Тема. ТЕХНОЛОГІЯ ВИРОЩУВАННЯ ОВОЧЕВИХ І ЯГІДНИХ КУЛЬТУР
Мета: ознайомити учнів із сортами та біологічними особливостями овочевих (томатів, капусти, огірків, баклажанів) та ягідних (суниць, малими, смородини, порічок) культур, технологією їх висівання (висаджування);
розвивати навички вирощування овочевих та ягідних культур;
виховувати екологічне ставлення до навколишнього середовища, бережливе ставлення до результатів сільськогосподарської праці.
Ключові поняття: розсадний спосіб вирощування, безрозсадний спосіб вирощування, овочеві культури, ягідні культури, сорт.
Об'єкти практичної діяльності учнів: насіння овочевих культур, саджанці ягідних рослин.
Обладнання: насіння огірків, томатів, капусти, баклажанів; саджанці суниці, малини, смородини, аґрусу, муляжі плодів овочевих та ягідних культур; посівні ящики, поживні кубики, посуд для води, садильні лопатки, совки, поливалка.
Міжпредметні зв'язки: природознавство.
Очікувані навчальні результати:
1. Уміння характеризувати технологію вирощування овочевих культур безрозсадним способами.
2. Уміння вирощувати розсаду овочевих культур.
3. Уміння обробляти ґрунт різним інвентарем.
4. Уміння розпізнавати різні овочеві культури.
5. Уміння порівнювати технологію вирощування різних овочевих культур.
6. Уміння пояснити сутність особливостей вирощування різних овочевих культур.
7. Уміння розпізнавати основні сорти суниць.
8. Уміння наводити приклади диких ягідних культур свого регіону.
9. Уміння характеризувати сорти суниць.
План проведення уроку
I. Організаційний етап
II. Мотивація навчальної діяльності учнів. Актуалізація опорних знань учнів
ІІІ. Оголошення, подавання теми та очікуваних навчальних результатів
IV. Вивчення нового навчального матеріалу
1. Сорти та біологічні особливості овочевих і ягідних культур.
2. Значення овочів для організму людини.
3. Підготовка до висівання та висаджування насіння .(саджанців) рослин у ґрунт.
V. Практична робота
Підготовка ґрунту під овочеві культури. Підготовка насіння овочевих культур. Висівання насіння.
VI. Підбиття підсумків, оцінювання результатів роботи
VII. Домашнє завдання
КОМЕНТАР ВЧИТЕЛЯ
Урок розпочинаю бесідою, яка супроводжується демонстрацією натуральних зразків плодів і насіння та муляжів овочевих і ягідних культур, рослин та саджанців цих культур.
Досвід свідчить, що теми, пов'язані із вирощуванням рослин, є дуже цікавими для дітей. Тому вивчення спрямовую на діяльнісну активність учнів з опорою на раніше здобуті знання та вміння.
Оскільки учні з уроків природознавства та трудового навчання ознайомлені з деякими особливостями вирощування квіткових та овочевих рослин, для актуалізації знань ставлю їм такі запитання.
— Що називається плодами сільськогосподарських культур?
— Що з переліченого належить до плодів, а що до ягід: огірок, смородина, томат, малина, капуста, баклажан, суниця, лісова ягода?
— Які з названих плодів належать до овочевих, а які — до ягідних?
— Із чого вирощують рослини овочевих та ягідних культур?
— Яке значення має продукція цих рослин для людини?
Узагальнюючи відповіді учнів, звертаю увагу на те, що нині в домашніх, фермерських господарствах вирощують різноманітні сільськогосподарські культури. Далі пропоную учням назвати ці культури.
Після цього повідомляю, що на уроці учні ознайомляться із вирощуванням сільськогосподарських культур і навчаться виконувати певні технологічні операції з вирощування овочевих та ягідних культур.
