Прохорська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів

Борзнянської районної ради Чернігівської області

«Активізація пізнавальної діяльності учнів за допомогою ігрових методів на уроках світової літератури»

З досвіду роботи вчителя російської мови та світової літератури

Дідухович О.М.

Прохори – 2013 р.

Мистецтво навчання полягає не в

умінні повідомляти,а в умінні

збуджувати, розбурхувати, оживляти.

А.Дістервег

Чудовий світ літератури! Як багато дає людині книга! Вона вводить її у світ улюблених героїв,щедрих душею,рішучих у вчинках,робить життя цікавішим ,викликає бажання удосконалюватися,бути кращим і змінювати все навколо себе. На уроках літератури вчитель стає для учнів співрозмовником, другом, порадником,провідником у країні прекрасного. Я гадаю, що знати свій предмет замало,хочу,щоб мої вихованці мені вірили,приходили на урок зі своїми надіями та сподіваннями.

Суспільству потрібна читацька особистість. Як її виховати? Яким чином будувати навчання, щоб процес пізнання став цікавим для учнів?Сучасний урок літератури вимагає переосмислення пріоритету методів,прийомів та видів навчальної діяльності,розширення їхньої методичної палітри. Я працюю над проблемою «Нестандартні форми,методи проведення уроків світової літератури». Одним зі шляхів є впровадження в педагогічну практику інтерактивних методів. Використання інтерактивних методів-це засіб створення такої атмосфери на уроці, яка сприяє співробітництву, надає можливість якнайповніше реалізувати особистісно зорієнтоване навчання . У ході інтерактивного навчання учень виробляє навички самовдосконалення, поступово позбавляється комплексу неповноцінності, відкриває самого себе.

Шукаючи більш активних способів викладання, я також особливу увагу звернула на прийоми інтерактивного навчання і дійшла висновку, що запровадження їх у навчальний процес робить його ефективним, бо ставить учнів перед необхідністю мислити,самостійно шукати шляхи вирішення навчальних завдань.

Одним із ефективних способів залучення учнів до читання є прийом «навчання у грі», що впливає і на пізнавальну, і на емоційно-особистісну сферу учнів. Гра на уроці спонукає до думання і швидкого реагування на завдання «Що сказати?», «Як сказати?»,- пошук відповідей на запитання ,що постають, активізує мислення,розвиває кмітливість. Знання, здобуті таким чином, міцніші, ніж знання, одержані в готовому вигляді.

Літературні ігри - це особливий різновид педагогічних ігор,джерело яких-навчальний матеріал із літератури. Вони спрямовані на виховання інтересу до предмета, формування навичок правильного,виразного читання та розуміння прочитаного,організацію самостійної роботи з додатковою літературою, розвиток творчих здібностей.

«Навчання у грі» можна використовувати як елемент уроку або ж як окремий урок.Я пересвідчилась,що свої функції гра на уроці виконує ефективно,якщо відповідає певним умовам, серед яких:

v Змістом гри є програмовий матеріал.

v Застосовується гра в різноманітних формах.

v Узгоджується з іншими дидактичними засобами.

v Забезпечує всебічний розвиток особистості.

v Цікава за змістом та формою і відповідає віковим особливостям учнів.

v Стимулює мотивацію навчання.

v Організовується так, щоб учні максимально використовували необхідний матеріал.

Форм роботи,що стосуються «навчання у грі»,багато.

Найчастіше я використовую а) гру-драматизацію. Темою гри-драматизації може бути драматичний твір або інсценізація епічного чи ліричного твору. Відповідно до твору, покладеного в основу такої гри,розгортається її сюжет, розподіляються ролі,відбуваються рольові дії, реалізується ігрова атмосфера.

Наприклад. Знайомлячи учнів 9 класу з особистістю геніального драматурга Жана Батіста Мольєра використовую інсценування за книгою М.Булгакова «Життя пана де Мольєра».

1 придворний. Поясніть мені, заради Бога, панове, що означають усі ці «галаба», «балаба», які вигукують турки? Що це таке?

2 придворний.Це нісенітниця! Мольєр уже не може писати. Треба в нього забрати театр!

3придворний.Дійсно, «Міщанин-шляхтич» дуже слабка комедія, в ній немає нічого легкого і веселого.

Учитель. 16 жовтня в Пале-Роялі відбулася друга вистава комедії. І знову на ній був присутній король

Мольєр.(вбігає, лунають оплески). Води! Води! (Йому дають води) . Ви чуєте,чуєте?

Актори. Король аплодує!

Сам король встав і аплодує!

Скоріше на сцену, там король!

Мольєр. Так, я чую,чую! Господи, допоможи мені! Відкривайте сцену!

Король(входить) .Пане Мольєр, я хотів вам дещо сказати з приводу вашої п’єси. Я нічого вам не сказав після першої прем’єри, оскільки не встиг скласти своє судження. Однак тепер я скажу. Ваші актори грають пречудово. Але я бачу, що ви написали гарну п’єсу,і жодний з ваших попередніх творів не справив на мене такого враження, як «Міщанин-шляхтич».

