• Ви знаходитесь тут:

• Головна
• Методична скарбничка
• Трудове навчання
• Конспекти уроків
• ТЕХНОЛОГІЯ БЛАГОУСТРОЮ І ОЗЕЛЕНЕННЯ ТЕРИТОРІЇ. ТЕХНОЛОГІЯ ВИРОЩУВАННЯ КВІТКОВИХ РОСЛИН

Тема. ТЕХНОЛОГІЯ БЛАГОУСТРОЮ І ОЗЕЛЕНЕННЯ ТЕРИТОРІЇ. ТЕХНОЛОГІЯ ВИРОЩУВАННЯ КВІТКОВИХ РОСЛИН
Мета: ознайомити учнів з роллю і місцем зелених насаджень у житті людини, взаємозв'язком ґрунтово-кліматичних зон і структури зелених насаджень, з умовами ефективного використання у зелених насадженнях різних декоративних і захисних рослин, способами розмноження квітів і правилами догляду за ними, вчити доглядати за квітами;
розвивати вміння та навички щодо збереження довкілля, дотримання правил безпечної праці під час виконання різного виду робіт з вирощування декоративних рослин;
виховувати любов до природи, почуття прекрасного, відповідальність під час виконання роботи.
Ключові поняття: благоустрій, озеленення, план озеленення, світлолюбні рослини, тіньовитривалі рослини.
Об'єкти практичної діяльності учнів: кімнатні квіткові рослини.
Обладнання: кімнатні рослини, ілюстрації з книжок та журналів із квітникарства, зразки інвентарю для догляду за кімнатними рослинами, посудини для рослин, таблиці (плакати) із зображенням декоративних і захисних рослин, оформленням композицій садово-паркових насаджень.
Міжпредметні зв'язки: природознавство.
Очікувані навчальні результати
1. Уміння характеризувати роль і місце зелених насаджень у житті людини, взаємозв'язок ґрунтово-кліматичної зони і структури зелених насаджень, умови ефективного використання у насадженнях різних порід рослин (теплолюбні і холодостійкі, низькорослі й високорослі), раціональний їх добір.
2. Уміння називати і розпізнавати види ручних знарядь праці для обробітку ґрунту.
3. Уміння дотримуватися правил безпечної праці під час обробітку ґрунту ручними знаряддями праці.
План проведення уроку
I. Організаційний етап
II. Мотивація навчальної діяльності учнів. Актуалізація опорних знань учнів
ІІІ. Оголошення, подавання теми та очікуваних навчальних результатів
IV. Вивчення нового навчального матеріалу
1. Значення кімнатних рослин у житті людини.
2. Історія декоративного рослинництва.
3. Розробка композицій садово-паркової архітектури.
4. Види кімнатних рослин.
5. Загальні правила догляду за кімнатними рослинами.
6. Розмноження кімнатних рослин.
7. Основні шкідники і хвороби кімнатних рослин.
V. Практична робота
Пересадка кімнатних рослин.
VI. Підбиття підсумків, оцінювання результатів роботи
VІI. Домашнє завдання
КОМЕНТАР ВЧИТЕЛЯ
Ураховуючи те, що в молодших класах учні навчалися доглядати за кімнатними рослинами, а більшість дітей виконують певні роботи з догляду за домашніми квітами, висадженими на клумбах, квітниках, присадибних ділянках та у квіткових горщечках, ставлю їм такі запитання.
— Чи багато рослин у вас вдома?
— Яку участь ви берете у вирощуванні й догляді за кімнатними рослинами?
— Які з них вам удається розводити найбільш успішно?
— Чи подобається вам доглядати за квітами? Чому?
Узагальнюючи відповіді, повідомляю, що на цьому уроці з'ясовуватимуться питання про особливості, роль і значення зелених насаджень у житті людини.
Вивчення основних питань теми розпочинаю з демонстрацією завчасно підготовлених фотографій, рисунків, таблиць або іншого ілюстративного матеріалу із зображеннями декоративних рослі у різні періоди розвитку на прикладах їх вирощування у ботанічних садах, заповідниках. З'ясування ролі та місця зелених насаджень у житті людини можна проводжу у формі бесіди. Підводжу учнів до висновку, що рослини дарують людині естетичну насолоду, позитивно впливають на нервову систему, покращують настрій та зміцнюють здоров'я.
