.3.Раціональність вибору структури уроку. Дотримання логіки уроку незалежно від форми його проведення.

3.1.4.Оптимальність застосування форм, методів, прийомів і засобів навчальної роботи учнів і вчи­теля на різних етапах уроку.

3.1.5.Планування та організація самостійної роботи школярів на уроці. Зміст самостійних робіт. Формування в учнів навичок самостійного здобування знань.

3.1.6.Диференціація та індивідуалізація навчальної діяльності школярів. Організація вивчення світової літератури у профільних класах.

3.1.7.Робота з виділення в змісті виучуваного матеріалу найголовнішого та його безпосереднє засвоєн­ня на уроці. Особливості роботи з художнім текстом. Використання на уроках оригінальних текстів.

3.1.8.Науковість викладання, доступність сприймання учнями програмового матеріалу.

3.1.9. Використання наочності (портрети, таблиці, малюнки, роздатковий і дидактичний матеріал тощо), технічних засобів навчання.

3.1.10. Систематизація знань, умінь і навичок школярів. Робота з підготовки до тематичних оцінювань.

3.1.11.Використання міжпредметних та внутрішньопредметних зв'язків. Система роботи з повторення виучуваного матеріалу. Вивчення літератури в національному і світовому культурологічному конспектах.

3.1.12.Формування в учнів уявлення про художню літературу як мистецтво слова, потребу в читанні літературних творів, здатність насолоджуватися мистецтвом слова.

3.1.13.Навчання школярів сукупності відомостей про вершинні явища світового літературного про­цесу, визначати національну своєрідність і загальнолюдську значущість творів світової літератури.

3.1.14.Оптимальність обсягу літературознавчих понять і термінів, необхідних для повноцінного аналізу та інтерпретації художнього тексту, здатність сприймати його з розумінням задуму і стилю ав­тора, бачити кожний конкретний твір у літературному, культурному та історичному контекстах.

3.1.15.Розвиток усного і писемного мовлення школярів, а також їхнього мислення (образне, асоціа­тивне, абстрактне, логічне та ін.).

3.1.16.Організація домашніх завдань. Диференціація та індивідуалізація їх.

3.2.Методика перевірки та оцінки рівня навчальних досягнень школярів.

3.2.1.Знання вчителем та учнями критеріїв оцінювання.

3.2.2.Обізнаність школярів з тривалістю вивчення теми, кількістю, тематикою і термінами прове­дення обов'язкових робіт, термінами та формою проведення тематичних оцінювань.

3.2.3.Ефективність застосування методів, форм, прийомів та засобів контролю рівня навчальних досягнень школярів.

3.2.4.Використання для перевірки рівня навчальних досягнень школярів завдань, які надруковані у виданнях, рекомендованих МОН України.

3.2.5.Об'єктивність оцінювання рівня навчальних досягнень школярів (на основі зіставлення ре­зультатів інспекторського, вчительського та директорського контролів).

3.3.Стан ведення учнівської документації (зошити для контрольних робіт, робочі).

3.4.Стан ведення класних журналів.

4. Позакласна робота з предмета.

4.1.Організація факультативних занять, курсів за вибором, гуртка, клубу, товариства юних люби­телів світової літератури тощо (охоплення учнів, зміст занять, роль у підвищенні інтересу учнів до предмета, підвищення рівня навчальних досягнень школярів).

4.2.Проведення науково-практичних конференцій, тематичних вечорів, зустрічей, тижнів зарубіж­ної літератури тощо.

4.3.Результативність участі учнів у олімпіадах.

4.4.Профорієнтаційна робота на базі кабінету.

5. Результативність навчально-виховної роботи.

5.1.Стан виконання навчальної програми.

5.2. Відповідність рівня навчальних досягнень школярів державним вимогам до рівня загальноосвітньої підготовки, вимогам програм із світової літератури.

Історія

1. Навчально-методичне і технічне забезпечення.

1.1.Відповідність обладнання кабінету Типовому переліку.

1.2.Забезпеченість учнів підручниками.

1.3.Забезпеченість кабінету наочними посібниками, роздатковим матеріалом, матеріалами для проведення тематичних оцінювань. Стан виготовлення саморобних навчально-наочних посібників.

1.4.Забезпеченість технічними засобами навчання та наявність умов для їх комплексного використання.

1.5.Систематизація наочних посібників та роздаткового матеріалу.

1.6.Стан зберігання навчально-наочних посібників, технічних засобів навчання.

2. Підготовка вчителя до уроку.

2.1.Знання та розуміння вчителем вимог навчальної програми, інших нормативних документів, ме­тодичних рекомендацій з питань викладання історії та їх реалізація у практичній діяльності.

2.2.Ознайомленість учителя з інноваційними педагогічними технологіями, передовим педагогічним досвідом.

2.3.Стан календарного планування (відповідність планування вимогам навчальної програми; до­цільність розбивки тем за тематичними оцінюваннями; чи передбачені форми проведення тематичних оцінювань).

2.4. Стан поурочного планування.

2.5. Забезпеченість учителя фаховою та методичною літературою, фаховими періодичними виданнями.

2.6. Самоосвітня робота вчителя.

3. Навчально-виховна робота на уроці

3.1.Якість навчально-виховної роботи на уроці.

3.1.1.Ступінь перебудови навчально-виховного процесу на засадах гуманізму, демократизму, застосуван­ня нових підходів до організації навчально-виховного процесу з утвердженнями педагогіки особистості.

3.1.2.Доцільність визначення та ступінь реалізації навчальних, виховних та розвивальних завдань уроку. Прогнозування навчальної діяльності на кінцевий результат.

3.1.3.Раціональність вибору структури уроку. Дотримання логіки уроку незалежно від форми його проведення.

3.1.4.Оптимальність застосування форм, методів, прийомів і засобів навчальної роботи учнів і вчи­теля на різних етапах уроку.

3.1.5.Планування та організація самостійної роботи школярів на уроці. Зміст самостійних робіт. Формування в учнів навичок самостійного здобування знань.

3.1.6.Диференціація та індивідуалізація навчальної діяльності школярів. Організація вивчення іс­торії у профільних класах.

3.1.7.Робота з виділення в змісті виучуваного матеріалу найголовнішого та його безпосереднє за­своєння на уроці.

3.1.8.Науковість викладання, доступність сприймання учнями програмового матеріалу.

3.1.9.Використання наочності (карти, таблиці, малюнки, роздатковий і дидактичний матеріал тощо), технічних засобів навчання.

3.1.10.Систематизація знань, умінь і навичок школярів. Робота з підготовки до тематичних оцінювань.

3.1.11.Використання міжпредметних та внутрішньопредметних зв'язків. Система роботи з повторення виучуваного матеріалу.

3.1.12.Організація домашніх завдань. Диференціація та індивідуалізація їх.

3.2.Методика перевірки та оцінки рівня навчальних досягнень школярів.

3.2.1.Знання вчителем та учнями критеріїв оцінювання.

3.2.2.Обізнаність школярів з тривалістю вивчення теми, кількістю, тематикою і термінами прове­дення обов'язкових робіт, термінами та формою проведення тематичних оцінювань.

3.2.3.Ефективність застосування методів, форм, прийомів та засобів контролю рівня навчальних досягнень школярів.

3.2.4.Використання для перевірки рівня навчальних досягнень школярів завдань, які надруковані у виданнях, рекомендованих МОН України.

3.2.5. Об'єктивність оцінювання рівня навчальних досягнень школярів (на основі зіставлення ре­зультатів інспекторського, вчительського та директорського контролів).

3.3.Стан ведення учнівської документації (робочі зошити, зошити для тематичних оцінювань).

3.4.Стан ведення класних журналів.

4.Позакласна робота з предмета.

4.1.Організація факультативних занять, історичного гуртка, клубу, товариства юних любителів іс­торії тощо (охоплення учнів, зміст занять, роль у підвищенні інтересу учнів до предмета, підвищення рівня навчальних досягнень школярів).

4.2.Проведення науково-практичних конференцій, тематичних вечорів, зустрічей, тижнів історії, екскурсій, організація лекторіїв тощо.

4.3.Результативність участі учнів у олімпіадах з історії, роботі МАН.

4.4.Профорієнтаційна робота на базі кабінету.

5.Результативність навчально-виховної роботи.

5.1.Стан виконання навчальної програми.

5.2. Відповідність рівня навчальних досягнень школярів державним вимогам до рівня загальноосвітньої підготовки, вимогам програм з історії (бажано проводити з урахуванням даних діагностики рівня розвитку, навчальних можливостей школярів).

Людина і світ

1. Навчально-методичне і технічне забезпечення.

1.1.Забезпеченість учнів підручниками.

1.2.Забезпеченість кабінету наочними посібниками, роздатковим матеріалом, матеріалами для проведення тематичних оцінювань. Стан виготовлення саморобних навчально-наочних посібників.

1.3.Забезпеченість технічними засобами навчання та наявність умов для їх комплексного використання.

1.4.Систематизація наочних посібників та роздаткового матеріалу.

1.5.Стан зберігання навчально-наочних посібників, технічних засобів навчання.

2.Підготовка вчителя до уроку.

2.1.Знання та розуміння вчителем вимог навчальної програми, інших нормативних документів, ме­тодичних рекомендацій з питань викладання курсу та їх реалізація у практичній діяльності.

2.2.Ознайомленість учителя з інноваційними педагогічними технологіями, передовим педагогічним досвідом.

2.3.Стан календарного планування (відповідність планування вимогам навчальної програми; доцільність розбивки тем за тематичними оцінюваннями; чи передбачені форми проведення тематичних оцінювань).

2.4.Стан поурочного планування.

2.5.Забезпеченість учителя фаховою та методичною літературою, фаховими періодичними виданнями.

2.6.Самоосвітня робота вчителя.

3.Навчально-виховна робота на уроці

3.1. Якість навчально-виховної роботи на уроці.

3.1.1.Ступінь перебудови навчально-виховного процесу на засадах гуманізму, демократизму, застосуван­ня нових підходів до організації навчально-виховного процесу з утвердженнями педагогіки особистості.

3.1.2.Доцільність визначення та ступінь реалізації навчальних, виховних та розвивальних завдань уроку. Прогнозування навчальної діяльності на кінцевий результат.

3.1.3.Раціональність вибору структури уроку. Дотримання логіки уроку незалежно від форми його проведення.

3.1.4.Оптимальність застосування форм, методів, прийомів і засобів навчальної роботи учнів і вчи­теля на різних етапах уроку. Переважання діалогічної форми викладання матеріалу. Застосування під­сумкових співбесід.

3.1.5.Планування та організація самостійної роботи школярів на уроці. Зміст самостійних робіт. Формування в учнів навичок самостійного здобування знань.

3.1.6.Диференціація та індивідуалізація навчальної діяльності школярів. Підготовка учнями рефе­ратів та участь у колективному виконанні одного із запропонованих проектів.

3.1.7.Робота з виділення в змісті виучуваного матеріалу найголовнішого та його безпосереднє за­своєння на уроці.

3.1.8.Науковість викладання, доступність сприймання учнями програмового матеріалу.

3.1.9.Використання наочності, технічних засобів навчання.

3.1.10.Систематизація знань, умінь і навичок школярів, отримання ними з різних предметів біології, географії, історії, літератури тощо. Пов'язування цих знань з основами сучасного людинознавства і суспільствознавства.