Мольєр. Ваша світлість! Ваша світлість!..(Пауза)Ваша високосте!.. Актори і я ,ваш вірний слуга, вдячний вам за небачену честь, якою ви нагородили нас, відвідавши театр. (Низько вклоняється).

Король.(Дає гроші).Ось вам за вашу п’єсу. І пишіть далі. Сподіваюся, ви прославите у своїх творах мене і мій час.

б)гру-конкурс «Кращий ілюстратор твору» (або «Кращий художник твору»).

Вивчаючи той чи той твір,пропоную учням малювати ілюстрації та їх захищати Під час захисту слід вказати:

-Чому саме такий епізод відтворено?

-Чим вразив цей епізод чи герой?

-Чому саме такі відтінки фарб підібрали?

в)рольову гру. Клас поділяється на дві групи, одна з них формулює запитання, а друга- відповіді від імені Данте:

-У якому місті народився Данте?

(У Флоренції у збіднілій дворянській сім’ї)

-Що означає ім’я Данте?

(«Той,хто дарує»)

-Як звали дівчинку ,в яку закохався майбутній поет?

(Беатріче Портінарі)

-Скільки разів він бачив її?

(тричі)

-Що означає ім’я коханої Данте?

(«Благодатна»)

-Прихильником якої політичної партії був поет?

(Гвельфи)

-До якого культурного періоду належить творчість Данте?

(Проторенесансу, тобто Передренесансу)

-Яке місто стало останнім прихистом митця?

(Равенна)

-Яку назву дав сам автор твору про подорож до потустороннього світу?

(«Комедія»)

-У якому році він був опублікований під новою назвою?

(1555р.)

-Із скількох пісень складається цей твір?

(100)

-Хто із українських поетів перекладав поему українською мовою?

(І.Франко,Леся Українка, М.Рильський,Є.Дроб’язко,В.Самійленко,П.Карманський)

У5 класі пропоную таку рольову гру «Переказ казки від імені дійової особи»:

-королеви;

учителя королеви;

-головного садівника;

-білки;

-баби

Сюжет рольових літературних ігор визначається відповідно до змісту навчального матеріалу з літератури( вивчення художнього твору, біографії письменника, теоретико-літературних понять). Роль -це той образ, в який втілюється учасник рольової гри. Специфіка рольової гри полягає в тому, що діяльність учня наповнюється новим змістом: він займає нову позицію за уявлюваних умов,усі його дії й переживання визначаються роллю, яку він виконує у грі.

Найчастіше старшокласники полюбляють брати інтерв’ю в письменника чи поета.

Зустріч з поетом у літературній вітальні( поет Вергілій, журналісти,слухачі)

Завдання: скласти опорну схему до біографії.

1-йжурналіст:

-Ваше життя інколи вважають за низку нещасть,ударів долі?

Що допомогло Вам вижити та написати твори, що Вас обезсмертили.

Вергілій:

-Я народився 15 жовтня 70 року до н.е. в селі Андах ,недалеко від міста Мантуї,що у Північній Італії, у родині дрібного землевласника і з дитинства знав ціну праці землероба,селянина. Батько любив гончарством займатися. Великих розкошів, звичайно, я не знав. Любов до рідної землі ,повага до селянської праці пізніше дозволила написати твори «Буколіки», «Георгіки» та відому вам поему «Енеїда».

2-й журналіст:

-Яку освіту Ви отримали і як зуміли побороти вплив тодішніх « модерністів» (неотериків).

Вергілій:

-Ви знаєте , в той час важко було не тільки простому народу , а й всій республіці ,бо йшли одна за одною найгірші з воєн-громадянські: син ішов на батька, брат на брата. Країна палала, лилась кров, земля заростала бур’янами.Все це я бачив, і на власній долі відчув. «Залізною рукою» для Риму став військовий диктатор Гай Юлій Цезар(100-44р.р. до н.е.), та мені вдалося відчути краще минуле, то я поїхав спочатку до Афін ,а потім до Малої Азії ,щоб побачити ті краї на власні очі. Але слабке здоров’я мене підвело .Август, який теж прибув до Афін,порадив мені повернутися додому.

2-й журналіст:

Октавіан Август взяв першого поета на свій корабель. І після висадки в порту Брундізій 21 вересня 19р. до н.е. Вергілій помер Потім його прах було перенесено до Неаполя,де при Путеопанській дорозі й поховано.

На могильній плиті викарбовано двовірш:

В Мантуї народився, помер у калабрів, Неаполь

Прах береже. Оспівував череди,ниви,вождів.

(переклад М.Зерова)

Сам Оноре де Бальзак завітав на урок до учнів 10 класу:

1-й журналіст:

-Дозвольте запитати , як Ви ставитесь до слів Віктора Гюго стосовно Вас : «...перший серед великих, один з найкращих серед вибраних...»?

Оноре де Бальзак:

-Жартівливо! Давно з’ясувалось, що –я –геній!

