• Ви знаходитесь тут:

• Головна
• Методична скарбничка
• Математика
• Виховна робота
• В моєму серці Україна

В моєму серці Україна

Класний керівник 9 класу Прохорської ЗОШ І-ІІІ ступенів Родзявка Олена Михайлівна 2015р.

В моєму серці Україна

Мета.Узагальнити та систематизувати знання учнів про Україну, народні символи, знання Конституції; вихову­вати любов до рідної країни, почуття патріотизму.

Обладнання.Журнал із зображенням герба, прапора, за­пис Гімну, вишиті рушники, серветки, калинові кетяги, вис­тавка книжок про Україну, виставка дитячих малюнків до теми, плакати.

Ведуча.

Ми раді вас вітати у нашій світлиці

І дарувати хліб із золота-пшениці,

Щоб хліб святий був на столі,

Щасливі були люди в місті й селі.

Серця в нас сповнені любов'ю, миром,

Бажаєм, щоб зустріч була щирою.

Вчитель. Сьогодні ми з вами у нашій світлиці поведе­мо мову про найдорожче серцю кожної людини. Нехай тему нашої розмови вам підкажуть рядки вірша Ліни Костенко.

Ведучий.

Буває часом сліпну від краси,

Спиняюся, не тямлю, що за диво —

Оці степи, це небо, ці ліси —

Усе так гарно, чисто, незрадливо.

Усе як є — дорога, явори,

Усе моє — все зветься Україна.

(Пісня «Рідна Україна»).

1-й учень.

Україно моя, Україно!

Доля в тебе була не проста

Та для мене ти у світі єдина,

Матір рідна, пречиста й свята!

2-й учень.

Хоч життя — не стежина у полі,

І буває нелегко в путі.

Ми з тобою пов'язуєм долі,

До кінця будем разом в житті.

3-учень.

Мій край чудовий —

Україна, тут народились ти і я.

Тут над ставком верба й калина,

Чарівна пісня солов'я.

4-учень.

Багато держав є, людей і мов різних,

Та кожному мила одна лиш, єдина

Найкраща з усіх, то є рідна країна,

Мені ж наймиліша — моя Україна.

Ведучий.

Україна — це наш рідний край, наша дорога і мила Вітчизна, земля, де ми народилися, побачили і пізнали світ, почули колискову пісню, рідну мову — це найдорожча у світі Батьківщина.

Учениця.

У всьому світі кожен зна:

Є батьківщина лиш одна.

І в нас вона одна-єдина —

Це наша славна Україна.

Про Україну, рідний край

Ти завжди, завжди пам'ятай.

Учениця.

Українка я маленька,

Україна — моя ненька.

В неї щира я дитина,

Добра, люба та єдина.

Вірна я дочка народу,

Бо козацького я роду;

Щиро я свій край кохаю,

Роду іншого не знаю.

Так я завжди буду жити,

Рідний край буду любити.

Українцям помагати,

Україна — моя мати!

Ведуча. З давніх-давен український народ славився не тільки працелюбністю, а і своїм талантом. Могли і пісню веселу чи сумну заспівати, і танець завзятий станцювати, і на народних інструментах зіграти.

Сторінка перша СТОЛИЦЯ УКРАЇНИ

Ведучий. Коли ми говоримо про нашу державу Україну, ми не можемо не згадати про нашу столицю — Київ.

Учениця.

КИЇВ

Київ — місто історичне,

Йому вже багато літ! А

воно красиве, вічне,

Серед зелені і квіт.

З нього почалась держава

У прадавні ще часи,

В ньому наша міць і слава,

В ньому предків голоси!

Київ — серце України,

І найкраще місто в світі.

Хоч пройшов усякі зміни, —

Гарний все — в зимі, чи в літі.

Там церкви золотобанні,

А в них дзвони сріблом куті.

Як задзвонять на світанні,

То на всю країну чути.

Гомін міста, шепіт тополиний,

Світлий простір, сині небеса.

Київ наш — це серце України,

України гордість і краса.

На каштанах цвіт їх довгожданний

Розкрива, засвічує весна.

Київ — це оспівані каштани

І нових кварталів білизна.