Спочатку розповідаю учням, що виростити якісну продукцію неможливо без знання сортів і біологічних особливостей сільськогосподарських культур, технології обробітку ґрунту, способів висівання насіння або висаджування саджанців цих рослин, прийомів догляду за ними. Далі вводжу поняття плодівництва як галузі сільського господарства, основним завданням якої є вирощування якісної сільськогосподарської продукції та забезпечення нею населення.
Перед початком викладання навчального матеріалу демонструю натуральні зразки плодів овочевих культур, їх насіння, саджанці ягідних культур (розсаду суниць, черешки смородини, аґрусу, порічок), даю пояснення щодо способів розмноження та вирощування овочевих і ягідних культур.
Організацію навчальної діяльності учнів з даної теми можна проводжу методом, описаним нижче на прикладі рослин огірка та суниці.
Подібним методом, із використанням навчального матеріалу підручника або інших інформаційних джерел, вивчаємо особливості вирощування інших передбачених програмою овочевих та ягідних культур.
Вивчення нового матеріалу розпочинаю з таких запитань.
— Із чого вирощують огірки?
— Коли висівають насіння огірків?
— Чи витримують огірки приморозки?
— Які продукти харчування готують з огірків?
— Чи можна зберігати огірки тривалий час?
Узагальнюючи відповіді учнів, повідомляю, що огірки споживають у свіжому, засоленому та консервованому вигляді. Вони мають приємний запах і смак, містять речовини, що сприяють перетравленню їжі, покращують діяльність серця і нирок, запобігають виникненню деяких захворювань.
Потім під моїм керівництвом учні можуть самостійно визначити за допомогою різних інформаційних джерел біологічні характеристики огірків, визначити періоди та умови їх росту. Учнів треба підвести до висновку, що рослини огірків добре ростуть і розвиваються на якісно оброблених, добре подрібнених, зворушених і підживлених органічними добривами ґрунтах.
Далі у процесі бесіди повторюємо способи весняного та осіннього обробітку ґрунту, з'ясовуємо призначення таких видів, як боронування, культивація, коткування.
Повідомляю, що нині насіння різних овочевих культур продається у торговельній мережі повністю підготовленим до висівання. Агротехнічні особливості їх висівання подаються на упаковці. Якщо ж насіння заготовляється із плодів, вирощених у домашніх умовах, його необхідно певним способом підготувати до висівання.
Щоб забезпечити рівномірне і правильне розміщення насіння або рослин у садильному ящику, необхідно мати зубчасті маркери із різними відстанями між зубцями.
Далі акцентую увагу на значенні суниць, їх поживності, смаку, ароматі, наявності вітамінів, лікарських властивостях.
Ознайомлюю учнів із будовою рослини та її біологічними особливостями, розповідаю про сорти, способи розмноження, вирощування та догляду.
Звертаю увагу учнів на особливості висаджування рослин, зокрема глибину. Вона має бути такою, щоб ґрунт був на рівні верхівки кореневої системи. Не допускається засипання ґрунтом верхівкової бруньки (сердечка), оскільки тоді розсада може загинути. Якщо коріння рослини не пригорнуте землею, воно підсихає, тому до рослини потрапляє менше поживних речовин і вона гірше росте та розвивається.
Закріплення матеріалу з вирощування овочевих культур здійснюється під час виконання практичних робіт «Підготовка ґрунту під овочеві культури», «Підготовка насіння овочевих культур», «Висівання насіння». Вибір практичної роботи залежить від погодних умов на момент вивчення цієї теми.
Оскільки розсаду рослин суниці готують наприкінці серпня — на початку вересня, після плодоношення материнських рослин та укорінення молодих пагонів, виконання практичної роботи «Вирощування рослин суниці» неможливо проводити у період навчання. На цьому уроці ознайомлюю учнів із технологією виконання, а практичну роботу виконаємо в період навчально-виробничої практики.
Під час виконання роботи демонструю спосіб викопування молодих рослин, звертаю увагу на особливості кореневої системи (її довжину), кількість листків, на неприпустимість пошкодження точки росту — сердечка. Також пояснюю, що рослина краще приживляється, якщо її викопувати разом з невеликою кількістю ґрунту біля кореневої системи. Для перенесення до місця висаджування викопані рослини укладають у ящик.