Привітайте мене!

2-й журналіст:

-Чи правда, що Ваш дід був неписьменним хліборобом?

Оноре де Бальзак:

-Так, я народився в Турі 20 травня 1799р. в сім’ї судового чиновника, мій дід був неписьменним хліборобом і звали його Бальса. Батько мій «вийшов в люди» і перетворився на «Бальзака»,додавши до свого прізвища шляхетську частку «де».

3-й журналіст:

-Коли Ви навчались у Вандомському училищі, то здобули собі репутацію ледаря!(І це майбутній творець більш ніж ста романів!) Чи правда?

Оноре де Бальзак:

-Так,дійсно, у сім років батьки віддали у Вандомське училище,але там мені дуже не подобалось: предмети викладались абияк,а дисципліна була суворою.Я не підкорявся законам училища і за це був постійним відвідувачем карцеру. Єдиною втіхою були книги. Я читав французьких філософів 18ст. А в 12 років написав свою першу трагедію, вірші з якої, кепкуючи любили декламувати мої товариші. Атмосферу колежу не витримав і захворів,і батьки забрали до Парижу,де на той час вони жили.

1-й журналіст:

-Ким хотіли бачити Вас батьки?

Оноре де Бальзак:

-Тільки не літератором!Мріяли про професію юриста для мене. Але я таємно від батьків вівідував лекції з історії літератури в Сорбонні. Батько мій згодився 2 роки матеріально мене утримувати ,а за цей срок я повинен доказати письменницький дар.

2-й журналіст:

-Вам вдалося це зробити?

Оноре де Бальзак:

-Уявіть собі,що ні.Навесні 1821р. відбувся сімейний іспит на право займатися літературою. Старий друг сім’ї,викладач ліцею,сказав: «Єдине,що я можу вам порекомендувати, мій юний друже, назавжди забудьте про літературу». З того часу я надіявся тільки на себе, в матеріальній підтримці сім’я мені відказала.

2-й журналіст:

-Вас злякала невдача?

Оноре де Бальзак:

-Ні , я продовжував писати!Адже головні події мого життя-мої твори!

Результат таких ігор сприяє зацікавленню особистістю письменника, його творчістю та активізує читацький та життєвий досвід учнів.

Свідоме ставлення до дидактичної гри як засобу літературного розвитку учнів 5-7 класів передбачає цілеспрямоване використання їх на уроці і орієнтування вчителя у широкому розмаїтті ігор з літератури. В своїй практиці використовую інтелектуальні ігри: криптограми,кросворди,вікторини, ребуси, чайнворди. Особливо цікавими є уроки з використанням змагальних ігор: літературні конкурси,чемпіонати, турніри, імітації телевізійних передач.

Пропоную учням виконати такі інтерактивні вправи:

«Мікрофон». Кожен учень висловлює свої думки і враження в уявний мікрофон. Говорять по черзі,відповідаючи на запитання або висловлюючи свою думку. Наприклад:( після прослуховування аудіозапису фрагмента музичного твору Ріхарда Вагнера «Каблучка Нібелунга»)

-Сьогоднішній урок ми почали з чарівної музики Р.Вагнера. Чи сподобалась вона вам? Які почуття викликала? Які образи, картини виникли в вашій уяві?

«Пласт» .Учні складають відповідь на поставлене запитання за поданим початком.

1.Я думаю...

2.Тому що...

3.Наприклад...

Видатний педагог В.О.Сухомлинський зазначав, що мислення дитини починається зі здивування. Воно активізує її пізнавальні можливості, інтерес до факту, явища, що вивчається. Так як викликати це здивування,які технології, прийоми слід застосовувати?

Багато нових тем починається з ознайомлення з життєвим та творчим шляхом письменника. Нерідко, вивчаючи його біографію, вчитель рекомендує скласти хронологічну таблицю, але такий вид роботи часто буває досить нудним і не сприяє пробудженню зацікавленості учнів до теми. Тому в даному разі краще розповісти про незвичайні, яскраві епізоди з життя письменника.

Прийом «відстрочена увага». На початку уроку вчитель пропонує загадку(цікавий,незвичайний факт), відгадка якої відкриється на уроці під час роботи над новим матеріалом. Наприклад:

1. Під час вивчення у 9 класі комедії Данте Аліг’єрі «Божественна комедія» передбачено ознайомлення школярів із відомостями про автора. Принагідно доцільно наголосити на якихось вражаючих рисах письменника, підкріпивши їх фактами з його життя.

Почати можна з того, що лавровий вінок,який часто ми можемо бачити на портретах і скульптурах великого Данте, був заповітною мрією поета. Одного разу Данте отримав із Болонського університету листа із проханням написати на латинській мові поему із сучасної історії. «Комедія»,як писалось в листі ніколи не принесе Данте визнання, тому що вона написана на вульгарній народній мові, яка недостойна справжнього поетичного мистецтва.І за цей твір на латині Данте увінчають в Болоньї лавровим вінком поета поетів, і гарольди будуть скрізь оголошувати ім’я нового лауреата.Данте відмовився від улесливого прохання. Коли не стало Данте, Гвідо да Полента прикрасив чоло поета лавровим вінком, про який він так мріяв все життя.Данте Аліг’єрі був похований «з великими почестями», труну з прахом поета несли найпочесніші громадяни Равенни.