3.1.11.Використання міжпредметних та внутрішньопредметних зв'язків. Система роботи з повторення виучуваного матеріалу.

3.1.12.Опора вчителя при викладанні курсу на головні методичні засади, які виражають його специфіку, а саме — цілісність і системність, гуманоцентризм, синтетичність розвитку особистості, відкритість, органічне поєднання локального і глобального, гармонізація відносин.

3.1.13.Організація домашніх завдань. Диференціація та індивідуалізація їх.

3.2.Методика перевірки та оцінки рівня навчальних досягнень школярів.

3.2.1.Знання вчителем та учнями критеріїв оцінювання.

3.2.2.Обізнаність школярів з тривалістю вивчення теми, кількістю, тематикою і термінами прове­дення обов'язкових робіт, термінами та формою проведення тематичних оцінювань.

3.2.3.Ефективність застосування методів, форм, прийомів та засобів контролю рівня навчальних досягнень школярів.

3.2.4.Робота з удосконалення методики оцінювання. Комплексність оцінювання (обсяг і глибина знань; сформованість ціннісних орієнтацій, соціальних якостей, умінь та навичок; сформованість тих чи інших оціночних ставлень та ціннісних орієнтацій).

3.2.5.Об'єктивність оцінювання рівня навчальних досягнень школярів (на основі зіставлення ре­зультатів інспекторського, вчительського та директорського контролів).

3.3.Стан ведення учнівських зошитів.

3.4.Стан ведення класних журналів.

4. Позакласна робота з предмета (гуртки, клуби, товариства, науково-практичні конференції, тематичні вечори, лекторії тощо).

5.Результативність навчально-виховної роботи.

5.1.Стан виконання навчальної програми.

5.2.Відповідність рівня навчальних досягнень школярів державним вимогам до рівня загальноосвітньої підготовки, вимогам програм з курсу.

5.3.Рівень сформованості вмінь.

5.3.1.Творчо застосовувати отримані знання в нестандартних життєвих ситуаціях для розв'язання різноманітних проблем.

5.3.2.Самостійно знаходити інформацію з різних питань людинознавства та суспільства, володіння простими способами збору такої інформації.

5.3.3.Захищати свої конституційні права і свободи, виконувати загальнолюдські та громадянські обов'язки, оприлюднювати і аргументовано відстоювати власну думку, вести дискусію з представника­ми інших поглядів чи переконань у випадках виникнення конфліктних ситуацій.

5.4.Рівень сформованості навичок групової співпраці у процесі виконання тих чи інших проектів і розв'язання певних соціальних проблем, участі у громадському житті своєї школи, місцевості.

Географія

1.Навчально-методичне і технічне забезпечення.

1.1.Відповідність обладнання кабінету Типовому переліку.

1.2.Наявність географічного майданчика, його стан та організація роботи на ньому.

1.3.Наявність можливостей забезпечення учнів під час практичних робіт необхідними приладами, матеріалами.

1.4.Забезпеченість учнів підручниками.

1.5.Забезпеченість кабінету наочними посібниками, роздатковим матеріалом, матеріалами для проведення тематичних оцінювань. Стан виготовлення саморобних навчально-наочних посібників.

1.6.Забезпеченість технічними засобами навчання та наявність умов для к комплексного використання.

1.7.Систематизація наочних посібників та роздаткового матеріалу.

1.8.Стан зберігання навчально-наочних посібників, технічних засобів навчання.

2.Підготовка вчителя до уроку.

2.1.Знання та розуміння вчителем вимог навчальної програми з географії, інших нормативних доку­ментів, методичних рекомендацій з питань викладання географії та їх реалізація у практичній діяльності.

2.2.Ознайомленість учителя з інноваційними педагогічними технологіями, передовим педагогічним досвідом.

2.3.Стан календарного планування (відповідність планування вимогам навчальної програми; до­цільність розбивки тем за тематичними оцінюваннями; чи передбачені форми проведення тематичних оцінювань).

2.4.Стан поурочного планування.

2.5.Забезпеченість учителя фаховою та методичною літературою, фаховими періодичними виданнями.

2.6.Самоосвітня робота вчителя.

3.Навчально-виховна робота на уроці

3.1. Якість навчально-виховної роботи на уроці.

3.1.1.Ступінь перебудови навчально-виховного процесу на засадах гуманізму, демократизму, застосуван­ня нових підходів до організації навчально-виховного процесу з утвердженнями педагогіки особистості.

3.1.2.Доцільність визначення та ступінь реалізації навчальних, виховних та розвивальних завдань уроку. Прогнозування навчальної діяльності на кінцевий результат.

3.1.3.Раціональність вибору структури уроку. Дотримання логіки уроку незалежно від форми його проведення.

3.1.4.Оптимальність застосування форм, методів, прийомів і засобів навчальної роботи учнів і вчи­теля на різних етапах уроку. Відповідність методів і прийомів навчання змісту матеріалу, віковим особ­ливостям учнів, рівню їх фактичної підготовленості та матеріальній базі школи з предмета.

3.1/5. Планування та організація самостійної роботи школярів на уроці. Зміст самостійних робіт. Формування в учнів навичок самостійного здобування знань. Співвідношення діяльності вчителя та учнів на уроці.

3.1.6.Диференціація та індивідуалізація навчальної діяльності школярів. Організація вивчення гео­графії у профільних класах (групах).

3.1.7.Робота з виділення в змісті виучуваного матеріалу найголовнішого та його безпосереднє за­своєння на уроці.

3.1.8.Науковість викладання, доступність сприймання учнями програмового матеріалу.

3.1.9.Використання наочності (таблиці, креслення, схеми, діаграми, контурні карти, атласи, роздатковий і дидактичний матеріал тощо), технічних засобів навчання.

3.1.10.Систематизація знань, умінь і навичок школярів.

3.1.11.Проведення дослідницької роботи на географічному майданчику. Аналіз матеріалів дослідни­цької роботи учнів, їх узагальнення та використання в навчальному процесі. Ведення календарів погоди.

3.1.12.Використання міжпредметних та внутрішньопредметних зв'язків. Система роботи з повто­рення виучуваного матеріалу.

3.1.13.Організація домашніх завдань. Диференціація та індивідуалізація їх.

3.1.14.Поєднання викладання з профорієнтаційною роботою, екологічним та економічним вихованням, громадянською освітою.

3.2.Методика перевірки та оцінки рівня навчальних досягнень школярів.

3.2.1.Знання вчителем та учнями критеріїв оцінювання.

3.2.2.Обізнаність школярів з тривалістю вивчення теми, кількістю, тематикою і термінами прове­дення обов'язкових робіт, термінами та формою проведення тематичних оцінювань.

3.2.3.Ефективність застосування методів, форм, прийомів та засобів контролю рівня навчальних досягнень школярів.

3.2.4.Використання для перевірки рівня навчальних досягнень школярів завдань, які надруковані у виданнях, рекомендованих МОН України.

3.2.5.Об'єктивність оцінювання навчальних досягнень школярів (на основі зіставлення результатів інспекторського, вчительського і директорського контролів).

3.3.Стан ведення учнівських зошитів.

3.4.Стан ведення класних журналів.

4. Позакласна робота з предмета.

4.1.Організація факультативних занять, географічного гуртка, клубів, товариств юних любителів географії, експедиційних загонів тощо (охоплення учнів, зміст занять, роль у підвищенні інтересу учнів до предмета, підвищення рівня навчальних досягнень школярів).

4.2.Проведення науково-практичних конференцій, тематичних вечорів, зустрічей, тижнів географії, екскурсій тощо. ,

4.3.Результативність участі учнів у олімпіадах з географії, роботі МАН.

4.4. Туристсько-краєзнавча робота в школі. Використання краєзнавчих матеріалів у навчально-виховному процесі.

5. Результативність навчально-виховної роботи.

5.1.Стан виконання навчальної програми.

5.2.Відповідність рівня навчальних досягнень школярів державним вимогам до рівня загальноос­вітньої підготовки, вимогам програм з географії.

5.3.Рівень сформованості в учнів цілісного географічного образу Землі, картографічної грамотності й культури, умінь практично застосовувати здобуті географічні знання, користуватися джерелами гео­графічної інформації, самостійно шукати, аналізувати і передавати її.

5.4.Рівень розвитку у школярів географічного мислення та вміння логічно викладати свої думки, здатності до співробітництва при виконанні практичних робіт та екскурсій.

5.5.Розуміння доцільності обґрунтування наукового підходу до природокористування, єдності нав­колишнього середовища, людини та її діяльності в територіальному аспекті

Основи економіки

1. Навчально-методичне і технічне забезпечення.

1.1.Забезпеченість учнів підручниками.

1.2.Забезпеченість кабінету наочними посібниками, роздатковим матеріалом, матеріалами для про­ведення тематичних оцінювань. Стан виготовлення саморобних навчально-наочних посібників.

1.3.Забезпеченість технічними засобами навчання та наявність умов для їх комплексного використання.

1.4.Систематизація наочних посібників та роздаткового матеріалу.

1.5.Стан зберігання навчально-наочних посібників, технічних засобів навчання.

2.Підготовка вчителя до уроку.

2.1.Знання та розуміння вчителем вимог навчальної програми з економіки інших нормативних докумен­тів, методичних рекомендацій з питань викладання економіки та їх реалізація у практичній діяльності.

2.2.Ознайомленість учителя з інноваційними педагогічними технологіями, передовим педагогічним досвідом.

2.3.Стан календарного планування (відповідність планування вимогам навчальної програми; доцільність розбивки тем за тематичними оцінюваннями; чи передбачені форми проведення тематичних оцінювань).

2.4.Стан поурочного планування.

2.5.Забезпеченість учителя фаховою та методичною літературою, фаховими періодичними виданнями.

2.6.Самоосвітня робота вчителя.

3.Навчально-виховна робота на уроці

3.1.Якість навчально-виховної роботи на уроці.

3.1.1.Ступінь перебудови навчально-виховного процесу на засадах гуманізму, демократизму, застосуван­ня нових підходів до організації навчально-виховного процесу з утвердженнями педагогіки особистості.

3.1.2.Доцільність визначення та ступінь реалізації навчальних, виховних та розвивальних завдань уроку. Прогнозування навчальної діяльності на кінцевий результат.

3.1.3.Раціональність вибору структури уроку. Дотримання логіки уроку незалежно від форми його проведення.

3.1.4.Оптимальність застосування форм, методів, прийомів і засобів навчальної роботи учнів і вчи­теля на різних етапах уроку.

3.1.5.Планування та організація самостійної роботи школярів на уроці. Зміст самостійних робіт. Формування в учнів навичок самостійного здобування знань.

3.1.6.Диференціація та індивідуалізація навчальної діяльності школярів. Організація вивчення еко­номіки у профільних класах.

3.1.7.Робота з виділення в змісті виучуваного матеріалу найголовнішого та його безпосереднє за­своєння на уроці.

3.1.8.Науковість викладання, доступність сприймання учнями програмового матеріалу.

3.1.9.Використання наочності, технічних засобів навчання.

3.1.10.Систематизація знань, умінь і навичок школярів.

3.1.11.Використання міжпредметних та внутрішньопредметних зв'язків. Система роботи з повторення виучуваного матеріалу.

3.1.12.Організація домашніх завдань. Диференціація та індивідуалізація їх.