На місці висаджування демонструю способи маркерування земельної ділянки, технологію посадки, поливу та мульчування. Після цього учні приступають до виконання практичної роботи.
У процесі виконання роботи слідкую за прийомами та технологією їх виконання, коригую недоліки та помилки, допущені учнями.
Оцінюючи роботи учнів, звертаю увагу на окремі помилки, пояснюю способи їх усунення.
Як домашнє завдання пропоную учням виконати роботу подібну до тієї, що виконувалась на уроці, але із насінням іншої сільськогосподарської культури, підготувати відібране насіння до висівання.
Для закріплення знань з теми також пропоную учням опрацювати вдома навчальний матеріал підручника і заповнити таблицю.
Таблиця 2. Вирощування сільськогосподарських культур
Назва сільськогосподарської культури (овочевої, ягідної) Способи висівання або висаджування Відстань між рослинами у рядку, см Відстань між рядками, см Глибина висівання або висаджування, см
Огірок
Помідор
Капуста
Баклажан
Суниця
Малина
Смородина
Порічки
ІНФОРМАЦІЯ ДО ВИВЧЕННЯ НОВОГО НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ
Огірок — однорічна рослина. Із насіння розвивається спочатку пара листочків округлої форми, а потім з'являються великі шершаві листочки, які мають чотири кути. Після появи четвертого-сьомого листочків рослина починає плестися, утворюючи бічні пагони з листям, у пазухах якого утворюється квітка, а з неї — плід. Якщо плід не зірвати зеленим, він поступово жовтіє і в ньому дозріває насіння.
Огірок — рослина дуже вимоглива до тепла. Його насіння проростає при температурі не нижчій за 12—15 °С. Сприятлива для росту і розвитку рослини температура: вдень 25—32 °С, уночі — 18—20°С. При температурі нижчій за 12 °С або вищій за 32 °С ріст і розвиток рослини сповільнюється і погіршується, що призводить до одержання неякісної та неконкурентоспроможної продукції.
Огірок також дуже вимогливий до вологості ґрунту і повітря. Оскільки його коріння розташовано на незначній глибині родючого шару (5—25 см), він швидко пересихає через брак води, окрім цього з великих за площею листків випаровується багато вологи.
Насіння огірків висівають, коли ґрунт прогріється до 12—15 °С. Глибина загортання насіння на легких (піщаних і супіщаних) ґрунтах становить 3—4 см, а на важких (глинистих і суглинкових) — 2—3 см.
Для одержання ранніх урожаїв огірків, особливо за умов, коли можуть наступити весняні приморозки чи холодна погода, унаслідок чого рослини гинуть, застосовують розсадний спосіб їх вирощування. Із цією метою насіння огірка висівають у спеціально підготовлені для цього посівні ящики, заповнені поживною ґрунтовою сумішшю, і розміщують у теплому приміщенні для проростання насіння та утворення рослини. Після того, як на ній з'явиться 3—4 справжні листочки, у період, коли зникає загроза приморозків, розсаду висаджують на присадибній ділянці. Окрім цього розсаду можна вирощувати у спеціально облаштованих спорудах, які називаються парниками та теплицями.
Суниця — багаторічна трав'яниста рослина. Вона порівняно холодостійка: витримує під снігом температуру до -30 °С і продовжує рости весною. (Демонструю рослину або її зображення на плакаті.) Довгі повзучі стебла рослини називають вусами. На них утворюється кілька розеток листочків і корінчиків, які утворюють молодий кущик. Чим він ближче до материнської рослини, тим міцніший, тим краще розвивається його коренева система. Саме такі кущики використовують як посадковий матеріал для розмноження суниць.
Розсаджують рослини на відстані 20—25 см одна від одної і 70 см між рядами. Після висаджування рослину обережно поливають з поливалки, а потім мульчують ґрунт.

Кiлькiсть переглядiв: 0

Коментарi