Повідомляю, що з метою поєднання всіх цих властивостей зелених насаджень майстри-садівники протягом багатьох століть створювали сади і парки, дотримуючись законів і правил, підказаних самою природою.
Учням повідомляється, що сьогодні цими питаннями опікується висококваліфікований працівник — ландшафтний дизайнер. Пояснюю сутність термінів: «ландшафт» як загальний вигляд місцевості та «дизайн» — як художньо-проектна діяльність людини, спрямована на створення нових об'єктів. Повідомляю учням, що слово «дизайн» у перекладі з англійської означає малюнок, креслення, проект. Тобто ландшафтний дизайн передбачає проектування земельної ділянки (ландшафту) з урахуванням і використанням природних матеріалів (ґрунту, води, рослин тощо) та елементів архітектури (будинків, підсобних приміщень, доріжок, парканів тощо).
Узагальнюючи ці теоретичні відомості, повідомляю, що реалізація розробленого проекту на практиці має назву садово-паркової архітектури. Її розробка починається з огляду земельної ділянки, уявлення про те, який вигляд вона матиме після висаджування дерев, оформлення квітників, клумб і території для відпочинку та ігор, розташування доріжок тощо. Для наочності демонструю замальовку такого планування, а також пояснюю, що всі елементи плану можна зобразити за допомогою спеціальних умовних графічних зображень.
Далі вчитель розповідаю про історію вирощування кімнатних рослин і різноманітність їх видів. Демонструючи ілюстрації кімнатних рослин, знайомлю учнів із класифікаціями кімнатних рослин:
— світлолюбні, тіньовитривалі та тіньолюбні;
— вологолюбні та засуховитривалі;
— тропічні та пустель;
— теплолюбні та морозостійкі.
Під час розгляду класифікацій розкриваю умови задоволення вимог рослин до освітлення, поливу, вологості, температури.
Далі з'ясовуємо питання щодо розмноження та вирощування кімнатних рослин. У процесі бесіди з'ясовуємо, що рослини, які вирощуються в умовах закритих приміщень, можуть розмножуватися насінням, спорами, вегетативним способом (живцями, відсадками, поділом).
Під час вивчення питання про пересаджування рослин повідомляю, що такий прийом є обов'язковою умовою нормального росту та розвитку кімнатних рослин; розкриваю прийоми пересаджування рослин, уводжу поняття «дренаж» та пояснюю його доль. Під час розкриття прийомів пересаджування ознайомлюю учнів з необхідним для цього реманентом: садовим ножем, пінцетам, секатором, пікірувальною паличкою, лійкою, пульверизатором губкою, обприскувачем, ножицями, драбинками і мочало для підв'язування витких рослин. Демонструю різні види реманенту, пояснюю його призначення і способи застосування. Особливу увагу приділяю повторенню правил безпечної праці з ручними знаряддями праці.
Завершується вивчення теоретичного матеріалу ознайомленням з основними шкідниками і хворобами рослин. Повідомляю, що рослини, які вирощують у кімнатних умовах, рідше уражаються шкідниками, ніж рослини, що ростуть у відкритому ґрунті. Але якщо рослина все ж таки захворіла, боротьбу зі шкідниками потрібно починати відразу, тому що вони швидко розмножуються й уражають сусідні здорові рослини.
Практична робота виконується індивідуально або групами. Пропоную такий алгоритм виконання практичної роботи.
1. Полити землю у горщику з рослиною великою кількістю води.
2. Якщо горщиком, у який буде пересаджена рослина, уже користувалися, його потрібно добре вимити. Новий глиняний горщик необхідно замочити у воді.
3. Вийняти рослину з горщика разом із ґрунтом, постукуючи краями по столу.
4. Розпушити кілочком грудку землі з корінням.
5. Видалити старі підгнилі корені, довгі корені частково обрізати, прибрати зайву землю.
6. На дно нового горщика покласти черепок, щоб закрити отвір, насипати шар дренажу завтовшки 2—6 см, залежно від висоти горщика, потім тонкий шар земляної суміші.
