• Ви знаходитесь тут:

• Головна
• Методична скарбничка
• Світова література
• Микола Гоголь. Своєрідність творчого розвитку письменника.

Тема уроку. Микола Гоголь. Своєрідність творчого розвитку письменника. Поєднання романтичних і реалістичних тенденцій у творчості Гоголя. Романтика українських легенд та казок у циклі «Вечори на хуторі біля Диканьки». Гуманістичний пафос милосердя та співчуття до «маленької» людини в повісті «Шинель».

Мета уроку: розкрити своєрідність творчого шляху М. В. Гоголя, складність його ідейних шукань, показати поєднання романтичних та реалістичних тенденцій у спадщині Гоголя на прикладі окремих творів збірки «Вечори на хуторі біля Диканьки» та повісті «Шинель»;

розвивати творчі здібності учнів, навички самостійної роботи, вміння готувати повідомлення на задану тему, аналізувати твір;

виховувати інтерес до літератури, любов до людини, потяг до світоглядних шукань.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: портрет М. В. Гоголя роботи О. Іванова (1841).

ХІД УРОКУ

Назначенье человека — служить, и вся жизнь наша есть служба. Не забывать только нужно того, что взято место в земном государстве затем, чтобы служить на нем Государю Небесному, и потому иметь в виду его закон. Только так служа можно угодить всем: государю, и народу, и земле своей.

М. В. Гоголь. «Авторська сповідь»

І. ПІДГОТОВКА ДО СПРИЙНЯТТЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТЕМИ

1. Вступне слово вчителя. Загадки Гоголя

Ім'я російського письменника Миколи Васильовича Гоголя огорнене серпанком таємниці. Тривалий час дослідники не могли встановити точну дату народження митця. Нарешті за допомогою метричних книг з'ясували, що Гоголь народився 1 квітня 1809 року. Щодо місця його народження теж існувало кілька версій: що начебто Гоголь народився у родовому маєтку батька — Василівці, або прямо в дорозі, біля річки Псел, однак насправді письменник народився у селі Великі Сорочинці Полтавської губернії, куди приїхала мати Гоголя до лікаря Трохимовського. Ще за життя митця сучасники багато в чому не розуміли Гоголя. Наприклад, викликало здивування, чому Гоголь понад десять років жив за кордоном. Він вважав, що писати про Росію краще за все на відстані від неї. І це обурювало багатьох його друзів. Ніхто також не міг збагнути стрімкі зміни настрою Гоголя, причини кризи його духовного стану. І досі лишається загадкою, чому Гоголь спалив другий том «Мертвих душ», чому сам неначе наближав свою смерть, відмовившись від їжі на початку 1852 року. А коли Гоголь помер, було багато розмов про те, чи помер він насправді, чи просто заснув летаргійним сном...

І сьогодні вчені сперечаються, до якої ж культури належить спадщина Гоголя — до російської чи української. Таємниць у Гоголя дуже багато, однак найбільшою загадкою лишається його творчість. Розгадати всі загадки митця дуже непросто, проте ми спробуємо відкрити завісу над його життям і спадщиною і зазирнемо у художній світ Гоголя, такий неосяжний, як Всесвіт.

2. Демонстрація портрета М. В. Гоголя роботи О. А. Іванова (1841).

3. Коментар учителя.

За життя Гоголя лишилося небагато його портретів. І один з них — портрет роботи видатного російського живописця Олександра Андрійовича Іванова (1806— 1858), створений у 1841 році. Портрет написаний у реалістичній манері. На ньому досить точно відтворені риси обличчя митця: його трохи замріяні й водночас дуже проникливі очі, легка посмішка на вустах, доброзичливість, що відчувалася в усій його постаті, у кожному русі. Це земний Гоголь — такий, яким його запам'ятали друзі, сучасники.

Однак Іванову належить ще один портрет Гоголя — духовний портрет митця, що відтворює складність внутрішнього життя письменника. Мається на увазі картина «Явлення Христа народу», де є зображення і Гоголя, і самого Іванова.

II. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ УРОКУ, ЕПІГРАФА

III. ФОРМУВАННЯ НОВИХ ЗНАНЬ, УМІНЬ, НАВИЧОК

1. Усний журнал «Дороги Гоголя».

Учні виступають із заздалегідь підготовленими повідомленнями про життя й творчість Гоголя.

Сторінки усного журналу.

1. Дитинство Гоголя.

2. Ніжинська гімназія.

3. Перші роки у Петербурзі, початок літературної діяльності.

4. Закордонні блукання.

5. Подорож до святих місць.

6. Останні роки Гоголя.

2. Слово вчителя.

Історія створення «Вечорів на хуторі біля Диканьки»

Давайте подумки перенесемося у Петербург кінця 1820-початку 1830-х років, де народилися «Вечори на хуторі біля Диканьки», збірка «Миргород», петербурзькі повісті, комедія «Ревізор» та інші твори Гоголя. Це був час блискучого розквіту таланту митця. Однак його шлях у літературі був важким і тернистим.