3.1.13.Організація вивчення економіки у профільних класах.

3.2.Методика перевірки та оцінки рівня навчальних досягнень школярів.

3.2.1.Знання вчителем та учнями критеріїв оцінювання.

3.2.2.Обізнаність школярів з тривалістю вивчення теми, кількістю, тематикою і термінами прове­дення обов'язкових робіт, термінами та формою проведення тематичних оцінювань.

3.2.3.Ефективність застосування методів, форм, прийомів та засобів контролю рівня навчальних досягнень школярів.

3.2.4.Використання для перевірки рівня навчальних досягнень школярів завдань, які надруковані у виданнях, рекомендованих МОН України.

3.2.5.Об'єктивність оцінювання навчальних досягнень школярів (на основі зіставлення результатів інспекторського, вчительського і директорського контролів).

3.3.Стан ведення учнівських зошитів.

3.4.Стан ведення класних журналів.

4.Позакласна робота з предмета.

4.1.Організація курсів за вибором, факультативних занять, економічного гуртка, клубів, товариств юних любителів економіки тощо (охоплення учнів, зміст занять, роль у підвищенні інтересу учнів до предмета, підвищення рівня навчальних досягнень школярів).

4.2.Проведення науково-практичних конференцій, тематичних вечорів, зустрічей, тижнів економі­ки, екскурсій тощо.

4.3.Результативність участі учнів у олімпіадах з економіки, роботі МАН.

4.4.Профорієнтаційна робота в процесі викладання економіки.

5.Результативність навчально-виховної роботи.

5.1.Стан виконання навчальної програми.

5.2.Відповідність рівня навчальних досягнень школярів державним вимогам до рівня загальноос­вітньої підготовки, вимогам програм з економіки.

5.3.Рівень сформованості в учнів базового рівня економічної грамотності, почуття господарської відповідальності за власне колективне і суспільне майно.

5.4.Рівень усвідомлення необхідності пізнання засобів функціонування економіки, розвитку уміння висловлювати аргументоване міркування з економічних питань, практичного і творчого застосування здобутих економічних знань.

5.5.Готовність школярів у майбутньому обґрунтовано і зважено здійснювати виховний процес у власній родині.

Правознавство

1. Навчально-методичне і технічне забезпечення.

1.1.Забезпеченість учнів підручниками.

1.2.Забезпеченість кабінету наочними посібниками, роздатковим матеріалом, матеріалами для про­ведення тематичних оцінювань. Стан виготовлення саморобних навчально-наочних посібників.

1.3.Забезпеченість технічними засобами навчання та наявність умов для їх комплексного вико­ристання.

1.4.Систематизація наочних посібників та роздаткового матеріалу.

1.5.Стан зберігання навчально-наочних посібників, технічних засобів навчання.

2.Підготовка вчителя до уроку.

2.1.Знання та розуміння вчителем вимог навчальної програми, інших нормативних документів, ме­тодичних рекомендацій з питань викладання правознавства та їх реалізація у практичній діяльності.

2.2.Ознайомленість учителя з інноваційними педагогічними технологіями, передовим педагогічним досвідом.

2.3.Стан календарного планування (відповідність планування вимогам навчальної програми; до­цільність розбивки тем за тематичними оцінюваннями; чи передбачені форми проведення тематичних оцінювань).

2.4.Стан поурочного планування.

2.5.Забезпеченість учителя фаховою та методичною літературою, фаховими періодичними виданнями.

2.6.Самоосвітня робота вчителя.

3.Навчально-виховна робота на уроці

3.1. Якість навчально-виховної роботи на уроці.

3.1.1.Ступінь перебудови навчально-виховного процесу на засадах гуманізму, демократизму, засто­сування нових підходів до організації навчально-виховного процесу з утвердженнями педагогіки осо­бистості.

3.1.2.Доцільність визначення та ступінь реалізації навчальних, виховних та розвивальних завдань уроку. Прогнозування навчальної діяльності на кінцевий результат.

3.1.3.Раціональність вибору структури уроку. Дотримання логіки уроку незалежно від форми його проведення.

3.1.4.Оптимальність застосування форм, методів, прийомів і засобів навчальної роботи учнів і вчи­теля на різних етапах уроку. Використання шкільних лекцій, ділових ігор, організація роботи з текстами нормативно-правових актів (конституцією України, міжнародно-правовими актами, кодексами, іншими законами України)

3.1.5.Планування та організація самостійної роботи школярів на уроці. Зміст самостійних робіт. Формування в учнів навичок самостійного здобування знань.

3.1.6.Диференціація та індивідуалізація навчальної діяльності школярів. Організація вивчення пра­вознавства у профільних класах (групах). Підготовка учнями рефератів.

3.1.7.Робота з виділення в змісті виучуваного матеріалу найголовнішого та його безпосереднє за­своєння на уроці.

3.1.8.Науковість викладання, доступність сприймання учнями програмового матеріалу.

3.1.9.Використання наочності, технічних засобів навчання.

3.1.10. Систематизація знань, умінь і навичок школярів.

3.1.11. Застосування для вироблення навичок аналізу життєвих ситуацій юридичних задач, обговорення учнями з власного досвіду, з творів літератури та мистецтва ситуацій правового характеру. Звертання до публікацій газет, матеріалів інших засобів масової інформації.

3.1.12.Робота з підготовки учнів до життя, набуття ними навичок правомірності поведінки, пошуку шляхів вирішення життєвих ситуацій відповідно до норм права, виховання потреби співставляти свою поведінку з вимогами законів Української держави.

3.1.13.Використання міжпредметних та внутрішньопредметних зв'язків. Система роботи з повто­рення виучуваного матеріалу.

3.1.14.Організація домашніх завдань. Диференціація та індивідуалізація їх.

3.2.Методика перевірки та оцінки рівня навчальних досягнень школярів.

3.2.1.Знання вчителем та учнями критеріїв оцінювання.

3.2.2.Обізнаність школярів з тривалістю вивчення теми, кількістю, тематикою і термінами прове­дення обов'язкових робіт, термінами та формою проведення тематичних оцінювань.

3.2.3.Ефективність застосування методів, форм, прийомів та засобів контролю рівня навчальних досягнень школярів.

3.2.4.Використання для перевірки рівня навчальних досягнень школярів завдань, які надруковані у виданнях, рекомендованих МОН України.

3.2.5.Об'єктивність оцінювання рівня навчальних досягнень школярів (на основі зіставлення ре­зультатів інспекторського, вчительського та директорського контролів).

3.3.Стан ведення учнівських зошитів.

3.4.Стан ведення класних журналів.

4. Позакласна робота з предмета

4.1.Організація факультативних занять, гуртків, клубів, товариств юних правознавців тощо (охоп­лення учнів, зміст занять, роль у підвищенні інтересу учнів до предмета, підвищення рівня навчальних досягнень школярів).

4.2.Проведення науково-практичних конференцій, диспутів, юридичних вечорів, вікторин, кон­курсів, тижнів правознавства, організація лекторіїв тощо.

4.3.Результативність учнів в олімпіадах з правознавства, підготовка учнівських наукових робіт.

5. Результативність навчально-виховної роботи.

5.1.Стан виконання навчальної програми.

5.2.Відповідність рівня навчальних досягнень школярів державним вимогам до рівня загальноос­вітньої підготовки, вимогам програм з правознавства.

5.3.Сформованість в учнів основ системи правових поглядів і переконань, навичок правомірної по­ведінки, початкових знань з цивільного, сімейного, трудового, кримінального та інших галузей права.

5.4.Ознайомлення учнів з основами конституційного ладу України.

5.5.Готовність учнів діяти в типових життєвих ситуаціях відповідно до норм, виконувати соціальну роль громадянина, глави чи члена сім'ї, робітника, фермера, підприємця, студента чи учня, власника майна тощо.

5.6.Рівень вихованості в учнів переконань необхідності суворого дотримання законів, непримирен­ності до протиправової поведінки.

Математика

1. Навчально-методичне і технічне забезпечення.

1.1.Відповідність обладнання кабінету Типовому переліку.

1.2.Забезпеченість учнів підручниками.

1.3. Забезпеченість кабінету роздатковим матеріалом, матеріалами для проведення тематичних оцінювань. Стан виготовлення саморобних навчально-наочних посібників.

1.4.Забезпеченість технічними засобами навчання та наявність умов для їх комплексного використання.

1.5.Систематизація наочних посібників та роздаткового матеріалу.

1.6.Стан зберігання навчально-наочних посібників, технічних засобів навчання.

2. Підготовка вчителя до уроку.

2.1.Знання та розуміння вчителем вимог навчальної програми з математики інших нормативних документів, методичних рекомендацій з питань викладання математики та їх реалізація у практичній діяльності.

2.2.Ознайомленість учителя з інноваційними педагогічними технологіями, передовим педагогічним досвідом.

2.3.Стан календарного планування (відповідність планування вимогам навчальної програми; доцільність розбивки тем за тематичними оцінюваннями; чи передбачені форми проведення тематичних оцінювань).

2.4.Стан поурочного планування.

2.5.Забезпеченість учителя фаховою та методичною літературою, фаховими періодичними виданнями.

2.6.Самоосвітня робота вчителя.

3. Навчально-виховна робота на уроці

3.1. Якість навчально-виховної роботи на уроці.

3.1.1.Ступінь перебудови навчально-виховного процесу на засадах гуманізму, демократизму, застосуван­ня нових підходів до організації навчально-виховного процесу з утвердженнями педагогіки особистості.

3.1.2.Доцільність визначення та ступінь реалізації навчальних, виховних та розвивальних завдань уроку. Прогнозування навчальної діяльності на кінцевий результат.

3.1.3.Раціональність вибору структури уроку. Дотримання логіки уроку незалежно від форми його проведення.

3.1.4.Оптимальність застосування форм, методів, прийомів і засобів навчальної роботи учнів і вчи­теля на різних етапах уроку.

3.1.5.Планування та організація самостійної роботи школярів на уроці. Зміст самостійних робіт. Формування в учнів навичок самостійного здобування знань.

3.1.6.Диференціація та індивідуалізація навчальної діяльності школярів. Організація вивчення ма­тематики у профільних класах.

3.1.7.Робота з виділення в змісті виучуваного матеріалу найголовнішого та його безпосереднє за­своєння на уроці.

3.1.8.Науковість викладання, доступність сприймання учнями програмового матеріалу.

3.1.9.Використання наочності, технічних засобів навчання.

3.1.10.Систематизація знань, умінь і навичок школярів.

3.1.11.Використання історичного матеріалу на уроці.

3.1.12.Робота з:

• забезпечення математичної грамотності школярів;

• розвитку вмінь висловлювати, обґрунтовувати математичні судження і використовувати матема­тичні знання для задоволення пізнавальних і практичних потреб;

• формування в учнів загальнонавчальних умінь, культури мовлення, чіткості й точності думки, критичного мислення, здатності відчувати красу ідеї, методу розв'язування задачі або проблеми, таких людських якостей, як наполегливість, сила волі, здатність до переборення труднощів, чесність, працелюбство та ін.;

• виховання алгоритмічної культури як здатності діяти за заданим алгоритмом;

• формування вмінь самостійно конструювати мові алгоритми на основі аналізу й узагальнення пос­лідовності виконуваних операцій і дій, що ведуть до шуканого результату;

• формування понятійного матеріалу.