7. Поставити рослину в горщик, розправивши коріння.
8. Ущільнювати землю навколо рослини, поступово підсипаючи земляну суміш, доки її рівень не зрівняється з основою стебла.
9. Полити рослину великою кількістю води і поставити в тінь на тиждень.
10. Під час виконання роботи слідкую за прийомами та технологією їх виконання, коригую помилки, допущені учнями.
Підбиваючи підсумки уроку, за допомогою серії запитань ще раз повторюємо з учнями умови ефективного вирощування кімнатних рослин.
Як домашнє завдання пропоную учням виконати та описати такі завдання.
1. Визначити, до якої групи можна віднести рослини, які є у вас удома.
2. Оцінити правильність розміщення рослин у квартирі (будинку) за їх самопочуттям (зовнішній вигляд листя, регулярність цвітіння).
3. Визначити, які роботи необхідно виконати для поліпшення росту і розвитку-квіткових рослин, розміщених у вашій квартирі (будинку).
ІНФОРМАЦІЯ ДО ВИВЧЕННЯ НОВОГО НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ
Ландшафтний дизайн
За допомогою рослин людина озеленює власне помешкання, вулиці, місця відпочинку, території виробничих підприємств тощо. Яких же правил необхідно дотримуватись та які характеристики враховувати, щоб висаджені рослини справляли приємне враження та сприяли хорошому відпочинку або праці, щоб земельна ділянка не перетворилась на набір невдало пов'язаних між собою дерев? Як оперувати таким природним посадковим матеріалом, як дерево?
До цих характеристик насамперед належать: висота дерева, геометрична форма крони, відношення до тепла, освітлення, вітрів, типів ґрунтів тощо.
До декоративних рослин належать різні породи дерев, кущів, квітів і трав. Нині для оформлення присадибних ділянок, місць відпочинку, садів, парків і скверів широко використовуються кущові декоративні рослини. Деякі з них упродовж року залишаються зеленими, довго цвітуть, мають густо розміщені розлогі гілки, нескладні в догляді, витривалі до морозів, крона легко набуває будь-якої геометричної форми шляхом обрізування гілок. Використовують такі кущові дерева для оформлення квітників, пергол, бордюрів, живоплотів.
Наприклад, живопліт формують методом висаджування на відстані 10—15 см кущів декоративних рослин, як правило, в один рядок. Якщо висадити більше рядків кущових рослин, за ними буде важко доглядати, формувати крони і підтримувати в належному санітарно-гігієнічному та естетичному стані.
Треба пам'ятати, що дерева і кущі оформлюють зелені насадження просторово, а квіти вносять пожвавлення.
Велике значення мають клумби. Це земельні ділянки, на яких розміщують групи квітів, кущів і дерев. Залежно від розмірів земельної ділянки, клумби можуть бути великими і малими. Крім декоративного, клумби мають інше призначення; вони є природною завісою від пилу та шуму, заспокійливо діють на зір людини своїм зеленим кольором. Ознайомимось із деякими видами рослин, які застосовують для декоративного оздоблення земельних ділянок, квітників, клумб, пергол, місць відпочинку тощо.
Жасмин — це кущ заввишки до 3 м, що дуже красиво квітне. Його квіти мають білий колір і приємний запах. Спеціальні сорти жасмину використовуються як ароматизатори. Він найкраще росте на відкритих сонячних місцях. Розмножується відсадками, поділом кущів, пагонами або насінням. Висаджують жасмин навесні або восени на відстані 1—1,5 м.
Усім відома оспівана в піснях і легендах калина. Крім декоративного, вона має ще й лікувальне значення: найчастіше її використовують при застудних захворюваннях. Калина — це кущ заввишки до 4 м. Суцвіття великі, білого кольору. Цей красивий кущ милує око цілий рік: навесні білим квітом, улітку — зеленню, восени — червоними, пурпуровими та жовтими тонами, узимку — кетягами яскраво-червоних плодів. Вона невибаглива, не боїться морозів і тіні, любить вологу. Розмножується калина відсадками, пагонами та насінням. Висаджують на навесні або восени.