2.-Чим прогнівив лікарів та священників Мольєр, що вони відмовилися виконувати свої обов’язки щодо помираючої людини? Відповідь на це запитання ми й шукатимемо сьогодні на уроці.

3.-На урок вчитель приходить із звичайною лялькою в руках і інтригуючи кладе її на свій робочий стіл . 9кл. Тема уроку: «Література класицизму» або 9кл. Тема уроку: «Ж.Б.Мольєр-відомий комедіограф ,актор,театральний діяч. Комедія Мольєра «Міщанин-шляхтич».

(-Учні в кінці уроку роблять висновок, що серед комічних персонажів Мольєра часто трапляються лікарі,які оточували свою професію ореолом таємничості й морочили хворих,наживаючись на їхніх страхах та легковірності. Комедіограф висміював також представників католицької церкви.

-Франція 17ст. стає центром моди .Але журналів мод не було, мода рекламувалась дуже примітивним методом: з другої половини століття щомісячно розсилалися в Європейські країни(Англія, Німеччина, Італія, Росія) по дві ляльки із воску, які були одіті за останніми віяннями моди- «Велика Пандора» ,яка рекламувала придворні плаття, «Маленька Пандора» , яка рекламувала «негліже». Навіть під час війни не зупинялась пересилка ляльок через кордон. Моду того часу можуть продемонструвати учні,які приймають участь в театралізованій грі; можна виставити манекени, інший варіант-малюнки учнів).

Прийом «своя опора».Учень під час розповіді вчителя самостійно складає власний опорний конспект.

Прийом зворотного зв’язку.

Свою реакцію, настрій,емоційний стан учні демонструють - до уроку і після нього - за допомогою карток.

Метод «Прес»

Чому поет(Данте) погодився йти за духом Вергілія у потойбічний світ?

(Якщо діти ще не знайомі з цією методикою, то слід роздати матеріали, у яких зазначено чотири етапи методу:

1)викладіть свою думку: «Я вважаю,що...»

2)поясніть причину появи цієї думки: «Тому,що...»

3)наведіть аргументи на підтримку вашої позиції: «Наприклад...»

4)зробіть висновок: «Таким чином...»

Учні відповідають письмово,відповіді зачитують, коли всю роботу завершено.

«Займи позицію»

Чи можна виправдовувати зраду?

(Урок в 9класі,тема: «Данте Аліг’єрі «Божественна комедія»)

Учитель записує на різних кінцях дошки «так» і «ні». Кожен учень повинен визначитися із своєю позицією,записати на її підтримку не менше двох аргументів. Не висловлюючи їх, діти стають по різні боки класу,відповідно до зайнятої позиції. Починають по черзі висловлювати свої аргументи. Учні однієї групи в процесі обговорення можуть стати на інший бік. Вони повинні пояснити,чому змінили вибір.

Робота в парах

Наповнюваність класів в сільській школі дуже мала, а в моїй , де найбільший клас налічує всього чотирнадцять учнів,найчастіше використовую на уроці роботу в парах.

Ця технологія особливо ефективна на початкових етапах навчання роботи в малих групах,її можна використовувати для досягнення будь-якої дидактичної мети: засвоєння,закріплення,перевірка знань тощо. Робота в парах дає учням час подумати,обмінятись ідеями з партнером і лише потім озвучувати свої думки перед класом. Вона сприяє розвитку навичок спілкування,уміння висловлюватися критично мислити,переконувати й вести дискусію. Використання такого виду співпраці сприяє тому, що учні не можуть ухилитися від виконання завдання. Під час роботи в парах можна швидко виконати вправи.які за інших умов вимагають більшої витрати часу.

Рефлексія (оцінювання результатів уроку)

-Що ми робили?

-Для чого ми це робили?

-Чи досягли поставленої мети?

-Що сподобалось, а що не сподобалось під час уроку?

Я вважаю, що процес навчання не автоматичне вкладання певного матеріалу в голову учня. Потрібна його напружена розумова робота, активна участь в цьому процесі, чого можна досягти тільки за допомогою інтерактивного навчання.

Урок приносить задоволення-налагоджена співпраця вчителя і учнів. Мої учні не бояться висловлювати свою думку,вступати в дискусію.Для них властива ініціативність, самостійність суджень у прийнятті рішень, вони у спілкуванні вільні та розкуті, а головне-ростуть справжніми людьми.

Підготовка до таких уроків забирає багато сил і часу , але методична творчість учителя літератури-це потреба сучасної української школи. Таємницю своєї творчості шукаю в любові до дітей, до художнього слова, до знань.