3.1.13.Роль задач у викладанні математики.

3.1.14.Використання міжпредметних та внутрішньопредметних зв'язків. Система роботи з повторення виучуваного матеріалу.

3.1.15.Організація домашніх завдань. Диференціація та індивідуалізація їх.

3.2.Методика перевірки та оцінки рівня навчальних досягнень школярів.

3.2.1.Знання вчителем та учнями критеріїв оцінювання.

3.2.2.Обізнаність школярів з тривалістю вивчення теми, кількістю, тематикою і термінами прове­дення обов'язкових робіт, термінами та формою проведення тематичних оцінювань.

3.2.3.Ефективність застосування методів, форм, критеріїв та засобів контролю рівня навчальних досягнень школярів.

3.2.4.Використання для перевірки рівня навчальних досягнень школярів завдань, які надруковані у виданнях, рекомендованих МОН України.

3.2.5.Об'єктивність оцінювання навчальних досягнень школярів (на основі зіставлення результатів інспекторського, вчительського і директорського контролів).

3.3.Стан ведення учнівських зошитів (зошити для контрольних робіт, тематичних оцінювань, робочі).

3.4.Стан ведення класних журналів.

4. Позакласна робота з предмета.

4.1.Організація факультативних занять, математичного гуртка, клубів, товариств юних любителів математики тощо (охоплення учнів, зміст занять, роль у підвищенні інтересу учнів до предмета, підви­щення рівня навчальних досягнень школярів).

4.2.Проведення науково-практичних конференцій, тематичних вечорів, зустрічей, тижнів математи­ки, екскурсій тощо.

4.3.Результативність участі учнів у олімпіадах з математики, роботі МАН.

4.4.Профорієнтаційна робота на базі кабінету.

5.Результативність навчально-виховної роботи.

5.1.Стан виконання навчальної програми.

5.2. Відповідність, рівня навчальних досягнень школярів державним вимогам до рівня математичної підготовки, вимогам програм з математики (бажано проводити з урахуванням рівня навчальних можливостей школярів).

Інформатика

1. Навчально-методичне і технічне забезпечення.

1.1.Забезпеченість комп'ютерною технікою.

1.2.Склад наявного навчально-методичного та програмного забезпечення.

1.3.Забезпеченість учнів підручниками.

1.4.Забезпеченість навчальними посібниками та дидактичне забезпечення відповідно до переліку літератури, рекомендованої МОН України.

1.5.Систематизація наочних посібників та дидактичного матеріалу.

1.6.Стан зберігання навчально-матеріальної бази.

1.7.Дотримання техніки безпеки.

1.7.1.Наявність акта-дозволу на проведення занять у комп'ютерному класі-кабінеті.

1.7.2.Ознайомлення школярів з правилами техніки безпеки.

1.7.3.Своєчасність проведення інструктажів з техніки безпеки.

2. Підготовка вчителя до уроку.

2.1.Знання та розуміння вчителем вимог навчальної програми, інших нормативних документів, ме­тодичних рекомендацій з питань викладання інформатики та їх реалізація у практичній діяльності.

2.2.Ознайомленість учителя з інноваційними педагогічними технологіями, передовим педагогічним досвідом.

2.3.Стан календарного планування (відповідність планування вимогам навчальної програми; доцільність розбивки тем за тематичними оцінюваннями; чи передбачені форми проведення тематичних оцінювань).

2.4.Стан поурочного планування.

2.5.Забезпеченість учителя фаховою та методичною літературою, фаховими періодичними виданнями.

2.6.Самоосвітня робота вчителя.

3. Навчально-виховна робота на уроці

3.1.Якість навчально-виховної роботи на уроці.

3.1.1.Ступінь перебудови навчально-виховного процесу на засадах гуманізму, демократизму, застосуван­ня нових підходів до організації навчально-виховного процесу з утвердженнями педагогіки особистості.

3.1.2.Доцільність визначення та ступінь реалізації навчальних, виховних та розвивальних завдань уроку. Прогнозування навчальної діяльності на кінцевий результат.

3.1.3.Раціональність вибору структури уроку. Дотримання логіки уроку незалежно від форми його проведення.

3.1.4.Оптимальність застосування форм, методів, прийомів і засобів навчальної роботи учнів і вчи­теля на різних етапах уроку.

3.1.5.Планування та організація самостійної роботи школярів на уроці. Зміст самостійних робіт. Формування в учнів навичок самостійного здобування знань.

3.1.6.Диференціація та індивідуалізація навчальної діяльності школярів. Організація вивчення ін­форматики у профільних класах.

3.1.7.Робота з виділення в змісті виучуваного матеріалу найголовнішого та його безпосереднє за­своєння на уроці.

3.1.8.Науковість викладання, доступність сприймання учнями програмового матеріалу.

3.1.9.Використання наочності.

3.1.10.Використання міжпредметних та внутрішньопредметних зв'язків. Система роботи з повто­рення виучуваного матеріалу.

3.1.11.Формування теоретичної бази знань (про інформацію, інформаційні процеси та інформаційні системи, загальні принципи розв'язування задач за допомогою комп'ютера при використанні приклад­них програм загального і спеціального призначення, формулювання проблем і постановка задач, побу­дова відповідних інформаційних моделей, знання основних понять алгоритмізації, загальне уявлення про будову та функціонування комп'ютера, про можливості використання Інтернету).

3.1.12.Вироблення практичних навичок свідомого використання засобів сучасних інформаційно ко­мунікативних технологій у повсякденній навчально-пізнавальній, а потім і професійній діяльності (пра­цювати з системними та прикладними програмними засобами загального призначення: операційними системами, програмами – архіваторами, антивірусними програмами, редакторами текстів, графічними редакторами, електронними таблицями, системами управління базами даних, інформаційно-пошукови­ми системами, програмами - броузерами, програмами для роботи з електронною поштою; здійснювати пошук потрібної інформації в мережі Інтернет, розв'язувати задачі за допомогою інформаційно-комуні­каційних технологій).

3.1.13.Організація домашніх завдань. Диференціація та індивідуалізація їх.

3.2.Методика перевірки та оцінки рівня навчальних досягнень школярів. 3.2.1. Знання вчителем та учнями критеріїв оцінювання.

3.2.2.Обізнаність школярів з тривалістю вивчення теми, кількістю, тематикою і термінами прове­дення обов'язкових робіт, термінами та формою проведення тематичних оцінювань.

3.2.3.Ефективність застосування методів, форм, критеріїв та засобів контролю рівня навчальних досягнень школярів.

3.2.4.Використання для перевірки рівня навчальних досягнень школярів завдань, які надруковані у виданнях, рекомендованих МОН України.

3.2.5.Об'єктивність оцінювання навчальних досягнень школярів (на основі зіставлення результатів інспекторського, вчительського і директорського контролів)

3.3.Стан ведення учнівських зошитів (зошити для контрольних робіт, тематичних оцінювань, робочі).

3.4.Стан ведення класних журналів.

4. Позакласна робота з предмета.

4.1.Організація гурткової роботи, клубів, товариств юних любителів інформатики тощо (охоплення учнів, зміст занять, роль у підвищенні інтересу учнів до предмета, підвищення рівня навчальних досяг­нень школярів).

4.2.Проведення науково-практичних конференцій, тематичних вечорів, зустрічей, тижнів інформа­тики, екскурсій тощо.

4.3.Результативність участі учнів у олімпіадах з інформатики, роботі МАН.

4.4.Профорієнтаційна робота на базі кабінету.

5.Результативність навчально-виховної роботи.

5.1.Стан виконання навчальної програми.

5.2. Відповідність рівня навчальних досягнень школярів вимогам програм з інформатики (бажано проводити з урахуванням рівня навчальних можливостей школярів).

Хімія

1. Навчально-методичне і технічне забезпечення.

1.1.Відповідність обладнання кабінету Типовому переліку.

1.2.Наявність можливостей забезпечення учнів під час практичних і лабораторних робіт необхідними приладами, посудом і хімічними реактивами.

1.3.Забезпеченість учнів підручниками.

1.4.Забезпеченість кабінету наочними посібниками, роздатковим матеріалом, матеріалами для проведення тематичних оцінювань. Стан виготовлення навчально-наочних посібників.

1.5.Забезпеченість технічними засобами навчання та наявність умов для їх комплексного використання.

1.6.Систематизація обладнання, наочних посібників та роздаткового матеріалу.

1.7.Стан зберігання обладнання, навчально-наочних посібників, технічних засобів навчання.

1.8.Дотримання техніки безпеки.

1.8.1.Дотримання інструкції зі зберігання реактивів.

1.8.2.Наявність акта-дозволу на проведення занять у шкільному кабінеті.

1.8.3.Своєчасність проведення та обліку інструктажів з техніки безпеки відповідно до Положення.

2. Підготовка вчителя до уроку.

2.1.Знання та розуміння вчителем вимог навчальної програми, інших нормативних документів, ме­тодичних рекомендацій з питань викладання хімії та їх реалізація у практичній діяльності.

2.2.Ознайомленість учителя з інноваційними педагогічними технологіями, передовим педагогічним досвідом.

2.3.Стан календарного планування (відповідність планування вимогам навчальної програми; до­цільність розбивки тем за тематичними оцінюваннями; чи передбачені форми проведення тематичних оцінювань).

2.4.Стан поурочного планування.

2.5.Забезпеченість учителя фаховою та методичною літературою, фаховими періодичними виданнями.

2.6.Самоосвітня робота вчителя.

3. Навчально-виховна робота на уроці

3.1. Якість навчально-виховної роботи на уроці.

3.1.1.Ступінь перебудови навчально-виховного процесу на засадах гуманізму, демократизму, застосуван­ня нових підходів до організації навчально-виховного процесу з утвердженнями педагогіки особистості.

3.1.2.Доцільність визначення та ступінь реалізації навчальних, виховних та розвивальних завдань уроку. Прогнозування навчальної діяльності на кінцевий результат.

3.1.3.Раціональність вибору структури уроку. Дотримання логіки уроку незалежно від форми його проведення.

3.1.4.Оптимальність застосування форм, методів, прийомів і засобів навчальної роботи учнів і вчи­теля на різних етапах уроку. Використання перевірених практикою лекційно-семінарської системи, гру­пової роботи, проблемного навчання, дидактичних ігор, сучасних інформаційних технологій навчання. Результативність поєднання репродуктивно-наслідувальної, пошуково-виконавчої та творчої діяльності учнів на уроках.

3.1.5.Планування та організація самостійної роботи школярів на уроці. Зміст самостійних робіт. Формування в учнів навичок самостійного здобування знань.

3.1.6.Диференціація та індивідуалізація навчальної діяльності школярів. Організація вивчення хімії у профільних класах (групах).

3.1.7.Робота з виділення в змісті виучуваного матеріалу найголовнішого та його безпосереднє за­своєння на уроці.

3.1.8.Науковість викладання, доступність сприймання учнями програмового матеріалу.

3.1.9.Використання наочності (таблиці, креслення, малюнки, моделі, роздатковий і дидактичний матеріал, лабораторне обладнання тощо), технічних засобів навчання. Роль хімічного експерименту як джерела знань учнів.

3.1.10.Розвиток особистості учня, його природних задатків, інтелекту, здатності до самоосвіти.