Найпоширенішим квітучим кущем в Україні є бузок. Він швидко росте, невибагливий до сонця та ґрунту, не боїться морозів, але не переносить надмірної вологи. Найкраще розвивається на відкритій місцевості. Ґрунт під бузком обробляють глибоко — на 50—70.см. Висаджують на відстані 3—4 м між рядками і 2,5 м між кущами. Розмножується бузок відсадками, пагонами, насінням. Щоб кущі щороку цвіли, потрібно зривати перецвілі суцвіття (якщо не потрібне насіння). Крім того, бузок — чудовий «санітар»: його кущі затримують більше пилу, ніж інші декоративні кущі.
До декоративних кущів належать деякі сорти горобини. Вона, як і калина, прикрашає ландшафти протягом усього року. Цей кущ тіньовитривалий, морозостійкий, цвіте у травні, плоди достигають у вересні. Як декоративний кущ горобину вирощують по всій Україні, і крім степових районів.
Найбільш вибагливими серед декоративних кущів є трояндові. Вони дуже гарно цвітуть, люблять багаті ґрунти і добре освітлені ділянки, захищені від вітрів. Троянди ростуть на різних, але добре підживлених ґрунтах. Перед посадкою куща на 1 м2 вносять 4—8 кг гумусу. Добрива вносять з осені, під глибокий обробіток ґрунту, а пташиний послід — у кількості 200 г на 1 м2 перед садінням або ж 100 г на 1 м2 для підживлення після обрізування або перед формуванням бутонів. Висаджують троянди навесні або восени. До садіння кущі обрізають до 1/3 всіх гілок, а недорозвинені пагони відрізають зовсім. Після посадки поливають та обгортають.
Правильне розміщення рослин є запорукою досягнення задуму. Якщо земельна ділянка розміщена на підвищенні, яке зазнає дії вітрів, то необхідно створити захисну смугу із місцевих морозостійких видів дерев. Для цього можна використати дуби, клени, черемху, глід, ліщину. Теплолюбні декоративні рослини слід висаджувати в захищених місцях. Необхідно враховувати майбутнє рослин, які висаджуються. Дорослі дерева мають велику крону, площею 20—100 м2, а деякі й більшу. На присадибній ділянці краще посадити не високорослі дерева, а кущові або ж навіть трав'янисті рослини, щоб створити декоративні насадження, які б приваблювали своєю красою і, водночас, не потребували складного догляду. Вважається, що для кожного окремого дерева потрібна площа не менша за 30—100 м2, кущовим рослинам необхідно 1—4 м2, а трав'янистим — 0,5—1 м2. Тобто на присадибній ділянці площею 0,6 га окрім необхідних будівель можна розмістити орієнтовно 3—5 великих і 6—10 невеликих дерев, 100—120 кущових рослин, а також кілька сотень трав'янистих багаторічників, за умови, що багато з них можуть рости і розвиватись у тіні.
Усі рослини дуже відрізняються за умовами вирощування. Одні з них (горіхи, катальпи) світлолюбні й в затінених місцях ростуть погано, інші (бук, сосна, клен, вільха, верба) тіньовитривалі й добре розвиваються під кронами інших дерев. Більшість кущових і трав'янистих рослин, які гарно цвітуть (бузок, ірис, троянда, магнолія), краще вирощувати на добре освітлених сонячними променями місцях.
Важливим фактором росту і розвитку рослин є температурний режим. Ясени, дуби, клени, верби, ялинки в достатній мірі морозостійкі, а магнолії, кипариси — значно менш витривалі.
Кімнатні рослини
Яким би сучасним не був інтер'єр квартири, вона стане більш затишною і привабливою, якщо в ній є рослини. Вони не тільки прикрашають помешкання і тішать нас витонченим, мереживним плетивом листя та ніжними, вишуканими квітами, але й створюють особливий стиль нашого житла.
Крім естетичної насолоди, кімнатні рослини приносять також і практичну користь здоров'ю людини: заспокоюють нервову систему, поглинають вуглекислий газ і виділяють кисень. Деякі рослини (хлорофітум, плющ, хризантеми, алое) є високоефективними очисниками повітря. Вони мають біологічно активні речовини, які виявляють антибактеріальну й антигрибкову дію. Ці речовини називаються фітонцидами і відіграють важливу роль у захисті від хвороботворних мікроорганізмів.