В.Сухомлинський писав: «… у грі розкривається перед дітьми світ, творчі можливості особистості. Без гри немає і не може бути повноцінного дитячого розвитку. Гра – це величезне світле вікно. Через яке в духовний світ дитини вливається життєдайний потік уявлень, понять про навколишній світ». Гру він порівнював з іскоркою, що запалює вогник допитливості і любові до знань. І це справді так, оскільки гра має надзвичайно багато навчальних і виховних можливостей.

  • Гра активізує й урізноманітнює навчальний процес, знімає напруженість дітей на уроці, створює стабільну ситуацію успіху в навчанні.
  • Гра забезпечує розумовий, світоглядний і особистісний розвиток кожної дитини., сприяє позитивній зміні рівнів активності учнів: від репродуктивного через пошуковий до творчого.
  • Гра впливає на формування особистості дитини: завдяки грі школярі вчаться виборювати перемогу, прагнуть до успіху, контролюють волю, досягають поставленої мети, вимогливо ставляться до себе, бачать перспективу власного зростання й усвідомлюють потребу самовдосконалення.
  • Гра спонукає дітей до інтелектуальної роботи, успішне виконання якої дає учасникам естетичну насолоду, оскільки піднімає їх у власних очах.
  • Гра сприяє вихованню в дітей товариськості, виховує навички колективної праці, поглиблює комунікабельність.

Дидактична гра – це вид діяльності, залучившись до якої, діти навчаються. Поєднання навчальної спрямованості й ігрової форми дозволяє стимулювати невимушене оволодіння конкретним навчальним матеріалом.

Основні структурні компоненти дидактичної гри: ігровий задум, правила, ігрові дії, пізнавальний зміст або дидактичне завдання, обладнання, результати гри.

Основою дидактичної гри є пізнавальний зміст, що полягає в засвоєнні тих знань і вмінь, які застосовуються під час розв’язування навчальної проблеми, поставленої грою.

Тому, враховуючи такі великі педагогічні можливості гри, вчителі у своїх дидактичних концепціях усе більше уваги приділяють грі, різноманітним ігровим прийомам і завданням, прагнуть розробити цілісні освітні концепції, основою яких мають бути ігрові форми навчально-виховної діяльності.

Поняття «ігрові педагогічні технології» включає досить велику групу методів і прийомів організації педагогічного процесу у формі різних педагогічних ігор. На відміну від ігор взагалі, педагогічна гра має істотну ознаку – чітко поставлену мету навчання й відповідні їй педагогічні результати, які можуть бути обґрунтовані, виділені в явному вигляді й характеризуються навчально-пізнавальною спрямованістю. Ігрова форма занять створюється на уроках за допомогою ігрових прийомів і ситуацій, що виступають як засіб спонукання, стимулювання до навчальної діяльності.

Гра – єдиний вид діяльності, коли процесу надається більше значення, ніж результатові. Особливість навчальної гри як форми навчання полягає в тому, що вона досягає своєї мети непомітно для учня, тобто не потребує ніяких способів насильства над особистістю.

Захопившись грою, дитина не помічає, що вчиться, запам’ятовує нове, орієнтується в незвичайних ситуаціях, що поповнюється запас її понять, уявлень, розвивається її фантазія.

До використання навчальної гри необхідно підходити дуже вдумливо і обережно. Ігри доречні й ефективні не на всіх заняттях. Найбільш продуктивні вони на уроках узагальнення отриманих знань, закріплення їх або вироблення практичних умінь і навичок. Саме на цих заняттях навчальні ігри потрапляють на благодатний грунт знань, отриманих учнями під час вивчення теми. Це дає можливості вчителеві для проектування ігрових ситуацій.

Для кожного етапу уроку своя ефективна й ефектна гра, яка однаковою мірою зацікавлює й учнів, й учителів.

Літературні дидактичні ігри та ігрові вправи до розділу

«Світ фантазії, мудрості» (5 клас)

Дидактична гра «Вірю – не вірю!»

Умови гри. Цю гру можна використовувати на будь-якому уроці або його етапі. Найефективніше її застосування на підсумкових узагальнюючих уроках. Кожне твердження починається словами: «Чи вірите ви, що…» Учні повинні погодитися з цим твердженням або ні та аргументувати свою думку.

  • Чи вірите ви, що цариця-рідна мати царівни? (Ні, )

Чи вірите ви, що чарівне дзеркальце належало злій цариці? (Так)

  • Чи вірите ви, що царівна пішла в ліс збирати гриба? ( Ні)
  • Чи вірите ви, що цариця наказала прислузі згубити молоду царівну? (Так)
  • Чи вірите ви, що царівна знайшла в лісі дім Баби Яги? ( Ні)
  • Чи вірите ви, що богатирів було вісім? (Ні)
  • Чи вірите ви, що царівна вийшла заміж за найстаршого богатиря? (Ні)
  • Чи вірите ви, що з царівна вмерла від отруєного яблука? (Так)
  • Чи вірите ви, що сонце допомогло Єлисею знайти царівну?(Ні)
  • Чи вірите ви, що зла цариця померла від скуки? (Ні)

Дидактична гра «Снігова куля»

Правила гри. Алгоритм цього прийому стисло можна описати так: слово – речення – питання – відповідь.