3.1.11.Сформованість наукового світогляду учня на основі засвоєння системи знань про речовини та їхні перетворення, основні хімічні закони й теорії, методи наукового пізнання в хімії.

3.1.12.Сформованість життєвої й соціальної компетентності учня, його екологічної культури, нави­чок безпечного поводження з речовинами у побуті та на виробництві.

3.1.13.Розуміння ролі хімії в розвитку суспільного господарства та забезпечення добробуту людини.

3.1.14.Уміння використовувати набуті знання при розв'язуванні експериментальних задач, прове­денні обчислень за хімічними формулами та рівняннями, користуватися періодичною системою хіміч­них елементів, довідковою літературою, хімічним обладнання, реактивами, хімічними сполуками.

3.1.15.Використання міжпредметних та внутрішньопредметних зв'язків. Система роботи з повто­рення виучуваного матеріалу.

3.1.16.Систематизація знань, умінь і навичок школярів. Робота з підготовки до тематичних оцінювань.

3.1.17.Роль задач у створенні проблемних ситуацій, закріпленні та перевірці засвоєння навчального матеріалу, розвитку мислення, спостережливості та допитливості учнів.

3.1.18.Організація домашніх завдань. Диференціація та індивідуалізація їх.

3.2. Методика перевірки та оцінки рівня навчальних досягнень школярів.

3.2.1.Знання вчителем та учнями критеріїв оцінювання.

3.2.2.Обізнаність школярів з тривалістю вивчення теми, кількістю, тематикою і термінами прове­дення обов'язкових робіт, термінами та формою проведення тематичних оцінювань.

3.2.3.Ефективність застосування методів, форм, прийомів та засобів контролю рівня навчальних досягнень школярів.

3.2.4.Використання для перевірки рівня навчальних досягнень школярів завдань, які надруковані у виданнях, рекомендованих МОН України. .,

3.2.5.Об'єктивність оцінювання навчальних досягнень школярів (на основі зіставлення результатів інспекторського, вчительського і директорського контролів).

3.3.Стан ведення учнівської документації (зошити для практичних робіт, тематичних оцінювань, робочі).

3.4.Стан ведення класних журналів.

4. Позакласна робота з предмета.

4.1.Організація факультативних занять, хімічного гуртка, клубів, товариств юних любителів хімії тощо (охоплення учнів, зміст занять, роль у підвищенні інтересу учнів до предмета, підвищення рівня навчальних досягнень школярів).

4.2.Проведення науково-практичних конференцій, тематичних вечорів, зустрічей, тижнів хімії, екс­курсій, організація лекторіїв тощо.

4.3.Результативність участі учнів у олімпіадах з хімії, роботі МАН.

4.4.Профорієнтаційна робота на базі кабінету.

5. Результативність навчально-виховної роботи.

5.1.Стан виконання навчальної програми.

5.2.Відповідність рівня навчальних досягнень школярів державним вимогам до рівня загальноос­вітньої підготовки, вимогам програми з хімії.

Біологія

1. Навчально-методичне і технічне забезпечення.

1.1.Наявність кабінету біології та відповідність його обладнання Типовому переліку.

1.2.Наявність можливостей забезпечення учнів під час практичних і лабораторних робіт необхідни­ми муляжами, моделями, пластинчастими препаратами, постійними мікропрепаратами тощо.

1.3.Забезпеченість учнів підручниками.

1.4.Забезпеченість кабінету наочними посібниками, роздатковим матеріалом, матеріалами для про­ведення тематичних оцінювань. Стан виготовлення навчально-наочних посібників.

1.5.Забезпеченість технічними засобами навчання та наявність умов для їх комплексного вико­ристання.

1.6.Систематизація обладнання, наочних посібників та роздаткового матеріалу.

1.7.Стан зберігання обладнання, навчально-наочних посібників, технічних засобів навчання.

1.8.Навчально-дослідницька ділянка в школі.

1.8.1. Наявність відділів навчально-дослідницьких ділянок, теплиць, парників, забезпечення насінням та іншим посівним матеріалом, його збереження в зимових умовах.

1.8.2.Забезпечення учнів відповідним інвентарем для роботи на ділянці.

1.8.3.Показники збору врожаю.

1.9.Дотримання техніки безпеки:

1.9.1.Наявність акта-дозволу на проведення занять у біологічному кабінеті, на навчально-дослідній ділянці.

1.9.2.Своєчасність проведення та обліку інструктажів з техніки безпеки відповідно до Положення.

2.Підготовка вчителя до уроку.

2.1.Знання та розуміння вчителем вимог навчальної програми, інших нормативних документів, ме­тодичних рекомендацій з питань викладання біології та їх реалізація у практичній діяльності.

2.2.Ознайомленість учителя з інноваційними педагогічними технологіями, передовим педагогічним досвідом.

2.3.Стан календарного планування (відповідність планування вимогам навчальної програми; до­цільність розбивки тем за тематичними оцінюваннями; чи передбачені форми проведення тематичних оцінювань).

2.4.Стан поурочного планування.

2.5.Забезпеченість учителя фаховою та методичною літературою, фаховими періодичними виданнями.

2.6.Самоосвітня робота вчителя.

3.Навчально-виховна робота на уроці

3.1. Якість навчально-виховної роботи на уроці

3.1.1.Ступінь перебудови навчально-виховного процесу на засадах гуманізму, демократизму, засто­сування нових підходів до організації навчально-виховного процесу з утвердженнями педагогіки осо­бистості.

3.1.2.Доцільність визначення та ступінь реалізації навчальних, виховних та розвивальних завдань уроку. Прогнозування навчальної діяльності на кінцевий результат.

3.1.3.Раціональність вибору структури уроку. Дотримання логіки уроку незалежно від форми його проведення.

3.1.4.Оптимальність застосування форм, методів, прийомів і засобів навчальної роботи учнів і вчителя на різних етапах уроку. Практикування групових, фронтальних, індивідуальних форм роботи. Наскільки вдало віддається перевага методам самостійного здобуття знань та методам, що спрямовані на реалізацію принципу активності навчання. Використання інформаційних технологій навчання.

3.1.5.Планування та організація самостійної роботи школярів на уроці. Зміст самостійних робіт. Формування в учнів навичок самостійного здобування знань.

3.1.6.Диференціація та індивідуалізація навчальної діяльності школярів. Організація вивчення біо­логії у профільних класах

3.1.7.Робота з виділення в змісті виучуваного матеріалу найголовнішого та його безпосереднє за­своєння на уроці.

3.1.8.Науковість викладання, доступність сприймання учнями програмового матеріалу.

3.1.9.Використання наочності (натуральних об'єктів, таблиць, ілюстрацій підручника тощо), тех­нічних засобів навчання.

3.1.10.Систематизація знань, умінь і навичок школярів. Робота з підготовки до тематичних оцінювань.

3.1.11.Ефективність використання на уроках біологічних експериментів, дослідів як у процесі про­ведення лабораторних і практичних робіт, так і з використання демонстрації при поясненні тієї чи іншої теми. Практична спрямованість змісту навчання, зв'язок з життям.

3.1.12.Рівень сформованості в учнів знань про принципи функціонування і структуру біологічних систем, їх онто- і фітогенез, взаємозв'язки між біологічними системами, середовищем.

3.1.13.Рівень сформованості умінь застосовувати теоретичні знання з метою професійного само­визначення у прикладних сферах людської діяльності (медицина, агропромисловий комплекс, про­мисловість, біотехнологія, фармакологія, психологія, педагогіка тощо).

3.1.14.Рівень розвитку умінь встановлювати гармонійні стосунки з природою на основі поваги до життя як найвищої цінності та всього живого як унікальної частини біосфери.

3.1.15.Рівень сформованості знань, умінь і навичок здорового способу життя.

3.1.16.Рівень оволодіння технікою прийняття рішень, вільного вибору дій у різних сферах життя.

3.1.17.Сформованість емоційно-цілісного ставлення до природи, до себе, до людей, до загально­людських духовних цінностей. Практична участь у охороні природи.

3.1.18.Сформованість інтелектуальних та загальнонавчальних умінь.

3.1.19.Використання міжпредметних та внутрішньопредметних зв'язків. Система повторення ви­учуваного матеріалу.

3.1.20.Організація домашніх завдань. Диференціація та індивідуалізація їх.

3.1.21.Організація в школі навчально-дослідницької роботи на ділянках, в оранжереях, ведення що­денників спостережень, наявність плану роботи на навчально-дослідницьких ділянках.

3.2.Методика перевірки та оцінки рівня навчальних досягнень школярів.

3.2.1.Знання вчителем та учнями критеріїв оцінювання.

3.2.2.Обізнаність школярів з тривалістю вивчення теми, кількістю, тематикою і термінами прове­дення обов'язкових робіт, термінами та формою проведення тематичних оцінювань.

3.2.3.Ефективність застосування методів, форм, прийомів та засобів контролю рівня навчальних досягнень школярів.

3.2.4.Використання для перевірки рівня навчальних досягнень школярів завдань, які надруковані у виданнях, рекомендованих МОН України.

3.2.5.Об'єктивність оцінювання навчальних досягнень школярів (на основі зіставлення результатів інспекторського, вчительського і директорського контролів)

3.3. Стан ведення учнівської документації (зошити для практичних, лабораторних робіт, тематичних оцінювань, робочі).

3.4.Стан ведення класних журналів.

4.Позакласна робота з предмета.

4.1. Організація факультативних занять, біологічного гуртка, клубів, товариств юних любителів біології тощо (охоплення учнів, зміст занять, роль у підвищенні інтересу учнів до предмета, підвищення рівня навчальних досягнень школярів).

4.2.Фенологічні учнівські спостереження.

4.3. Проведення науково-практичних конференцій, тематичних вечорів, зустрічей, тижнів біології,екскурсій, організація лекторіїв, учнівських екологічних агітбригад тощо.

4.4.Результативність участі учнів у олімпіадах з біології, роботі МАН.

4.5.Профорієнтаційна робота на базі кабінету.

5.Результативність навчально-виховної роботи.

5.1.Стан виконання навчальної програми.

5.2.Відповідність рівня навчальних досягнень школярів державним вимогам до рівня загальноосвітньої підготовки, вимогам програми з біології.

Фізика

1.Навчально-методичне і технічне забезпечення.

1.1.Наявність кабінету фізики та відповідність його обладнання Типовому переліку.

1.2.Наявність можливостей забезпечення учнів під час проведення лабораторних робіт, виконання експериментальних завдань необхідними приладами, матеріалами тощо.

1.3.Забезпеченість учнів підручниками.

1.4.Забезпеченість кабінету наочними посібниками, роздатковим матеріалом, матеріалами для проведення тематичних оцінювань. Стан виготовлення навчально-наочних посібників.

1.5.Забезпеченість технічними засобами навчання та наявність умов для їх комплексного використання.

1.6.Систематизація обладнання, наочних посібників та роздаткового матеріалу.

1.7.Стан збереження обладнання, навчально-наочних посібників, технічних засобів навчання.

1.8.Дотримання техніки безпеки.

1.8.1.Наявність акта-дозволу на проведення занять у фізичному кабінеті.

1.8.2.Своєчасність проведення та обліку інструктажів з техніки безпеки відповідно до Положення.

2.Підготовка вчителя до уроку.