Нині відомо багато видів кімнатних рослин. Майже всі вони родом із вологих тропічних лісів та спекотних пустель і переселилися до наших кімнат з Бразилії, Індії, Мексики, країн Африки. Тому перш ніж вирішити, де розмістити рослину, необхідно довідатися, звідки вона чи любить світло, тепло і вологу.
Важливою умовою нормального розвитку рослин є світло. Недостатня кількість світла і нестача тепла менше шкодять квітам, ніж зайве тепло і темрява.
Усі рослини, залежно від необхідної кількості тепла та світла, поділяють на три групи. Світлолюбні рослини добре розвиваються на добре освітлених вікнах, повернених на південь. Тіньовитривалій рослинам можна відводити в домі слабо освітлені місця або вікна, повернені на північ. Ідеальними умовами для вирощування рослин помірного освітлення є вікна, повернені на схід і захід, де на листя не падає пряме сонячне проміння.
Режим поливу рослин залежить від умов вирощування. Недостатня кількість вологи порушує життєво важливі процеси, а надлишок призводить до загнивання коріння і загибелі рослини. У період інтенсивного росту (весна-осінь) більшість квітів потребує великої кількості вологи. Рослини, що перебувають у стані спокою, необхідно поливати рідше, проте не можна допускати повного пересихання землі. Вода для поливання має бути кімнатної температури або на 2—3 °С вище. Перед поливанням воду слід відстоювати не менше доби. Узимку рослини краще поливати вранці, щоб протягом дня зайва волога встигла випаруватися, а влітку — увечері, тому що вночі вода випаровується повільніше.
Рослини з великим щільним шкірястим листям раз на місяць необхідно протирати м'якою мокрою ганчіркою або губкою.
Пересаджування є обов'язковою умовою нормального росту та розвитку кімнатних рослин. Це необхідно робити навесні, при цьому можна пересадити рослину в більший горщик або змінити шар землі. У період цвітіння пересаджувати рослини не рекомендується. Пересаджувати рослини необхідно в таких випадках: рослина погано росте, кінчики листочків засихають, коріння вийшло за межі отвору горщика, ґрунт швидко висихає, грудка землі в горщику густо обплетена корінням.
Розмноження кімнатних рослин
Насінням розмножуються однорічні та дворічні трав'янисті рослини. Спорами розмножуються папороті, плауни, хвощі. Вегетативним способом розмножуються всі декоративні форми трав'янистих, цибульних та бульбових рослин.
Шкідники та хвороби кімнатних рослин
Попелиця — дрібна комаха, що має зелене, чорне, сіре або жовтогаряче забарвлення та живиться соками рослини. Уражає кінчики пагонів і бутони.
Методи боротьби: кожні 7—10 днів обмивати уражені ділянки мильною водою, попередньо прикривши землю в горщику.
Щитівки — група родин дрібних комах, що присмоктуються до листя і стебел рослини. Тіло щитівки вкрите щільним воскоподібним щитком. На листі, де є щитівки, з'являються жовті плями, пагони всихають. Уражають пальми, плющі, мирт, кактуси тощо.
Методи боротьби: старанно обмивати рослину мильною водою, попередньо знявши щіточкою (паличкою) усі личинки щитівки, протягом 1,5 місяця кожні 5—6 днів.
Павутинний кліщ — червоний павучок, який поселяється на нижній поверхні листків, де натягає білу павутинку. Уражене листя стає білуватим, потім жовтіє і висихає.
Методи боротьби: обмивати листя з тильного боку сильним струменем холодної води або мильно-гасовою емульсією.
Найчастіше хвороби кімнатних рослин виникають унаслідок ураження різними грибками. Найпоширеніші захворювання: борошниста роса, сіра гнилизна, «чорна ніжка», іржа, чернь, плямистість листя тощо.
Методи боротьби: обрізування, збирання і знищення уражених частин рослин, обприскування 1% розчином бордоської рідини.

Коментарi