Учитель показує на учня і говорить: «Слово!» Той промовляє слово, яке стосується теми уроку. Наприклад. «Мауглі». Показує на іншого учня і говорить: «Речення!». Другий учень складає речення з цим словом. Наприклад: Мауглі виріс у вовчій зграї. Третій учень придумує питання до цього речення. Наприклад: Хто ще приймає участь у вихованні Мауглі?? Четвертий учень відповідає на нього: У вихованні Мауглі беруть участь зграя вовків, ведмідь Балу, пантера Багіра, удав Каа.

Дидактична гра «Так – ні»

Правила гри. Учитель загадує літературний персонаж або письменника. Учні намагаються знайти відповідь, ставлячи питання. На ці питання вчитель відповідає словами «так» або «ні». Питання треба ставити так, щоб звужувати коло пошуку. Перевагами гри є те, що вона навчає систематизувати відому інформацію, зв’язувати воєдино окремі факти в загальну картину, навчає уважно слухати й аналізувати питання. Після гри треба обов’язково обговорити питання: які з них були найвдалішими, які менш вартісними. Головне в цьому прийомі – навчити виробляти стратегію пошуку, а не закидати педагога незліченною кількістю питань.

Наприклад. Учитель задумує героя Прометея. Запитання, які задають п’ятикласники вчителеві, можуть бути такими: Це міфологічний герой? (Так) Це чоловік? (Так). Він вирушає у мандри ? (Ні, ). Він дарує людям радощі, утіхи і повне задоволення? (Так, в деякій мірі). Він потрапив у якусь біду? (Так). Його упіймали, арештували і посадили за грати? (Так). І т.д.

Дидактична гра «Лицарський турнір»

Правила гри. Учень виходить до дошки й за пройденою темою ставить учителеві наперед підготовлені питання, на які він хотів би отримати відповіді. У свою чергу педагог ставить питання школяреві. Уся дія триває не більше 10 хвилин.

Дидактична гра «Пінг-понг»

Правила гри. До дошки виходять два учні й по черзі ставлять один одному запитання за домашнім завданням. У цій грі можна задіяти невеликий яскравий м’яч. Учень промовляє питання і кидає м’яч своєму супернику. Учитель оцінює їхні відповіді.

Варіант 2. Один з учнів підготував прості питання за домашнім завданням. Відповіді на них повинні бути односкладними. Він виходить до дошки, кидає м’яч будь-кому з учнів класу й одночасно ставить йому питання. Звучить відповідь, і м’яч повертається до першого учня. Учитель оцінює якість та оригінальність питань і правильність відповідей.

Дидактична гра «Рекламна кампанія»

Після вивчення теми учням пропонується взяти участь у конкурсі на створення рекламного плаката з теми. Доцільно об’єднати учнів у декілька груп, забезпечити їх необхідними матеріалами та дати певний час на виготовлення рекламного ролика. Реклама може бути представлена у вигляді вірша, кліпу, плаката і т. ін.

Дидактична гра-загадка «Упізнай мене!»

Умови гри. Учень говорить від імені літературного героя, при цьому не називаючи його, але описуючи вчинки та міркування. Наприклад.

  • Я була дуже терплячою і доброю. Хоч як мене не любила мачуха, я змогла нарвати підсніжників у грудні місяці. (С.Я.Маршак «Дванадцять місяців»)

Дидактична гра «Упізнай героя»

Умови гри. Учні мають назвати героя за підказкою вчителя. Наприклад,

1. Про якого героя йдеться: «… одним духом скочив, … як чкурне, … закрутився мов муха в окропі, шмигнув, … скік у діжу…»? (Лис Микита. І.Франко. «Фарбований Лис»)

Ігрова вправа «Склади прислів’я»

Завдання. Поєднати стрілочками частини прислів’я.

Як жили наші діди та прадіди, найкраще багатство.
Добре ім'я — що дерево без коріння
Всі за одного, так нам веліли.
Згода будує, один за всіх
Людина без друзів, а незгода руйнує.

Дидактична гра «Бюро знахідок»

Ігрова ситуація. Учитель повідомляє учням, що в «бюро знахідок» потрапили речі, які загубили літературні герої. Учням потрібно знайти власників цих речей та довести, що саме вони є власниками загублених речей.

Здатність творити можна розвинути. На уроках світової літератури у 5 класі використовую такі прийоми та форми роботи: уроки - рольові ігри, уроки – мандрівки, уроки - театралізації; інтерактивні методики (захист проекту групою чи поодинці, де учням можна запропонувати різні завдання: створення кросвордів, ребусів, літературної реклами , літературної вікторини, літературних задач за змістом твору тощо )

Використання ігрових технологій на уроці розвиває здатність нестандартно мислити, обирати оптимальний варіант з – поміж декількох можливих – і, як наслідок, набувати нових знань за допомогою вже наявного інформаційного багажу.