2.1.Знання та розуміння вчителем вимог навчальної програми, інших нормативних документів, ме­тодичних рекомендацій з питань викладання фізики та їх реалізація у практичній діяльності.

2.2.Ознайомленість учителя з інноваційними педагогічними технологіями, передовим педагогічним досвідом.

2.3.Стан календарного планування (відповідність планування вимогам навчальної програми; до­цільність розбивки тем за тематичними оцінюваннями; чи передбачені форми проведення тематичних оцінювань).

2.4.Стан поурочного планування.

2.5.Забезпеченість учителя фаховою та методичною літературою, фаховими періодичними виданнями.

2.6.Самоосвітня робота вчителя.

3. Навчально-виховна робота на уроці

3.1. Якість навчально-виховної роботи на уроці.

3.1.1.Ступінь перебудови навчально-виховного процесу на засадах гуманізму, демократизму, засто­сування нових підходів до організації навчально-виховного процесу з утвердженнями педагогіки осо­бистості.

3.1.2.Доцільність визначення та ступінь реалізації навчальних, виховних та розвивальних завдань уроку. Прогнозування навчальної діяльності на кінцевий результат.

3.1.3.Раціональність вибору структури уроку. Дотримання логіки уроку незалежно від форми його проведення.

3.1.4.Оптимальність застосування форм, методів, прийомів і засобів навчальної роботи учнів і вчите­ля на різних етапах уроку. Використання сучасних інформаційних технологій навчання. Результативність поєднання репродуктивно-наслідувальної, пошуково-виконавчої та творчої діяльності учнів на уроках.

3.1.5.Планування та організація самостійної роботи школярів на уроці. Зміст самостійних робіт. Питома вага експериментальних, творчих завдань. Формування в учнів навичок самостійного здобу­вання знань.

3.1.6.Диференціація та індивідуалізація навчальної діяльності школярів. Організація вивчення фі­зики у профільних класах.

3.1.7.Робота з виділення в змісті виучуваного матеріалу найголовнішого та його безпосереднє за­своєння на уроці.

3.1.8. Науковість викладання, доступність сприймання учнями програмового матеріалу.

3.1.9. Використання наочності (демонстраційний експеримент, моделі, таблиці, лабораторне облад- нання, роздатковий та дидактичний матеріал тощо), технічних засобів навчання. Роль фізичного експе- рименту як джерела знань учнів.

3.1.10.Систематизація знань, умінь і навичок школярів. Робота з підготовки до тематичних оцінювань.

3.1.11.Роль якісних та розрахункових задач у створенні проблемних ситуацій, закріпленні та пере­вірці засвоєння навчального матеріалу, розвитку мислення, спостережливості та допитливості учнів.

3.1.12.Використання міжпредметних та внутрішньопредметних зв'язків. Система роботи з повто­рення виучуваного матеріалу.

3.1.13.Сформованість в учнів базових фізичних знань про явища природи, початкових уявлень про фізичну картину світу.

3.1.14.Сформованість в учнів експериментальних і дослідницьких навичок, умінь описувати і сис­тематизувати результати спостережень, планувати і проводити вимірювання фізичних величин, робити узагальнення й висновки.

3.1.15.Сформованість в учнів алгоритмічних прийомів розв'язування фізичних завдань та евристич­них способів пошуку розв'язку проблем.

3.1.16.Рівень розуміння учнями історичного шляху розвитку фізики, суті фундаментальних науко­вих фактів, основних понять і законів фізики, сутності наукового пізнання засобами фізики.

3.1.17.Розвиток інтересу школярів до фізики.

3.1.18.Ознайомленість з діяльністю та внеском відомих вітчизняних і зарубіжних фізиків у науку.

3.1.19.Вміння застосовувати набуті знання в практичній діяльності, для адекватного відображення природних явищ, показувати прояви моральності щодо використання наукового знання в життєдіяль­ності людини і природокористуванні.

3.1.20.Організація домашніх завдань. Диференціація та індивідуалізація їх.

3.2. Методика перевірки та оцінки рівня навчальних досягнень школярів.

3.2.1.Знання вчителем та учнями критеріїв оцінювання.

3.2.2.Обізнаність школярів з тривалістю вивчення теми, кількістю, тематикою і термінами прове­дення обов'язкових робіт, термінами та формою проведення тематичних оцінювань.

3.2.3.Ефективність застосування методів, форм, прийомів та засобів контролю рівня навчальних досягнень школярів.

3.2.4.Використання для перевірки рівня навчальних досягнень школярів завдань, які надруковані у виданнях, рекомендованих МОН України.

3.2.5.Об'єктивність оцінювання навчальних досягнень школярів (на основі зіставлення результатів інспекторського, вчительського і директорського контролів)

3.3.Стан ведення учнівської документації (зошити для лабораторних робіт, тематичних оцінювань, робочі).

3.4.Стан ведення класних журналів.

4.Позакласна робота з предмета.

4.1.Організація факультативних занять, фізичного гуртка, клубів, товариств юних любителів фізики тощо (охоплення учнів, зміст занять, роль у підвищенні інтересу учнів до предмета, підвищення рівня навчальних досягнень школярів).

4.2.Проведення науково-практичних конференцій, тематичних вечорів, зустрічей, тижнів фізики, екскурсій, організація лекторіїв тощо.

4.3.Результативність участі учнів у олімпіадах з фізики, роботі МАН.

4.4.Профорієнтаційна робота на базі кабінету.

5.Результативність навчально-виховної роботи.

5.1.Стан виконання навчальної програми.

5.2. Відповідність рівня навчальних досягнень школярів державним вимогам до рівня загальноосвітньої підготовки, вимогам програми з фізики.

Астрономія

1.Навчально-методичне і технічне забезпечення.

1.1.Відповідність обладнання кабінету Типовому переліку.

1.2.Забезпеченість учнів підручниками.

1.3.Забезпеченість кабінету наочними посібниками, роздатковим матеріалом, матеріалами для проведення тематичних оцінювань. Стан виготовлення навчально-наочних посібників.

1.4.Забезпеченість технічними засобами навчання та наявність умов для їх комплексного використання.

1.5.Систематизація обладнання, наочних посібників та роздаткового матеріалу.

1.6.Стан збереження обладнання, навчально-наочних посібників, технічних засобів навчання.

2.Підготовка вчителя до уроку.

2.1.Знання та розуміння вчителем вимог навчальної програми, інших нормативних документів, ме­тодичних рекомендацій з питань викладання астрономії та їх реалізація у практичній діяльності.

2.2.Ознайомленість учителя з інноваційними педагогічними технологіями, передовим педагогічним досвідом.

2.3.Стан календарного планування (відповідність планування вимогам навчальної програми; до­цільність розбивки тем за тематичними оцінюваннями; чи передбачені форми проведення тематичних оцінювань).

2.4.Стан поурочного планування.

2.5.Забезпеченість учителя фаховою та методичною літературою, фаховими періодичними виданнями.

2.6.Самоосвітня робота вчителя.

3.Навчально-виховна робота на уроці

3.1. Якість навчально-виховної роботи на уроці.

3.1.1. Ступінь перебудови навчально-виховного процесу на засадах гуманізму, демократизму, засто­сування нових підходів до організації навчально-виховного процесу з утвердженнями педагогіки осо­бистості.

3.1.2.Доцільність визначення та ступінь реалізації навчальних, виховних та розвивальних завдань уроку. Прогнозування навчальної діяльності на кінцевий результат.

3.1.3.Раціональність вибору структури уроку. Дотримання логіки уроку незалежно від форми його проведення.

3.1.4.Оптимальність застосування форм, методів, прийомів і засобів навчальної роботи учнів і вчи­теля на різних етапах уроку. Результативність комплексного використання словесних (навчальна лекція, розповідь, бесіда тощо), наочних (використання приладів і моделей, аудіовізуальних засобів навчання) методів та практичних занять (вправи, спостереження).

3.1.5.Планування та організація самостійної роботи школярів на уроці. Зміст самостійних робіт. Формування в учнів навичок самостійного здобування знань.

3.1.6.Диференціація та індивідуалізація навчальної діяльності школярів. Організація вивчення аст­рономії у профільних класах.

3.1.7.Робота з виділення в змісті виучуваного матеріалу найголовнішого та його безпосереднє за­своєння на уроці.

3.1.8.Науковість викладання, доступність сприймання учнями програмового матеріалу.

3.1.9.Використання наочності, технічних засобів навчання.

3.1.10.Систематизація знань, умінь і навичок школярів. Робота з підготовки до тематичних оцінювань.

3.1.11.Виконання практичної частини програми.

3.1.12.Використання міжпредметних та внутрішньо предметних зв'язків. Система роботи з повторення виучуваного матеріалу.

3.1.13.Організація домашніх завдань. Диференціація та індивідуалізація їх.

3.1.14. Організація вивчення астрономії у профільних класах.

3.2.Методика перевірки та оцінки рівня навчальних досягнень школярів.

3.2.1.Знання вчителем та учнями критеріїв оцінювання.

3.2.2.Обізнаність школярів з тривалістю вивчення теми, кількістю, тематикою і термінами прове­дення обов'язкових робіт, термінами та формою проведення тематичних оцінювань.

3.2.3.Ефективність застосування методів, форм, прийомів та засобів контролю рівня навчальних досягнень школярів.

3.2.4.Використання для перевірки рівня навчальних досягнень школярів завдань, які надруковані у виданнях, рекомендованих МОН України.

3.2.5.Об'єктивність оцінювання навчальних досягнень школярів (на основі зіставлення результатів інспекторського, вчительського і директорського контролів).

3.3. Стан ведення учнівської документації (зошити для практичних робіт, тематичних оцінювань, робочі)

3.4.Стан ведення класних журналів.

4.Позакласна робота з предмета.

4.1.Організація факультативних занять, астрономічного гуртка, клубів, товариств юних любителів астрономії тощо (охоплення учнів, зміст занять, роль у підвищенні інтересу учнів до предмета, підви­щення рівня навчальних досягнень школярів).

4.2.Проведення науково-практичних конференцій, тематичних вечорів, зустрічей, тижнів астроно­мії тощо.

4.3.Результативність участі учнів у роботі МАН.

4.4.Профорієнтаційна робота.

5.Результативність навчально-виховної роботи.

5.1.Стан виконання навчальної програми.

5.2. Відповідність рівня навчальних досягнень школярів державним вимогам до рівня загальноосвітньої підготовки, вимогам програми з астрономії.

5.2.1.Знання лічби часу й календарів; небесних тіл, що складають Всесвіт і чим вони відрізняються (планети, планетні системи, зорі, скупчення зір, галактики, скупчення галактик); в загальних рисах походження Сонячної системи та Всесвіту; якими способами ведуться астрономічні дослідження з поверхні Землі та за межами земної атмосфери; будови Сонячної системи.

5.2.2.Розуміння причини сонячних і місячних затемнень, появи комет і метеорів.

5.2.3.Розрізнення «астрономії» і «астрології».

5.3.Знання місця й ролі України як космічної держави у дослідженні космосу.

Трудове навчання

1.Навчально-методичне і технічне забезпечення.

1.1.Відповідність обладнання майстерень Типовому переліку.

1.2.Наявність можливостей забезпечення учнів під час проведення практичних робіт необхідними інструментами та матеріалами.

1.3.Забезпеченість учнів підручниками.