Молодій, красуйся променисто,

Височій, зростай під небеса,

Києве — чудове наше місто,

України гордість і краса!

(Прослуховування «Знову цвітуть каштани»).

Сторінка друга ДЕРЖАВНІ СИМВОЛИ УКРАЇНИ

Ведуча.Кожна держава світу має свій герб, прапор та гімн. Це символ держави. В Конституції України у ст. 20 говориться: «Державними символами України є Держав­ний Прапор України, Державний Герб України і Держав­ний Гімн України». Символ — грецьке слово, означає «знак».

Що таке гімн?

(Звучить гімн України).

Учениця.

Гімн — це найголовніша пісня країни. Для гімну Ук­раїни написані слова, які виражають найсердечніші думки і прагнення нашого народу. їхній автор — ук­раїнський поет Павло Чубинський. До тексту підібрана ніжна і одночасно горда мелодія Михайла Вербицького. Всі найбільші свята українського народу проходять з урочистим виконанням нашого прекрасного Гімну.

Гімн

Слова палкі, мелодія врочиста,

Державний гімн ми знаємо усі.

Для кожного села, містечка, міста —

Це клич один з мільйонів голосів.

Це наша клятва, заповідь священна,

Хай чують всі — і друзі, й вороги,

Що Україна вічна, незнищенна,

Від неї ясне світло навкруги.

(Н.Поклад)

Учень.

Український прапор. Синь українського неба і золото неозорих пшеничних ланів переніс наш народ на свій пра­пор. Кольори ці мають ще інше значення «мир» і «багатс­тво», бо народ наш є мирний і трудолюбивий. Працею в поті чола здобував він славу рідній землі. Коли ж злі воро­ги порушували спокій народу-трударя, він ставав воїном. А синьо-жовтий прапор кликав до бою, перемоги.

(Кліп «Прапор»)

Прапор

Прапор — це державний символ,

Він є в кожної держави,

Це для всіх — ознака сили.

Це для всіх — ознака слави.

Синьо-жовтий прапор маєм,

Синє — небо, жовте — жито,

Прапор свій оберігаєм,

Він — святиня, знають діти.

Прапор свій здіймаєм гордо,

Ми з ним дужі і єдині,

Ми навіки є народом:

Українським в Україні.

(Н. Поклад)

Учениця.

Наш народ має герб — тризуб. Це старовинний знак. Багато століть тому запровадив його в Україні київський князь Володимир Мономах. Княжий тризуб зображаєстаровинну зброю. Нею наші прадіди мужньо билися з числен­ними ворогами, виборювали волю для свого народу.

Герб

Наш герб — тризуб, це воля, сила,

Наш герб — тризуб! Недоля нас косила,

Та ми зросли, ми є, ми завжди будем,

Добро і пісню несемо ми людям.

(Н. Поклад)

Сторінка третя «ОБЕРЕГИ УКРАЇНИ»

Ведучий. Народним символом українців є батьківська хата і святий хліб, вишитий рушник і материнська пісня, верба і калина, і хрещатий барвінок, дивовижна писанка, і вірний своєму краю лелека. Всі вони — наші давні і добрі обереги.

Учениця. Батьківська хата — наша берегиня і родинне вогнище.

РОДИННЕ ВОГНИЩЕ

Учень.

На світі білому єдине,

Як і дніпрова течія,

Домашнє вогнище родинне,

Оселя наша і сім'я.

Учениця.

В щасливі і в тяжкі години

Куди б наш не стелився шлях —

Не гасне вогнище родинне

В людських запалене серцях.

БАТЬКО І МАТИ

Учениця.

Як мені вас не любити,

Рідні батьку, нене?

Ви ж мене годували

І дбали про мене.

Учень.

Батько розуму навчає,

мати приголубить,

Ніхто мене так на світі,

як вони, не любить.

(Пісня «Родина»).