На уроках світової літератури у 5 класі використовую такі прийоми та форми роботи: уроки - рольові ігри, уроки – мандрівки, уроки - театралізації; інтерактивні методики (захист проекту групою чи поодинці, де учням можна запропонувати різні завдання: створення кросвордів, ребусів, літературної реклами , літературної вікторини, літературних задач за змістом твору тощо

Наведу приклад проведення підсумкового уроку у 5 класі за темою «Літературні казки».

Тип уроку: урок повторення та узагальнення знань.

Форма уроку: урок – КВК

Після повідомлення теми та мети уроку (перевірити знання, набуті учнями під час вивчення теми «Літературні казки», розвивати творчі здібності школярів, кмітливість, спостережливість, виховувати любов до книги) ознайомлюю з планом проведення уроку – КВК:

1. Презентація команд.

2. Розминка.

а) естафета;

б) ілюстрована вікторина;

в) зустріч з літературними героями.

3. Конкурс слідопитів.

4. Конкурс інтелектуалів:

а) «Чий портрет?» (для капітанів)

б) гра «Хто більше?»

в) цікавинки;

г) складання короткого плану – характеристики героїв різних казок, протилежних за характерами;

5. Конкурс акторів.

6. Конкурс оповідачів (домашнє завдання)

7. Підбиття підсумків.

Цікавим, дієвим та результативним буде урок-подорож у 6 класі на острів Відчаю (Д. Дефо «Робінзон Крузо»), на якому діти об'єднуються в групи-екіпажі, в кожному з яких повинні бути обрані «капітан», «екскурсовод», «художник», «літописець», «кравець», «кухар», що отримують відповідні індивідуальні, диференційовані, особистісно зорієнтовані завдання. Розпочинаємо урок – подорож з конкурсу на кращу афішу та літературну рекламу:

« Що робити, коли життя кидає Вам жорстокий виклик? Коли раптом в силу певних обставин Ви опиняєтесь на безлюдному острові? Тоді згадайте про Робінзона Крузо! Даніель Дефо провів свого героя через низку випробувань і довів, що невтомна праця та розум можуть звершити диво. Його герой не тільки не деградував, а навіть удосконалився, позбувшись багатьох недоліків цивілізованого суспільства»

Щодо організації роботи в старших класах, то ігрові технології можна замінити діяльністю літературно - дослідницьких груп, уроками - семінарами, уроками - диспутами з розв'язанням проблемних задач.

Уроки-диспути.

Головна мета уроку-диспуту - розв'язання складних морально-філософських питань. На початку уроку кожен учень отримує пам'ятку для учасника диспуту.

Пам'ятка учасника диспуту.

1. Виступай тоді, коли маєш, що сказати.

2. Говори, що думаєш, думай, що говориш.

3. Чітко й лаконічно висловлюй власну думку.

4. Поважай опонента, не перекручуй його думок і слів.

5. Май мужність визнати свою поразку у словесному двобої, якщо доведена хибність твого твердження.

6. Аргументуй свою думку точними фактами й цитатами з твору.

7. Пам'ятай, що наш диспут - літературний, намагайся осягнути позицію автора.

З метою досягнення атмосфери співробітництва, взаємоповаги, наголошую, що кожен учень має право висловити власну думку, навіть якщо вона не збігається з думками інших..

Так під час уроку-диспуту в 9 кл. за трагедією Гете «Фауст», учням пропонуються для обговорення такі питання:

Які проблеми порушуються у творі?

Чи заслуговує Фауст прощення за союз із чортом?

Чи заслуговує Маргарита, щоб її було виправдано?

Чи вважаєте ви Мефістофеля злим і підступним?

Що, на думку автора, є рушійною силою у світі?

Щоб диспут був по – справжньому ефективним, необхідно забезпечити такі умови:

- тема повинна бути цікавою для учнів;

- у класі треба створити атмосферу відкритого, сповненого довіри діалогу, без нав'язування власних думок, інакше учні орієнтуватимуться не на власні міркування, а на повторення «правильних тверджень» учителя.

За таких умов диспут:

- активізує мислення учнів;

- сприяє розвитку їх усного мовлення;

- формує навички культури спілкування;

- учить творити;

- допомагає глибше осмислити художньо-естетичний зміст твору;

- викликає інтерес до літератури.

Метод проектів один з проблемно-пошукових методів, який створює умови творчого саморозвитку та самореалізації учнів, формує всі необхідні життєві компетенції. Завдяки цьому методу учень активно включається в спільну діяльність, відчуваючи себе рівноправним учасником діалогу, а вчитель допомагає і пояснює, оцінює. Захист проектів – той проблемно-пошуковий метод, який доцільно застосовувати у старших класах .

Найчастіше використовую такі проекти: «Я – поет», «Я – режисер», «Я – перекладач», «Я – літературознавець». Намагаюся творчо підійти до організації роботи за методом захисту проектів – пропоную як універсальні, так і ситуативні проекти, чітко складаю інструкції для кожної групи з урахуванням вікових можливостей дітей, знаходжу потрібні слова, щоб підбадьорити учнів, створити творчу атмосферу, ситуацію успіху.