Який же шлях обрати у мистецтві?.. Це було досить непростим питанням для молодого Гоголя. І тут йому на допомогу прийшла його батьківщина. Гоголь звертається у своїх листах до матері й до сестер, щоб вони присилали йому у Петербург усе, що стосується українського життя — пісні, казки, легенди, розповіді про народні обряди, українські костюми. Ще з дитинства Гоголь полюбив українську народну культуру, від якої він не відділяв себе. Глибока любов письменника до України, до її народу знайшла відбиток у його збірці «Вечори на хуторі біля Диканьки», що виходила у двох томах у 1831 і 1832 роках.

Про історію видання книги залишив свідчення український письменник П. Куліш: «К маю 1831 года было готово уже несколько повестей, составивших первый том «Вечеров на хуторе близ Диканьки». Не зная, как распорядиться этими повестями, Гоголь обратился за советом к П. А. Плетневу. Плетнев хотел оградить юношу от влияния литературных партий и в то же время спасти повести от предубеждения людей, которые знали Гоголя лично или по первым его опытам, и не получили о нем высокого понятия. Поэтому он присоветовал Гоголю, на первый раз, строжайшее incognito и придумал для его повестей заглавие, которое бы возбудило в публике любопытство. Так появились в свет «Повести, изданные пасечником Рудым Паньком», который будто бы жил возле Диканьки, принадлежавшей князю Кочубею. Книга была принята огромным большинством любителей литературы с восторгом».

Першими читачами збірки були набирачі друкарні, де друкувалася книга. Коли Гоголь прийшов у видавництво, його надзвичайно здивувала поведінка працівників: «Только что я просунулся в двери, наборщики, завидя меня, давай каждый фыркать и прыскать себе в руку, отворотившись к стенке. Это меня несколько удивило; я к фактору, и он, после некоторых ловких уклонений, наконец сказал, что «штучки, которые изволили прислать из Павловска для печатания, оченно до чрезвычайности забавны и наборщикам принесли большую забаву». Из этого я заключил, что я писатель совершенно во вкусе черни».

Однак Гоголя оцінили й у вишуканих аристократичних салонах і в літературних колах. Один із перших відгуків на «Вечори» дав О. Пушкін: «Сейчас прочел «Вечера близ Диканьки». Они изумили меня. Вот настоящая веселость, искренняя, непринужденная, без жеманства, без чопорности. А местами какая поэзия, какая чувствительность!»

3. Бесіда на сприйняття збірки «Вечори на хуторі біля Диканьки».

• Які повісті з «Вечорів» ви прочитали?

• Чи сподобалися вони вам? Чим?

• Які герої діють на сторінках цієї збірки?

• У чому виявляється зв'язок «Вечорів» із народним життям?

• Які жанри українського фольклору використав Гоголь у збірці?

• Чи є тут фантастика? У чому вона виявляється? Як ви гадаєте, у чому полягає її роль у тексті?

• Визначте основний настрій «Вечорів». Що поетизує тут Гоголь?

4. Літературні вечорниці (презентація учнями окремих повістей збірки «Вечори на хуторі біля Диканьки»).

Господар цих вечорниць — Рудий Панько, котрий звертається до присутніх із вступним словом (фрагмент передмови до «Вечорів»), а потім запрошує творчі групи учнів представити окремі твори збірки.

5. Робота над текстом повісті «Сорочинський ярмарок»

• Прочитайте епіграф до першого розділу повісті. Яка думка звучить у ньому? Чи можна сказати, що цей епіграф створює романтичний настрій?

• Як описує Гоголь літній день у Малоросії? За допомогою яких засобів він підкреслює красу української природи, поетизує її?

• Як описується Сорочинський ярмарок? Які реальні предмети, побутові сцени привернули увагу автора? Як зображується ярмарок?

• Яка романтична історія лежить в основі повісті? Які персонажі є героями цього сюжету?

• У чому виявляється зв'язок сюжету «Сорочинського ярмарку» з фольклором?

• Опишіть образи Параски й Грицька. Як автор досягає романтизації цих образів?

• Які образи змальовані у підкреслено комічному плані?

• Наведіть приклади зовнішнього комізму (ситуації) і комізму характерів.

• Чим завершилася історія сватання Грицька до Параски? Яка ідея звучить у щасливому фіналі «Сорочинського ярмарку»?

• Прочитайте кінцівку твору, що відображає позицію автора. Чому вона створює трохи сумний настрій?

6. Складання таблиці.

Реалістичні та романтичні елементи у «Вечорах на хуторі біля Диканьки»

7. Завдання для учнів.

Ідейний зміст «Вечорів...»

Визначте основну ідею «Вечорів на хуторі біля Диканьки».

(У «Вечорах» звучить думка про торжество високих моральних ідеалів, про

можливість вільного життя і гармонію відносин. Гоголь вірить в український народ і його здатність жити у згоді з природою і християнськими нормами. У «Вечорах»перемагають добро, любов, молодість. Хоча тут є контрасти світлого й темногоначал, однак все ж таки перемагає світло, стихія вільного і природного буття.)

