ПОРАДИ ПЕДАГОГІЧНОМУ ПРАЦІВНИКУ

1. Учитель не повинен вихваляти кращого учня. Не потрібно вирізняти обдаровану дитину за індивідуальні успіхи, краще заохотити спільні заняття з іншими дітьми .

2. Учителеві не варто приділяти багато уваги навчанню з елементами змагання. Обдарована дитина частіше від інших ставатиме переможцем, що може викликати неприязнь до неї інших учнів .

3. Учитель не повинен робити з обдарованої дитини "вундеркінда". Недоречне акцентування на її винятковості породжує роздратованість, ревнощі друзів, однокласників. Інша крайність - зловмисне прилюдне приниження унікальних здібностей - звичайно, неприпустима.

4. Учителеві необхідно пам'ятати, що в більшості випадків обдаровані діти погано сприймають суворо регламентовані заняття, що повторюються.


Як розвивати творчі здібності обдарованих дітей

1. Підхоплюй думки учнів і оцінюй їх зразу, підкреслюючи їх оригінальність, важливість тощо.

2. Підкреслюй інтерес дітей до нового.

3. Заохочуй оперування предметами, матеріалами, ідеями. Дитина практично вирішує дослідницькі завдання.

4. Вчи дітей систематичній самооцінці кожної думки. Ніколи не відкидай її.

5. Виробляй у дітей терпиме ставлення до нових понять, думок.

6. Не вимагай запам'ятовування схем, таблиць, формул, одностороннього рішення, де є багатоваріативні способи.

7. Культивуй творчу атмосферу - учні повинні знати, що творчі пропозиції, думки клас зустрічає з визнанням, приймає їх, використовує.

8. Вчи дітей цінувати власні та чужі думки. Важливо фіксувати їх в блокноті.

9. Іноді ровесники ставляться до здібних дітей агресивно, це необхідно попередити. Найкращим засобом є пояснення здібному, що це характерно, і розвивати у нього терпимість і впевненість.

10. Пропонуй цікаві факти, випадки, технічні та наукові ідеї.

11. Розсіюй страх у талановитих дітей.

12. Стимулюй і підтримуй ініціативу учнів, самостійність. Підкидай проекти, які можуть захоплювати.

13. Створюй проблемні ситуації, що вимагають альтернативи, прогнозування, уяви.

14. Створюй в школі періоди творчої активності, адже багатого геніальних рішень з'являється в такий момент.

15. Допомагай оволодівати технічними засобами для записів.

16. Розвивай критичне сприйняття дійсності.

17. Вчи доводити починання до логічного завершення.

18. Впливай особистим прикладом.

19. Під час занять чітко контролюй досягнуті результати та давай завдання підвищеної складності, створюй ситуації самоаналізу, самооцінки, самопізнання.

20. Залучай до роботи з розробки та впровадження власних творчих задумів та ініціатив, створюй ситуації вільного вибору і відповідальності за обране рішення.

21. Використовуй творчу діяльність вихованців при проведенні різних видів масових заходів, відкритих та семінарських занять, свят.

22. Під час опрацювання програмового матеріалу залучай до творчої пошукової роботи з використанням випереджувальних завдань, створюй розвиваючі ситуації.

23. Активно залучай до участі в районних, обласних, Всеукраїнських конкурсах, змаганнях, виставках.

24. Відзначай досягнення вихованців, підтримуй та стимулюй активність, ініціативу, пошук.

25. Пам'ятай, що учень "...це не посудина, яку потрібно наповнити, а факел, який треба запалити" (К.Д.Ушинський).


Якості, якими має володіти вчитель

для роботи з обдарованими дітьми

1. Бути доброзичливим і чуйним.

2. Розбиратися в особливостях психології обдарованих дітей, відчувати їхні потреби та інтереси.

3. Мати високий рівень інтелектуального розвитку.

4. Мати широке коло інтересів.

5. Бути готовим до виконання різноманітних обов'язків, пов'язаних із навчанням обдарованих дітей.

6. Мати педагогічну і спеціальну освіту.

7. Володіти почуттям гумору.

8. Мати живий та активний характер.

9. Виявляти гнучкість, бути готовим до перегляду своїх поглядів і до постійного самовдосконання.

10. Мати творчий, можливо, нетрадиційний особистий світогляд.

11. Бути цілеспрямованим і наполегливим.

12. Володіти емоційною стабільністю.

13. Уміти переконувати.

14. Мати схильність до самоаналізу.


Аспекти психолого-педагогічної характеристики обдарованої дитини

1. Психофізіологічний аспект:

· фізичний розвиток;

· здоров'я;

· тип нервової системи;

· рухомість нервових процесів;

· загальний розумовий розвиток.

2. Пізнавальний аспект:

· інтелектуальне сприйняття;

· концентрація уваги:

а) самостійність мислення;

б) спритність, швидкість міркувань;

в) вдумливість, ґрунтовність осмислення;

г) критичність та гнучкість мислення;

д) узагальненість мислення;

е) швидкість та міцність засвоєння знань;

є) володіння операціями, прийомами розумової діяльності (аналіз, синтез, узагальнення, систематизація, класифікація, абстрагування);

· інтелектуально-творчі якості мислення:

а) креативність;

б) інтуїція,

в) творче уявлення;

г) дивергентність;

д) оригінальність;

е) асоціативність;

є) інтелектуальна активність.