Багато уваги приділяю груповим формам роботи, виконанню випереджувальних завдань, формам рольової гри, бесідам з елементами дискусії.

Наприклад, при вивченні теми «Лірика О.С. Пушкіна» у 9 класі використовую роботу в групах з картками – інформаторами:

Завдання для групи 1.

1.Чітко видайте інформацію з картки.

2.Виразно прочитайте вірш «Я вас любив» мовою оригіналу і в перекладі.

3.Дайте відповіді на запитання:

· Що стало поштовхом для створення вірша?

· Яким ви уявляєте ліричного героя цієї поезії?

· Чи взаємне кохання ліричного героя?

· Наскільки сильним було його почуття?

· Чи впадає він у відчай?

· Чого бажає ліричний герой коханій?

· Чому навчає ця поезія?

· Визначте тему і провідну думку поезії.

Завдання для групи 2.

1. Чітко видайте інформацію з картки.

2.Виразно прочитайте вірш «Я пам’ятаю мить чудову» мовою оригіналу і в перекладі.

3.Прокоментуйте малюнки та фотографії до вірша.

4. Дайте відповіді на запитання:

· Що стало поштовхом для створення вірша?

· Яке враження справила на вас ця поезія?

· До якого жанру лірики вона відноситься? Чому?

· Визначте риси, що ними характеризується жіночий образ.

· Знайдіть у вірші художні мовні засоби, які допомагають створити портрет жінки.

· Яким образним висловом змальовує ідеал жінки?

· Перечитайте 4 і 6 строфи поезії. Як ви думаєте, чи може кохання вивести людину з важкого душевного стану?

· Визначте тему і провідну думку поезії.

При вивченні повісті Вольтера «Простак» у 9 класі для перевірки знання учнями художнього тексту використовую форму роботи «Порушена послідовність». Учням роздаю картки з фрагментами тексту, вони повинні розкласти картки в тому порядку, в якому відбуваються події у творі. Наприклад:

· Простак їде до двора. Дорогою він вечеряє з гугенотами.

· Пріор монастиря Святої Гори і панна, сестра його, зустріли гуронця.

· Прекрасна Сент – Ів опирається ніжним пропозиціям.

· Гронець, прозваний Простаком, дізнається про своїх батьків.

· Простак перемагає англійців.

· Сент – Ів страждає через свою чесноту.

· Прекрасна Сент – Ів помирає.

· Простак приїздить до Версалю.

· Гронець навертається до віри. Простака охрещено.

· Простак прибігає до своєї коханої і страшенно розлючується.

· Простака замкнено у Бастилії з янсеністом.

· Простак закохується.

· Простак розвиває свій геній.

· Сент – Ів визволяє свого коханого і янсеніста.

· Простак, прекрасна Сент – Ів і їхні родичі гуртуються.

Перевірці знань учнями тексту сприяє така форма роботи як «Літературний диктант»:

1. Зі скількох частин складається «Фауст» Гете? ( з двох)

2. який твір за жанром? А як його визначив сам Гете? (Драматична поема. Трагедія)

3. Хто бере участь у розмові в «Пролозі на небі»? (Бог, ангел, Мефістофель)

4. Між ким розгорається суперечка? ( Між Богом і Мефістофелем)

5. Хто свідчив: «Я свідок лиш мізерності людської»?

6. Кого вибрав Бог об’єктом дослідження?(Фауста)

7. Зустріч з яким персонажем стає початком духовного випробування Фауста? (З Мефістофелем)

8. Хто такий Мефістофель? (Диявол, спокусник)

9. Ім’я кабінетного ученого, чиї істини мертві? (Вагнер)

10. Яка функція Мефістофеля у творі? (Моральне випробування людини)

11. Хто застеріг Фауста від самогубства? (Хор ангелів)

12. Хто і кому сказав ці слова:

То буду тобі по змозі

Товаришем вірним?

Отже, якщо вчитель творчо підійде до організації роботи, чітко складе інструкції, створить творчу атмосферу, ситуацію успіху - то результатом стане краще розуміння художнього твору, його аналіз, побудова власних інтерпретацій, розвиток творчих здібностей.

Кiлькiсть переглядiв: 0

Коментарi

  • AUTsquilt

    2017-06-17 10:31:50

    Интернет магазин автозапчастей autocomponent63.ru - это качественные детали, знающие свое дело специалисты и комфортность заказа. Потребность купить автозапчасти возникает переодически, ведь авто изнашиваются по частям. И с этим согласятся все владельцы авто. Рынок запчастей для авто в России – пестр и огромен, с этим также нельзя не согласиться. Именно из-за этого подбор запчастей для иномарок или жe поиск запчастей по авторазборам для иномарок может вызвать трудности. Но не для тех, кто обратился в наш магазин автозапчастей для иномарок autocomponent63...