Учениця. Горять барвисті рушники. Гордістю кожної оселі був вишитий рушник. Від сивої давнини і до наших днів і у радості, і в горі рушник був незмінною частиною нашого добробуту. Рушники висіли скрізь — на вікнах, на образах. Без рушника не обходи­лася жодна подія у людському житті. По всій Україні по­ширений звичай перев'язувати рушниками сватів у разі згоди дівчини на одруження. А коли син вирушав у дале­ку дорогу, мати дарувала йому рушник, як оберіг від ли­ха і бажала, щоб рушником йому стелилася дорога в житті.

(Звучить «Пісня про рушник»).

Ведуча. За всіх часів і в усіх народів було найбільшою святістю, коли лежав на столі хліб. Хліб був мірилом жит­тя. Будь-яке свято не обходилося без паляниці. Народжу­валася дитина — йшли з хлібом, справляли весілля чи бу­дували хату — неодмінно приходили з хлібом, дорогих гостей зустрічали хлібом-сіллю.

ПРО ХЛІБ

— Не кидайся хлібом, він святий! —

В суворості ласкавій,

Бувало, каже дід старий

Малечі кучерявій.

— Не грайся хлібом, то ж бо гріх! —

Іще до немовляти

Щасливий стримуючи сміх,

Бувало, каже мати.

Бо красен труд, хоч рясен піт,

Бо жита дух медовий,

Життя несе у людський світ,

І людські ріднить мови.

Хто зерно сіє золоте

В землю палку невтомну,

Той сам пшеницею зросте

На полі вселюдському.

Ведучий. Майже в усіх народів є улюблені рослини-символи. У канадців — клен, у росіян — берізка, а у нас — верба і калина. Правду каже прислів'я: «Без верби та ка­лини нема України».

Калина — це символ рідної землі, отчого краю, батьківської хати. Калинонька — це образ мами, батька, родини, цілого роду нашого прекрасного краю. Про ка­лину складено багато пісень, віршів, легенд. Послухайте одну з них.

Учень.

Є багато країн на Землі,

В них озера, річки і долини...

Є країни великі й малі,

Та найкраща завжди — Батьківщина.

Є багато квіток запашних,

Кожна квітка красу свою має,

Та гарніше завжди поміж них

Ті, що квітнуть у рідному краю.

Учениця.

Ось калина над рікою

Віти стелить по воді.

Хто це щедрою рукою

їй намистечко надів?

Червонясте, променисте —

Розцвітає, мов вогні.

Дай хоч трошечки намиста,

Калинонько, і мені.

(Танець «Калинонька»).

Сторінка четверта «МОВА НАША КАЛИНОВА»

Ведуча. Наступну сторінку нашого уроку-свята ми присвячуємо нашій мелодійній, солов'їній, неповторній українській мові.

УКРАЇНСЬКА МОВА

Учень.

Ми є діти українські,

Хлопці та дівчата.

Рідний край наш — Україна,

Рідна мова — українська.

Учениця.

Мова кожного народу

Неповторна і своя,

В ній гримлять громи в негоду,

В тиші — трелі солов'я.

Учень.

Вивчайте мову українську.

Дзвінкоголосу, ніжну, чарівну.

Прекрасну, милу і чудову,

Як материнську пісню колискову.

Учениця.

Любіть нашу рідну мову,

Беріть до зброї рідне слово.

Ні! Не забули ще слов'яни

Шевченка заклик полум'яний!

Бо вона ж така багата, українська мова!

Неповторна і крилата, і така чудова.

Учень.

І цвіте у ній кохання,

Рушники з квітками,

Мрії наші і бажання,

Верби над ставками.

Учениця.

Найрідніше, сокровенне,

Найдорожче в світі.

І святкове, і буденне,

В ній батьки і діти.

Учень.

Не цурайтесь мови, люди,

Не цурайтесь роду.

Як зачахне рідне слово —

Не буде народу.

(Пісня «Рідна мова»).

Гумореска П. Глазового «Кухлик»

Дід приїхав із села,

Ходить по столиці,

Має гроші — не мина

Жодної крамниці.

Попросив він: —

Покажіть Кухлик той, що з краю.

Продавщиця: —

Што? Чево? Я нє понімаю.

— Люба, кухлик покажіть.

Той, що збоку смужка.

— Да какой же кухлик здєсь,

Селі ето кружка?