3. Мотиваційний аспект:

· потреба в самоактуалізації;

· необхідність у творчості;

· інтелектуальна необхідність;

· пізнавальна спрямованість:

· мотив досягнення;

· потреба в лідерстві.

4. Аспект стосунків:

· спеціальні здібності;

· незалежність особистості;

· вольові якості;

· комунікативні якості;

· організаційні якості;

· якості вихованості.

5. Взаємодія у сім'ї, матеріально-побутові умови.


"Шкільні" типи обдарованих

1. "Найкращий" учень. Всі його люблять, робить те, що йому кажуть і як. Любить подобатись.

2. "Бунтівник". Сперечається, з ним важко спілкуватися. Часто виникають у нього фрустрації - стан емоційно-вольового напруження, коли щось загрожує досягненню мети.

3. "Підпільник". Знає, що за обдарованість не платять, а навпаки - вимагають, тому прагне не вистрибувати і бути "як всі".

4. "Втікач". Випадає із шкільної системи, не може пристосуватися до вимог школи, вчителів.

5. "Двобічний". Відстає чи має вади (фізичні). Його бачать як слабкого, не помічають обдарованості.

6. "Цілеспрямований". Незалежний, знає собі ціну, знає, що хоче.

У кожного з цих типів власний стиль поведінки, свої потреби, свій емоційно-вольовий статус. Ось чому до кожного має бути індивідуальний підхід як у школі, позашкільному закладі, так і в сім'ї.


Проблеми обдарованих дітей

1. Неприязнь до школи часто з'являється тому, що навчальна програма нудна і нецікава для обдарованої дитини.

2. Обдарованим дітям подобаються складні ігри і нецікаві ті, якими захоплюються їхні ровесники, внаслідок чого дитина опиняється в ізоляції.

3. Заглиблення у філософські проблеми: для обдарованих дітей є характерним замислюватися над такими явищами, як смерть, потойбічне життя, релігійні вірування набагато частіше, ніж для інших дітей.

4. Невідповідність між фізичним, інтелектуальним та соціальним розвитком - обдаровані діти частіше віддають перевагу спілкуванню з дітьми старшого віку. Через це їм важко бути лідерами - вони поступаються фізичним розвитком.

5. Прагнення до досконалості - для обдарованих дітей характерна внутрішня потреба досконалості, вони не заспокоюються, доки не досягнуть бажаного.

6. Почуття незадоволеності - вони критично ставляться до своїх досягнень, мають низьку самооцінку.

7. Нереальні завдання, які вони часто ставлять перед собою, не маючи змоги виконати їх.

8. Надмірна чутливість, вразливість, нетерплячість.

9. Потреба в уважному ставленні дорослих.

10. Зневага у ставленні до дітей, які стоять нижче від них в інтелектуальному розвитку.


Принципи виховання обдарованих дітей

· Природовідповідність виховання - врахування багатогранної і цілісної природи людини, вікових та індивідуальних особливостей дітей.

· Гуманізація виховання - створення умов для формування кращих якостей та здібностей дитини, джерел її життєвих сил; повага до особистості.

· Демократизація виховання - сприйняття особистості виховання як вищої соціальної цінності, визначення його права на свободу, на розвиток здібностей і виявлення індивідуальності.

· Безперервність виховання - досягнення цілісності та наступності у вихованні, перетворення його у процес, що триває впродовж усього життя людини; формування цілісної та всебічно розвиненої особистості.

· Диференціація та індивідуалізація виховного процесу - врахування рівнів фізичного, психічного, соціального, духовного, інтелектуального розвитку учнів, стимулювання активності, розкриття творчої індивідуальності кожного.

· Послідовність, систематичність і варіативність форм і методів виховання - свідомість, активність, самодіяльність і творча ініціатива учнів; готовність до життєвої адаптації в умовах ринкових відносин.

· Інтегративність - єдність виховання школи, сім'ї, громадськості.


Основні напрями виховання обдарованих дітей

1. Формування особистості. Виховання творчої особистості, здатної до діяльності в новій економічній ситуації, розвиток її обдарувань, талантів.

2. Розвиток інтелекту. Розвиток пам'яті, мислення, спостережливості, уяви, уважності. Продовження розумової діяльності за межами заданої ситуації.

3. Розвиток творчості. Здатність продукувати нові ідеї, гіпотези, знаходити нетрадиційні способи вирішення проблемних задач, виявляти при цьому оригінальність, винахідливість.

4. Виховання духовності, загальнолюдської моралі. Ідеї добра, правди, краси, справедливості, совісті, людської гідності, патріотизму, любові, інших доброчинностей.


Картка обдарованої дитини

I. Відомості про учня

Прізвище, ім'я, по батькові __________________________________________

Навчальний заклад ________________________________________________

Дата народження __________________________________________________

Домашня адреса __________________________________________________

Номінація (сфера обдарованості) _____________________________________

Вчителі __________________________________________________________

Наставник ________________________________________________________

II. Відомості про особисті досягнення учня ( участь у змаганнях, олімпіадах, конкурсах тощо):

№п/п Назва змагання Рівень (обласний, всеукраїнський, міжнародний) Результат Рік Нагорода (диплом, свідоцтво)
Кiлькiсть переглядiв: 0

Коментарi