8. Слово вчителя.

Після видання «Вечорів» Гоголь зупинився неначе на роздоріжжі. Він знову болісно шукав новий шлях у літературі. І нарешті знайшов його. Це був шлях правди, якою б гіркою вона не була. Свідченням цьому є збірка «Миргород» (1835), а також петербурзькі повісті: «Невський проспект», «Портрет», «Записки божевільного» (1835), «Ніс» і «Шинель» (1839—1841).

За спогадами П. В. Аннєнкова, задум «Шинелі» виник у 1836 році, ще до від'їзду Гоголя за кордон. Поштовхом до створення повісті став анекдот про бідного чиновника, почутий Гоголем від одного з друзів. Йому хтось розповів про те, як один чиновник, пристрасний мисливець, надумав купити собі нову рушницю. Вдавшись до економії та додаткових заробітків, він нарешті накопичив потрібну суму, але під час першого ж виходу на природу з новою рушницею втратив її. Усі сміялися з того анекдоту, і тільки один Гоголь, як пише Аннєнков, не сміявся. Достоєвський потім скаже свої відомі слова: «Все мы вышли из гоголевской «Шинели», маючи на увазі те, що гірка тема «маленької» людини стала найтрагічнішою темою російської літератури, яка звучить і сьогодні. А славнозвісний Башмачкін так і залишився великим шедевром і разом із тим великою таємницею словесності. Напевне про нього можна сказати лише те, що він маленький — не добрий, не злий, не розумний, не благородний, просто маленький. Тобто — звичайна людина. Але її треба пожаліти й полюбити, тому що він, Башмачкін, — «брат твій», як зазначає автор. І в цьому полягає велике відкриття Гоголя: він говорив про любов і повагу не до позитивного героя, не до видатної особистості — такого любити завжди легко, а до звичайної людини, до людини взагалі.

9. Бесіда за текстом повісті «Шинель».

• Що відомо про Башмачкіна з перших сторінок повісті? Чи можна сказати, що це видатна особистість?

• Як до нього ставилися в департаменті? Чи поважав хтось Башмачкіна? Чи цікавився хтось його долею, проблемами?

• Як він ставився до служби?

• Чому Башмачкін не зміг зробити кар'єру?

• Опишіть вбрання Башмачкіна. Про що воно свідчить?

• Опишіть спосіб життя Башмачкіна.

• Чи був він задоволений своїм існуванням?

• Схарактеризуйте мову героя.

• Чому Башмачкін сприйняв відмову кравця полагодити стару шинель як катастрофу?

• Якими були подальші дії героя?

• Завдяки чому Акакій Акакійович зумів пошити нову шинель?

• Як сприйняли чиновники обнову Башмачкіна?

• На який вчинок він зважився заради нової шинелі?

• Як Акакій Акакійович втратив шинель?

• Як він намагався її повернути?

• Що викриває Гоголь при зображенні владних структур, до яких звертався Башмачкін за допомогою?

• Від чого помер Акакій Акакійович?

• У чому полягає значення фантастики у творі?

• Визначте основну думку повісті.

IV. ЗАСТОСУВАННЯ ЗНАНЬ, УМІНЬ, НАВИЧОК

1. Творчі завдання для учнів.

• У повісті «Шинель» Гоголь розкрив трагедію «маленької» людини в суспільстві. Хто з відомих вам письменників теж розвивав цю тему? Назвіть їхні твори.

• У чому виявляється своєрідність романтизму Гоголя у «Вечорах на хуторі біля Диканьки»?

2. Узагальнююче слово вчителя.

У «Вибраних уривках із листування з друзями» письменник закликає своїх співвітчизників відкрити у своїй душі ту любов, що заповідав Господь. Цю любов Гоголь розуміє по-біблійному: як любов до Бога і як любов до ближнього свого.

У своїй книзі він пише: «Соотечественники! — не знаю и не умею как вас назвать в эту минуту... Соотечественники! Я вас любил, — любил тою любовью, которую не высказывают, которую дал мне Бог, за которую благодарю Его как за лучшее деяние...» Людина, на думку митця, має зробитися втіленням любові, наблизившись у такий спосіб до образу самого Бога.

Відкриття любові у собі, за словами Гоголя, повинно стати справою життя кожної людини — від монарха до пересічного обивателя.Гоголь звертається до різних людей свого часу — жінок, губернаторів, чиновників, поміщиків, навчаючи, як же можна любити людей (він і сам навчався цього все своє життя: «Как полюбить собратьев?.. Как полюбить людей?..»).

Утіленням глибокої любові митця до людей, до народу, до батьківщини є його творчість, де слово, за висловом Гоголя, є «ділом», що сприяє пробудженню милосердя й доброти у серцях.

V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Прочитати поему «Мертві душі».

Коментарi