Дід у руки кухлик взяв

І насупив брови.

— На Вкраїні живете

Й не знаєте мови...

Продавщиця теж була

Гостра та бідова.

— У мене єсть свой язик.

Ні к чему мнє мова.

І сказав їй мудрий дід:

— Цим пишатися не слід,

Бо якраз така біда

В моєї корови:

Має, бідна, язика

І не знає мови.

Сторінка п’ята «ГОЛОВНИЙ ЗАКОН УКРАЇНИ - КОНСТИТУЦІЯ»

У державі все повинно бути затверджено, повинен існу­вати закон, за яким вона існує. Такий закон називається Конституцією. Існує він і у нашій суверенній державі. Конституція (основний Закон України) була прийнята 28 червня 1996 року — цей день став святковим у нашому календарі.

Ми всі, дорослі і маленькі, — громадяни України. А всі громадяни мають рівні права і обов'язки. А які права мають громадяни в Україні? (Право на працю; на безкоштовне навчання у школі і вузах; право на відпочинок; на сво­боду слова; недоторканість; право на житло і т. д.).

А які обов'язки мають люди? Люди повинні наполегли­во трудитися, щоб Україна була процвітаючою державою. Кожен громадянин зобов'язаний захищати свою Вітчиз­ну. Діти повинні старанно вчитися, щоб у майбутньому здобути професію і працювати на благо України. Діти по­винні любити свою Батьківщину, бути її патріотами. А ще діти повинні привчатися до різної праці, допомагати батькам. Обов'язок кожного — неухильно дотримуватися Конституції України, не порушувати права і свободи, честь і гідність інших людей.

Не зобидь ні старця, ні дитини,

Поділись останнім сухарем.

Тільки раз ми на землі живем —

У могилу не бери провину.

Зло нічого не дає, крім зла,

Вмій прощати, як прощає мати.

За добро добром спіши воздати —

Мудрість завше доброю була.

Витри піт солоний із чола.

І трудись, забувши про утому,

Бо людина — ціниться по тому,

Чи вона зробила, що могла,

Скільки сил у неї вистачало,

Щоб на світі щастя більше стало.

Люблю тебе, Вітчизно, мила Україно,

Бо щастя жити ти мені дала,

Для мене ти одна: і рідна, і єдина,

Я все зроблю, щоб ти завжди цвіла.

Я твій громадянин, я прагну підростати,

Тягнусь пагінчиком до сонця і тепла,

Моя свята і рідна Україно-мати,

Я все зроблю, щоб ти завжди цвіла!

Я щиро так люблю усе навколо мене,

Усе що є й було багато сотень літ...

Люблю чарівний ліс і житечко зелене,

Увесь казковий неповторний світ!

Усе мені тут рідне і поля, й джерельця,

Я міцно на своїй землі стою.

Тепло своїх долонь і розуму, і серця,

Я Україні милій віддаю.

Вже скінчилося свято

І прощатись пора.

Ми бажаємо Вітчизні

Щастя, миру і добра.

Хліб-сіль на рушнику ми вам несем,

Любов свою несем безмірну.

Ми гостей добрих любим над усе!

Як любим рідну Україну!

Гості наші дорогенькі,

Добра вам бажаєм,

І за звичаєм вкраїнським

Хлібом пригощаєм.

Гей, Україно,

Рідная ненька!

Грянемо пісню,

Та й веселеньку.

Грає веселка

Стокольорова.

Будьмо веселі,

Будьмо здорові!

(Виконується пісня «Хай радіють усі»).

Красивий, щедрий рідний край

І мова наша — солов'їна.

Люби, шануй, оберігай

Усе, що зветься Україна.

23 причини пишатися Україною

Мета.Узагальнити та систематизувати знання учнів про Україну, народні символи, знання Конституції; вихову­вати любов до рідної країни, почуття патріотизму.

Обладнання.Журнал із зображенням герба, прапора, за­пис Гімну, вишиті рушники, серветки, калинові кетяги, вис­тавка книжок про Україну, виставка дитячих малюнків до теми, плакати.

Художники і вчені, волонтери та композитори, актори та письменники – завдяки їм кожен з нас за кордоном або просто у себе вдома з гордістю може сказати: я – українець.