1.4.Забезпеченість майстерень наочними посібниками, роздатковим матеріалом, матеріалами для проведення тематичних оцінювань. Стан виготовлення навчально-наочних посібників.

1.5.Забезпеченість технічними засобами навчання та наявність умов для їх комплексного вико­ристання.

1.6.Систематизація обладнання, наочних посібників та роздаткового матеріалу.

1.7.Стан збереження обладнання, навчально-наочних посібників, технічних засобів навчання.

1.8.Дотримання техніки безпеки.

1.8.1.Наявність та стан дотримання інструкції з техніки безпеки. Дотримання правил виробничої санітарії і особистої гігієни.

1.8.2.Наявність актів-дозволів на проведення занять у шкільних майстернях.

1.8.3.Своєчасність проведення та обліку інструктажів з техніки безпеки відповідно до Положення.

2.Підготовка вчителя до уроку.

2.1.Знання та розуміння вчителем вимог навчальної програми, інших нормативних документів, мето­дичних рекомендацій з питань викладання трудового навчання та їх реалізація у практичній діяльності.

2.2.Ознайомленість учителя з інноваційними педагогічними технологіями, передовим педагогічним досвідом.

2.3.Стан календарного планування (відповідність планування вимогам навчальної програми; доцільність розбивки тем за тематичними оцінюваннями; чи передбачені форми проведення тематичних оцінювань).

2.4.Стан поурочного планування.

2.5.Забезпеченість учителя фаховою та методичною літературою, фаховими періодичними виданнями.

2.6.Самоосвітня робота вчителя.

3. Навчально-виховна робота на уроці

3.1.Якість навчально-виховної роботи на уроці.

3.1.1.Ступінь перебудови навчально-виховного процесу на засадах гуманізму, демократизму, застосуван­ня нових підходів до організації навчально-виховного процесу з утвердженнями педагогіки особистості.

3.1.2.Доцільність визначення та ступінь реалізації навчальних, виховних та розвивальних завдань уроку. Прогнозування навчальної діяльності на кінцевий результат.

3.1.3.Раціональність вибору структури уроку. Дотримання логіки уроку незалежно від форми його проведення.

3.1.4.Оптимальність застосування форм, методів, прийомів і засобів навчальної роботи учнів і вчи­теля на різних етапах уроку. Питома вага та результативність поєднання теоретичного навчання і прак­тичних робіт.

3.1.5.Планування та організація самостійної роботи школярів на уроці. Зміст самостійних робіт. Формування в учнів навичок самостійного здобування знань. Якість виконання учнями творчих проектів.

3.1.6.Диференціація та індивідуалізація навчальної діяльності школярів. Організація вивчення тру­дового навчання у профільних класах.

3.1.7.Робота з виділення в змісті виучуваного матеріалу найголовнішого та його безпосереднє за­своєння на уроці.

3.1.8.Науковість викладання, доступність сприймання учнями програмового матеріалу.

3.1.9.Використання наочності (таблиці, креслення, моделі, роздатковий і дидактичний матеріал тощо), технічних засобів навчання.

3.1.10.Систематизація знань, умінь і навичок школярів. Робота з підготовки до тематичних оцінювань.

3.1.11.Ознайомлення та залучення учнів до різних видів діяльності, з місцем і роллю інформаційно-комунікативних технологій у сучасному виробництві та повсякденному житті, навчання учнів способам поводження з різноманітними засобами праці.

3.1.12.Формування в учнів технічного світогляду, культури праці, навичок раціонального ведення домашнього господарства, культури побуту, відповідальності за результати власної діяльності.

3.1.13.Виховання активної життєвої позиції, адаптованості, готовності до безперервної професійної освіти, конкурентної боротьби на ринку праці, потреби ініціативно включатися в систему нових еконо­мічних відносин, у підприємницьку діяльність.

3.1.14.Використання міжпредметних та внутрішньопредметних зв'язків. Система роботи з повто­рення виучуваного матеріалу.

3.1.15.Організація домашніх завдань. Диференціація та індивідуалізація їх.

3.2.Методика перевірки та оцінки рівня навчальних досягнень школярів.

3.2.1.Знання вчителем та учнями критеріїв оцінювання.

3.2.2.Обізнаність школярів з тривалістю вивчення теми, кількістю, тематикою і термінами прове­дення обов'язкових робіт, термінами та формою проведення тематичних оцінювань.

3.2.3.Ефективність застосування методів, форм, критеріїв та засобів контролю рівня навчальних досягнень школярів.

3.2.4.Об'єктивність оцінювання навчальних досягнень школярів (на основі зіставлення результатів інспекторського, вчительського і директорського контролів).

3.3.Стан ведення учнівських зошитів.

3.4.Стан ведення класних журналів.

4. Позакласна робота з предмета.

4.1.Організація гуртка, клубів, товариств юних любителів трудового навчання тощо (охоплення учнів, зміст занять, роль у підвищенні інтересу учнів до предмета, підвищення рівня навчальних досяг­нень школярів).

4.2.Проведення науково-практичних конференцій, тематичних вечорів, зустрічей, тижнів трудового навчання, екскурсій, організація лекторіїв тощо.

4.3. Результативність участі учнів у олімпіадах з трудового навчання.

4.4. Профорієнтаційна робота на базі майстерень (створення умов для професійного самовизначення, обґрунтованого вибору професії з урахуванням власних здібностей, уподобань та інтересів школярів).

5. Результативність навчально-виховної роботи.

5.1.Стан виконання навчальної програми.

5.2.Відповідність рівня навчальних досягнень школярів державним вимогам до рівня загальноос­вітньої підготовки, вимогам програми з трудового навчання.

5.3.Сформованість в учнів передбачених програмою теоретичних знань та умінь застосовувати ці знання в практичній роботі.

5.4.Сформованість умінь.

5.4.1.Користування різними видами конструкторсько-технологічної документації та іншими джере­лами інформації.

5.4.2.Організовувати робоче місце і підтримувати порядок на ньому в процесі роботи.

5.4.3.Виконувати технологічні операції.

5.4.4.Дотримуватись технічних вимог у процесі виконання робіт (якість вибору)/

5.4.5.Дотримуватись правил безпечної праці та санітарно-гігієнічних вимог.

5.5. Рівень самостійності у процесі організації й виконання роботи (планування трудових процесів, самоконтроль тощо), виявлення елементів творчості.

Основи здоров'я

1. Навчально-методичне і технічне забезпечення.

1.1.Забезпеченість учнів підручниками.

1.2.Забезпеченість наочними посібниками, роздатковим матеріалом, матеріалами для проведення оцінювань. Стан виготовлення навчально-наочних посібників.

1.3.Забезпеченість технічними засобами навчання та наявність умов для їх комплексного використання.

1.4.Систематизація обладнання, наочних посібників та роздаткового матеріалу.

1.5.Стан збереження обладнання, навчально-наочних посібників, технічних засобів навчання.

2.Підготовка вчителя до уроку.

2.1.Знання та розуміння вчителем вимог навчальної програми, інших нормативних документів, ме­тодичних рекомендацій з питань викладання основ здоров'я, їх реалізація у практичній діяльності.

2.2.Ознайомленість учителя з інноваційними педагогічними технологіями, передовим педагогічним досвідом.

2.3.Стан календарного планування (відповідність планування вимогам навчальної програми; до­цільність розбивки тем за тематичними оцінюваннями; чи передбачені форми проведення тематичних оцінювань).

2.4.Стан поурочного планування.

2.5.Забезпеченість учителя фаховою та методичною літературою, фаховими періодичними виданнями.

2.6.Самоосвітня робота вчителя.

3.Навчально-виховна робота на уроці

3.1. Якість навчально-виховної роботи на уроці.

3.1.1.Ступінь перебудови навчально-виховного процесу на засадах гуманізму, демократизму, застосуван­ня нових підходів до організації навчально-виховного процесу з утвердженнями педагогіки особистості.

3.1.2.Доцільність визначення та ступінь реалізації навчальних, виховних та розвивальних завдань уроку. Прогнозування навчальної діяльності на кінцевий результат.

3.1.3.Раціональність вибору структури уроку. Дотримання логіки уроку незалежно від форми його проведення.

3.1.4.Оптимальність застосування форм, методів, прийомів і засобів навчальної роботи учнів і вчителя на різних етапах уроку. Використання методів навчання, що ґрунтуються на активній участі всіх учнів: обговорення, мозковий штурм, розробка концептуальних карт, рольові ігри, дискусії, творчі проекти, навчальні контракти, інтерв'ю, розгляд і аналіз окремого випадку, екскурсія, робота в групі, розв'язування проблеми тощо.

3.1.5.Планування та організація самостійної роботи школярів на уроці. Зміст самостійних робіт. Формування в учнів навичок самостійного здобування знань, самооцінки і контролю стану і рівня здоров'я.

3.1.6.Диференціація та індивідуалізація навчальної діяльності школярів. Стимулювання позитив­них інтелектуальних почуттів учнів.

3.1.7.Робота з виділення в змісті виучуваного матеріалу найголовнішого та його безпосереднє за­своєння на уроці. Збагачення змісту інтегрованого предмета емоційним, особистісно значимим матеріа­лом. Відпрацювання практичних дій при вивченні кожної теми.

3.1.8.Науковість викладання, доступність сприймання учнями програмового матеріалу. Реалізація програми на основі мотиваційного, операційного та інформаційного компонентів.

3.1.9. Використання наочності, технічних засобів навчання.

3.1.10.Використання міжпредметних та внутрішньопредметних зв'язків. Опора на життєвий досвід учнів. Система роботи з повторенням виучуваного матеріалу.

3.1.11.Робота з формування в учнів мотивації до дбайливого ставлення до життя і здоров'я, стійких переконань щодо пріоритету здоров'я як основної умови реалізації фізичного, психічного, соціального та духовного потенціалу людини з урахуваннями її індивідуальних особливостей.

3.1.12.Ознайомлення учнів з основними принципами та закономірностями життєдіяльності людини в природному та соціальному середовищах, спрямованої на збереження життя і зміцнення здоров'я.

3.1.13.Розвиток життєвих навичок учнів, спрямованих на заохочення вести здоровий спосіб життя.

3.1.14.Виховання у підлітків бережливого, дбайливого та усвідомленого ставлення до власного здоров'я як однієї з найвищих людських цінностей, потреби самопізнання та самовдосконалення.

3.1.15.Організація домашніх завдань. Диференціація та індивідуалізація їх.

3.2.Методика перевірки та оцінки рівня навчальних досягнень школярів.

3.2.1.Знання вчителем та учнями критеріїв оцінювання.

3.2.2.Обізнаність школярів з тривалістю вивчення теми, кількістю, тематикою і термінами прове­дення обов'язкових робіт, термінами та формою проведення тематичних оцінювань.

3.2.3.Використання в процесі контролю завдань, які дають змогу комплексно оцінити знання, вмін­ня та навички, правила поведінки учнів у життєвих ситуаціях, емоційно-ціннісне ставлення до навко­лишньої дійсності.

3.2.4.Об'єктивність оцінювання навчальних досягнень школярів (на основі зіставлення результатів інспекторського, вчительського і директорського контролів).

3.3.Стан ведення учнівських зошитів.

3.4.Стан ведення класних журналів.

4. Позакласна робота з предмета

4.1.Організація гуртка, клубів, товариств тощо (охоплення учнів, зміст занять, роль у підвищенні інтересу учнів до предмета, підвищення рівня навчальних досягнень школярів).