1. Патріотизм і єдність

Війна на Донбасі зробила українців єдиними як ніколи. Зовнішня загроза в особі путінської агресії підняла бум патріотизму. Для багатьох українців це слово тепер вже не порожній звук, а реальні дії. Мешканці центральної і західної України приймають в свої будинки переселенців з Донбасу і допомагають один одному, чоловіки добровільно записуються до лав українського війська незалежно від віку, мільйони українців буквально одягають і постачають українську армію, всюди вивішують синьо-жовті прапори і перефарбовують в національні кольори пам’ятники і мости.

2. Професіоналізм і наукові досягнення

Українці – одні з найбільш освічених громадян Європи. Так, в 2013 році Україна стала єдиною країною східної Європи, що потрапила в топ-25 рейтингу кращих систем вищої освіти. Українці, наприклад, розробили літак із найбільшою в світі вантажопідйомністю – Ан-225 Мрія. В Україні придумали і знамениту ядерну ракету Сатана. Україна – батьківщина шести нобелівських лауреатів. Серед яких видатний мікробіолог Зельман Ваксман, бактеріолог і імунолог Ілля Мечников, вчений-хімік Роалд Гофман, американський економіст українського походження Семен Кузнець, а також французький фізик українського походження Жорж Шрапак та інші. Найстаріший вищий навчальний заклад східної Європи і один з найстаріших вищих навчальних закладів в світі також “родом” з України – це Києво-Могилянська Академія, відкрита в 1615 році.

3. Українці – сильна нація

Українці завжди славилися не тільки розумом, а й фізичною силою. Дмитро Халаджі – український спортсмен, чемпіон України з пауерліфтингу, внесений до Книги рекордів Гіннесса як автор шістдесяти трьох рекордів. Він може підняти камінь вагою 152 кг однією рукою і витримувати на собі плити загальною масою в 700 кілограм, при цьому їх розбивали на ньому кувалдами. Цей трюк називають Чортової кузнею. Крім того, володар титулу найсильніша людина світу також народився в Україні. Василь Вірастюк – багаторазовий чемпіон світу в силовому багатоборстві, заслужений майстер спорту України.

4. Музика української душі

Найкраща українська оперна співачка, якій аплодував весь світ, – Соломія Крушельницька. У другій половині 1890 почалися її тріумфальні виступи на сценах театрів світу: Італії, Іспанії, Франції, Португалії, Росії, Польщі, Австрії, Єгипту, Аргентини і Чилі. Прославили Україну і в інших державах. У 70-х роках минулого століття американська співачка українського походження Квітка Цісик підкорила США. Вона зробила успішну кар’єру в чотирьох різних музичних жанрах: популярна музика, класична опера, українська народна музика і рекламні джингли для ТБ і радіо. Ще одне підтвердження того, що музика – в українців у крові, це українське коріння відомого в усьому світі виконавця Ленні Кравіца, якого жартома навіть називають Леонід Кравець. Як виявилося, прадід Ленні був корінним киянином.

5. Український театр і кіно

Українці можуть похвалитися також і акторською майстерністю. Ледь не кращий приклад – Марія Заньковецька – королева української сцени. Саме з її ім’ям асоціюється поняття “український театр”. Якщо говорити про кіно, то стрічка «Земля» Олександра Довженка була відзначена серед кращих фільмів усіх часів і народів у різних країнах і континентах, по праву зайнявши своє високе місце в історії світового кінематографа. Цікаво, що у фільмі Вуді Аллена Манхеттен 1979 року герої йдуть в кіно, щоб подивитися творіння Довженка. Наша країна може пишатися і акторами, такими як Богдан Ступка. Метр виконав близько 100 ролей на кіноекрані і більше 50 на театральній сцені. За свою кінокар’єру був удостоєний близько 15 кінонагород і призів. Варто і згадати Івана Миколайчука, який був кінозіркою 60-70-х років минулого століття. “Я не знаю більш національного народного генія … До нього це був Довженко” – казав про Миколайчука великий Сергій Параджанов.

6. Українська гостинність

Гостинністю українці славляться на весь світ. Про це говорить не тільки вміння зустрічати гостей за щедрим столом, а й почуття єдності і дружелюбності, про які українці чітко заявили світові під час Майдану-2014 і війни на Донбасі. Необхідні речі, їжу, допомогу і навіть дах над головою запропонували майже всім бажаючим, хто приїхав до столиці з різних куточків України відстоювати свої права і свободи взимку 2014 року. Так само гостинно зустрічали у своїх квартирах і будинках вимушених переселенців зі сходу України і АР Крим.

7. Художній талант України

Українці подарували світові найталановитіших художників. Серед них – Марія Примаченко, геніальна українська народна художниця без належної освіти. Її картинами захоплювався Пабло Пікассо. Її твори з незмінним успіхом експонувалися на виставках у Парижі, Варшаві, Софії, Монреалі, Празі. 2009-й рік, за рішенням ЮНЕСКО, був визнаний роком Марі Примаченко. Ще один яскравий представник української спадщини в світовому мистецтві – Іван Марчук, художник, народний художник України. Британська газета The Daily Telegraph в 2007 році внесла його до списку ста геніїв сучасності. Свої картини – а їх більше чотирьох тисяч – він не продає, незважаючи на великий попит.

8. Поети і письменники України

Україна пишається не тільки відомим на весь світ генієм Тарасом Шевченко. Наша країна гідно представлена ​​в Європі і світі такими талантами як Юрій Андрухович, Оксана Забужко, Василь Шкляр, Сергій Жадан, Марія Матіос, Андрій Курков, Ірен Роздобудько, Люко Дашвар та багатьма іншими. Безліч світових нагород, участь у літературних фестивалях і переклади на десятки іноземних мов – все це українські письменники та поети зуміли досягти за час незалежності України.

9. Книговидавництво

Королева українських книг – Острозька Біблія датована 1581 роком. Це перше повне друковане видання всіх книг Св. Письма церковнослов’янською мовою. Опублікував книгу Іван Федоров. Таких першодруків залишилося близько трьохсот у світі. Одним із символів української нації є і Пересопницьке Євангеліє – визначна рукописна пам’ятка староукраїнської мови та мистецтва XVI століття. Один із перших українських перекладів канонічного тексту Четвероєвангелія. На цій книзі присягу приймає президент України.

10. Українські храми

Українцям можна пишатися і щедрою культурною спадщиною у вигляді найкрасивіших храмів і церков. Статус Лаври мають тільки шість монастирів в світі, три з них – в Україні. Це Києво-Печерська, Почаївська та Святогірська Лаври. Особливе місце серед українських святинь займає Десятинна церква – храм, зведений у Києві наприкінці X століття. Він вважається першою кам’яною церквою Київської Русі. Залишки фундаменту Десятинної церкви разом із містом Володимира є пам’ятками національного значення.

11. Українська мова

Українська мова регулярно утискалась протягом останніх кількох сотень років. Але немов “парость виноградної лози” вона пробивалась і розросталась все більше і більше. Не так давно майже половина українців розмовляли російською мовою, однак зараз ситуація почала змінюватися. Все більше молодих людей починають говорити рідною, українською мовою. Більш того, українська мова стає “модною”, а її популярність зростає завдяки російській агресії.

12. Герб і прапор

Геніальна простота, – напевно, саме так можна охарактеризувати ці два українських символи. У нелегкий час саме прапор і герб стали одним з головним джерел наснаги боротьби за суверенність і неподільність. Історія синьо-жовтих квітів української держави налічує вже понад 600 років. Цей прапор надихає не тільки українців – синьо-жовті флешмоби та акції проводяться в усіх куточках світу, і навіть в Москві. Не менш важливий для українців і вічний символ державності – Національний Герб, тризуб. Це один з найдавніших знаків нашої землі. Тризубець зображували на монетах великого князя Володимира Святославовича, а потім Ярослава Мудрого, Володимира Мономаха. Незважаючи на те, що сьогодні існує більше 40 версій, що пояснюють походження і суть тризуба, Національний Герб – серйозний і невід’ємний привід для гордості кожного українця.