4.2.Проведення науково-практичних конференцій, тематичних вечорів, зустрічей, днів, тижнів здоров'я, безпеки на дорогах, організація лекторіїв тощо.

5. Результативність навчально-виховної роботи.

5.1.Стан виконання навчальної програми.

5.2.Відповідність рівня навчальних досягнень школярів державним вимогам до рівня загальноос­вітньої підготовки, вимогам програми з основ здоров'я.

5.3.Спрямованість сформованих результатів навчання на досягнення учнями здоров'я, зберігаючої, соціальної, загально-культурної та інших компетентностей.

Захист Вітчизни

1. Навчально-методичне і технічне забезпечення.

1.1.Відповідність навчально-матеріальної бази рекомендованому переліку основних об'єктів навчально-матеріальної бази з предмета «Захист Вітчизни».

1.1.1.Навчальний кабінет.

1.1.2.Кімнати для зберігання зброї та боєприпасів.

1.1.3.Стрілецький тир.

1.1.4.Навчальне місце для вивчення прийомів і правил стрільби.

1.1.5.Навчальне місце для занять з тактичної підготовки.

1.1.6.Навчальне місце для вивчення стройових пристроїв.

1.1.7.Навчальне місце для практичного вивчення обов'язків днювального роти.

1.1.8.Навчальне місце для практичного вивчення обов'язків чатового.

1.1.9.Єдина смуга перешкод.

1.1.10.Навчальне місце для занять з фізичної підготовки.

1.1.11.Виносне навчальне обладнання.

1.1.12.Табельна зброя і майно.

1.2.Забезпеченість учнів підручниками.

1.3.Забезпеченість кабінету наочними посібниками. Стан виготовлення саморобних навчально-наочних посібників.

1.4.Забезпеченість технічними засобами навчання та наявність умов для їх комплексного використання.

1.5.Систематизація обладнання, наочних посібників та роздаткового матеріалу.

1.6.Стан збереження обладнання, навчально-наочних посібників, технічних засобів навчання.

1.7.Дотримання техніки безпеки.

1.7.1.Наявність акта-дозволу на проведення занять.

1.7.2.Дотримання заходів безпеки на заняттях.

1.7.3.Своєчасність проведення та обліку інструктажів з техніки безпеки відповідно до Положення.

2. Підготовка вчителя до уроку.

2.1.Знання та розуміння вчителем вимог навчальної програми, інших нормативних документів, методич­них рекомендацій з питань викладання предмета «Захист Вітчизни», їх реалізація у практичній діяльності.

2.2.Ознайомленість учителя з інноваційними педагогічними технологіями, передовим педагогічним досвідом.

2.3.Стан календарного планування (відповідність планування вимогам навчальної програми).

2.4.Стан поурочного планування.

2.5.Забезпеченість учителя фаховою та методичною літературою, фаховими періодичними виданнями.

2.6.Самоосвітня робота вчителя.

3. Навчально-виховна робота на уроці

3.1.Якість навчально-виховної роботи на уроці.

3.1.1.Ступінь перебудови навчально-виховного процесу на засадах гуманізму, демократизму, застосуван­ня нових підходів до організації навчально-виховного процесу з утвердженнями педагогіки особистості.

3.1.2.Доцільність визначення та ступінь реалізації навчальних, виховних та розвивальних завдань уроку. Прогнозування навчальної діяльності на кінцевий результат.

3.1.3.Раціональність вибору структури уроку. Наявність у структурі уроку основних елементів — шикування, перевірка готовності класу до уроку, тренування за тематикою уроку. Дотримання логіки уроку незалежно від форми його проведення.

3.1.4.Оптимальність застосування форм, методів, прийомів і засобів навчальної роботи учнів і вчи­теля на різних етапах уроку.

3.1.5.Планування та організація самостійної роботи школярів на уроці. Зміст самостійних робіт. Формування в учнів навичок самостійного здобування знань.

3.1.6.Диференціація та індивідуалізація навчальної діяльності школярів. Стимулювання позитив­них інтелектуальних почуттів учнів.

3.1.7.Робота з виділення в змісті виучуваного матеріалу найголовнішого та його безпосереднє за­своєння на уроці.

3.1.8.Науковість викладання, доступність сприймання учнями програмового матеріалу.

3.1.9.Використання наочності (таблиці, малюнки, експозиції кабінету, обладнання тощо), технічних засобів навчання

3.1.10.Система роботи з підготовки учнів до захисту Вітчизни, формування та удосконалення жит-тєвонеобхідних знань, умінь і навичок учнів щодо захисту Вітчизни і військово-патріотичного вихован­ня, професійної орієнтації молоді, служби у Збройних Силах України та інших військових формуван­нях, визначених чинним законодавством.

3.1.11.Використання міжпредметних та внутрішньопредметних зв'язків. Система роботи з повто­ренням виучуваного матеріалу.

3.1.12.Організація домашніх завдань. Диференціація та індивідуалізація їх.

3.2.Методика перевірки та оцінки рівня навчальних досягнень школярів.

3.2.1.Знання вчителем та учнями критеріїв оцінювання (визначення індивідуального балу, балу за перший рік навчання, підсумкового балу за повний курс предмета та навчально-польові збори), нормативів та умов їх виконання з вогневої та тактичної підготовки, прикладної фізичної підготовки, медико-санітарної підготовки, основ цивільного захисту.

3.2.2.Обізнаність школярів з тривалістю вивчення теми, порядком визначення балу за тему.

3.2.3.Ефективність застосування методів, форм, прийомів та засобів контролю рівня навчальних досягнень учнів.

3.2.4.Об'єктивність оцінювання навчальних досягнень школярів (на основі зіставлення результатів інспекторського, вчительського і директорського контролів).

3.3.Стан ведення учнівських зошитів.

3.4.Стан ведення класних журналів.

4. Позакласна робота з предмета.

4.1.Організація роботи гуртків військово-патріотичного спрямування (охоплення учнів, зміст занять, роль у підвищенні інтересу учнів до предмета, підвищення рівня навчальних досягнень школярів).

4.2.Робота з вивчення традицій, історії, духовної спадщини, символіки, звичаїв українського народу, національної гідності, культури міжнаціональних відносин, морально-психологічних якостей громадя­нина, патріота, захисника Вітчизни.

4.3.Проведення науково-практичних конференцій, тематичних вечорів, відвідування військових частин, тижнів безпеки життєдіяльності та днів цивільного захисту тощо.

5. Результативність навчально-виховної роботи.

5.1.Стан виконання навчальної програми.

5.2.Відповідність рівня навчальних досягнень школярів державним вимогам до рівня загальноос­вітньої підготовки, вимогам програми з предмета.

5.3.Ознайомленість учнів з основами нормативно-правового забезпечення захисту Вітчизни, цивіль­ного захисту та охорони здоров'я.

5.4.Рівень сформованості в учнів знань про функції Збройних Сил України, їхні характерні особли­вості; засвоєння основ захисту Вітчизни, цивільного захисту, медико-санітарної підготовки; здійснення психологічної підготовки до захисту Вітчизни.


Фізична культура

1. Навчально-методичне і технічне забезпечення.

1.1.Наявність спортивної зали (спортивної кімнати) та відповідність її обладнання Типовому переліку.

1.2.Наявність спортивного майданчика та його технічне оснащення.

1.3.Забезпеченість наочними посібниками, технічними засобами навчання.

1.4.Систематизація обладнання та стан його зберігання.

1.5.Дотримання техніки безпеки.

1.5.1.Наявність акта-дозволу на проведення занять.

1.5.2.Своєчасність перевірки технічного стану спортивних споруд та обладнання.

1.5.3.Своєчасність проведення та обліку інструктажів з техніки безпеки відповідно до Положення.

2. Підготовка вчителя до уроку.

2.1.Знання та розуміння вчителем вимог навчальної програми, інших нормативних документів, ме­тодичних рекомендацій з питань викладання фізичної культури, їх реалізація у практичній діяльності.

2.2.Ознайомленість учителя з інноваційними педагогічними технологіями, передовим педагогічним досвідом.

2.3.Стан календарного планування (відповідність планування вимогам навчальної програми).

2.4.Стан поурочного планування.

2.5.Забезпеченість учителя фаховою та методичною літературою, фаховими періодичними виданнями.

2.6.Самоосвітня робота вчителя.

3. Навчально-виховна робота на уроці

3.1. Якість навчально-виховної роботи на уроці.

3.1.1.Ступінь перебудови навчально-виховного процесу на засадах гуманізму, демократизму, застосуван­ня нових підходів до організації навчально-виховного процесу з утвердженнями педагогіки особистості.

3.1.2.Доцільність визначення та ступінь реалізації навчальних, виховних оздоровчих та інструктив­них завдань уроку.

3.1.3.Творче дотримання вчителем дидактичних принципів навчання: свідомості та активності, на­очності, доступності та індивідуалізації, систематичності та послідовності, міцності та науковості.

3.1.4.Раціональність вибору структури уроку. Дотримання логіки уроку незалежно від форми його проведення.

3.1.5.Забезпечення диференційованого підходу до учнів з урахуванням стану здоров'я, рівня фізич­ного розвитку, рухової підготовленості та статі. Ознайомлення вчителя з фізичним станом та рівнем рухової підготовленості школярів.

3.1.6.Застосування елементів інноваційних методів навчання для оптимізації навчально-виховного процесу.

3.1.7.Здійснення міжпредметних зв'язків з анатомією і фізіологією людини, гігієною, фізикою, тео­рією і методикою фізичного виховання, історією фізичної культури і спорту, музикою, хореографією та іншими предметами.

3.1.8.Формування в учнів умінь і навичок самостійно займатися фізичними вправами.

3.1.9.Робота з виховання в учнів бажання систематично займатися фізичними вправами й навчання їх самостійно виконувати найпростіші рухові дії з дотримання при цьому основних правил безпеки.

3.1.10.Організація домашніх завдань (систематичність, зв'язок з уроком). Системність перевірки домашніх завдань.

3.2. Методика перевірки та оцінки рівня навчальних досягнень школярів.

3.2.1.Знання вчителем та учнями критеріїв оцінювання програмних вимог щодо оцінювання.

3.2.2.Рівень дотримання головного критерію оцінювання навчальних досягнень учнів — комплексності (знання, техніка виконання, нормативний показник).

3.2.3.Дотримання вимог щодо здійснення тематичного оцінювання.

3.2.4.Об'єктивність оцінювання навчальних досягнень школярів (на основі зіставлення результатівінспекторського, вчительського і директорського контролів).

3.3. Стан ведення класних журналів.

4. Позакласна робота з предмета.

4.1. Методичне забезпечення, організація і проведення з учнями класів, у яких викладає вчитель, позакласної оздоровчої та фізкультурно-оздоровчої роботи.

4.2.Проведення на базі школи спортивних занять, свят, тижнів, днів спорту, здоров'я.

4.3.Участь школярів у спортивних змаганнях різних рівнів.

5. Результативність навчально-виховної роботи.

5.1.Стан виконання навчальної програми.

5.2.Відповідність рівня навчальних досягнень школярів (з урахуванням стану фізичної підготовки, здоров'я) державним вимогам до рівня загальноосвітньої підготовки.

Кiлькiсть переглядiв: 0

Коментарi