13. Вишиванка

Національний одяг, вишиванка, є не просто елементом українського традиційного ладу, а й повноцінним символом незалежності і багатства культурної спадщини. Вона істинно перейшла в міську українську культуру, і послужила натхненням для багатьох дизайнерів. Мистецтво вишивки в Україні своїм корінням сягає в дохристиянський період. Сьогодні ж вишиванка стала не тільки модною, але і невід’ємною частиною зовнішнього вигляду сучасного українця. Багато людей носять традиційні орнаменти вишивки не лише на сорочках, а й на футболках, сукнях, блузах, взутті і навіть на машинах. Не рідкість зустріти вишиванку і в іноземців в розвинених туристичних центрах.

14. Українська кухня

Українська народна кухня – привід для гордості кожного українця. Вона бере свій початок від простих у приготуванні сільських страв, основою яких є злакові та овочі, такі як картопля, капуста, буряк та гриби. Тому й традиційна українська кухня багата великим розмаїттям овочевих страв. Це – і борщ, і капусняк, і голубці, і квашена капуста, і солоні огірки, і гарбузова каша. Люблять українці також різноманітні страви з сала. Оскільки в Україні домашнім вогнищем споконвіків була піч, то наші предки готували переважно варену, тушковану і смажену їжу. Навіть чумаки, які возили сіль з Криму і Приазов’я, і ​​запорізькі козаки в походах робили у землі тимчасові пічечки – в яких і готували – куліш і кашу, лемішку й галушки.

15. Найкрасивіші жінки

Українки завжди славилися на весь світ своєю красою, і підкорювали нею не лише серця, а й цілі держави. Зараз же українські жінки по праву вважаються одними з найкрасивіших у світі. Наша країна постійно потрапляє в лідери у всіляких рейтингах краси. Серед найкращих спогадів іноземних туристів про Україну ви завжди знайдете слова про красу місцевих дам. “Київ, без сумніву, є домом найкрасивіших жінок в світі! Відвідання Києва дійсно викликає благоговіння. Можливо, вам доведеться вщипнути себе, щоб повірити, що такі красиві жінки взагалі існують”, – запевняє видання Traveler’s Digest.

16. Україна – годувальниця Європи

Україна – один з найбільших виробників сільгосппродукції. Наша країна значиться серед експортерів-лідерів зерна, ячменю, цукрових буряків, яєць, олії та картоплі. При цьому українці беруть не тільки кількістю, а й якістю – через сприятливу екологію та чорнозем українські продукти затребувані у всьому світі. Аграрна галузь переживає розквіт, іноземні інвестори полюють за родючою землею. Українці можуть пишатися і створеною ними унікальною колекцією вин Масандри, вяку входять близько одного мільйона пляшок. Це найбільше зібрання вин в світі, воно занесено до Книги рекордів Гіннесса. Похвалитися в цьому плані може і промисловий Донбас – він традиційно лідирує по виробництву і експорту харчової солі.

17. IT-сфера

За останні роки українські IT-фахівці зробили справжній прорив, показавши себе на світовій арені як лідерів галузі. Зараз Україна показує себе не тільки як один з лідерів з надання аутсорсингу з програмування, а й значною мірою як самостійний світовий гравець. Привід для гордості – це робочі місця у великих і середніх містах в усіх регіонах і потік валюти в країну, який за обсягами можна порівняти з експортом міндобрив та перекладами трудових мігрантів. Якісна українська школа програмування сприяє розвитку галузі, але на ринку як і раніше спостерігається дефіцит фахівців.

18. Територія України Україна – найбільша країна в Європі. На будь-якій карті Старого Світу неможливо не помітити нашу країну. Вона розкинулася на стратегічних торгових шляхах з Європи до Азії, має вихід до моря, і плавно переходить з півночі на південь з лісу в степ. Саме в Україні, в містечку Рахів, в оточенні мальовничих Карпат знаходиться географічний центр Європи. Така земля завжди була ласим шматком для сусідніх агресорів, але Україна в підсумку домагалася територіального суверенітету і змогла відстояти свої території. Зараз наша країна переживає складний момент через чергове посягання на територіальну незалежність, але, як показує історія, агресор завжди залишається переможеним, а Україна – єдиною і неподільною.

19. Традиції та звичаї українського народу

Колоритні звичаї українців перш за все пов’язані з традиційним світоглядом, який формувався протягом багатьох століть і зберіг чимало ознак дохристиянських вірувань. Вплинув на становлення самобутнього і унікального середовища традицій і перетин різних етнічних груп і християнських течій. В даний час пишатися українцям варто й багатими сімейними обрядами. При цьому кожне традиційне календарне свято тісно пов’язане з народними віруваннями та повір’ями, як то ворожіння на Андрія або пошуки квіток папороті на Івана Купала.

20. Скарби української архітектури

Архітектурна традиція на території України пройшла довгий історичний шлях розвитку, перебуваючи під всілякими впливами європейських і світових стилів. В країні розміщено більше 125 тисяч історичних, археологічних пам’яток, безліч музеїв, що зберігають понад 10 мільйонів експонатів, 14 тисяч пам’яток архітектури, більш тисячі об’єктів паркового мистецтва, 46 історичних культурних заповідників. Деякі об’єкти мають світове значення. Так, до переліку світової культурної спадщини ЮНЕСКО внесені Софія Київська, Печерська Лавра, фортеця в Кам’янці-Подільському, центр міста Львова (а це – близько 200 пам’яток архітектури). Не менш унікальними з точки зору архітектури, вважається національний заповідник Херсонес Таврійський, історичні центри Києва та Чернігова, а також безліч старовинних замків Закарпаття та Галичини.

21. Українська природа

Українська природа – ще один привід пишатися своєю країною. У нашій країні – неосяжні простори для внутрішнього туризму на будь-який смак. Все це множиться на поки ще не повністю зіпсовану екологічну ситуацію і простих ентузіастів, які займаються популяризацією невідомих простому українцеві багатств Батьківщини. Такої кількості природно-ландшафтних зон, як в Україні, немає практично ні в одній країні Європи: два моря, Кримський півострів з його унікальними природно-кліматичними і лікувальними властивостями, гірські масиви Карпат і Кримських гір, ліси, каньйони, єдина в Європі пустеля – Олешківські піски, степовий заповідник Асканія Нова, Шацькі озера та соляні шахти Донбасу.

22. Жага змін

Український народ – унікальний. Він вижив, незважаючи на те, що існував на межі двох світів – азіатського і європейського. Така кількість окупацій, переслідувань і етнічних чисток випробували у світовій історії не багато націй. При всьому цьому українці не просто вижили, а й стали утверджуватися як держава. Українці всю свою історію борються за справедливість, і були готові її відстоювати в будь-який час, в будь-якому місці і головне – не насильно. Те, які зміни принесла спрага України до боротьби за свободу і справедливість, довели масові протести, які охопили країну в 2000 році під час акції Україна без Кучми, в 2004-му під час Помаранчевої революції і в 2014-му – під час Революції Гідності.

23. Українська армія

Перемоги хоробрих українських воїнів проходять червоною ниткою в історії нашої держави, починаючи з часів Київської Русі, і закінчуючи війною на Донбасі. Захоплення викликають як княжі дружини, козаки, УПА – в минулому, так і добровольчі батальйони – сьогодні. Як вирішальний вклад українців в перемогу над гітлерівською Німеччиною у Другій Світовій, так і внесок української армії в стримування агресії путінської Росії, яка перекреслила всі написані до цього норми міжнародного права і вирішила перекроїти карту Європи. Війна на Донбасі відродила з попелу Збройні сили України, і дала українцям ще один привід для гордості. Останні місяці і успіх в зоні АТО змусили замовкнути навіть найзатятіших скептиків і стали приводом для розгорнутих історій в світових ЗМІ. Напевно, сила українців не тільки в безмежної хоробрості і патріотизмі, а й в істинно народному опорі – прості громадяни, вчорашні топ-менеджери і сьогоднішні студенти виявилися професійними волонтерами, які в лічені тижні забезпечили своїх співвітчизників в зоні АТО всім необхідним.

Коментарi