«Historia est magistra vitae»: «Історія – вчителька життя».

В наш динамічний час зміни відбуваються надзвичайно швидко. Прискорення історії відчувається у сфері технології, економіки, побуту і, безумовно позначається на зміні соціальної психології. Такий надмірний динамізм викликає загрозу розвитку традицій, відриву людини і народу від свого історичного коріння, втрати історичної, врешті-решт національної свідомості. Тому наше завдання, як вчителів історії полягає у тому, щоб виховувати наших учнів у дусі патріотизму, формувати з них людей – носіїв національної свідомості, вихованих на загальнолюдських та національних цінностях. Саме в цьому плані роль історичної освіти переоцінити неможливо.

«Ми мусимо навчитися чути себе українцями», - ці слова Івана Франка залишаються актуальними сьогодні, через 100 років після того, як були сказані. Однак зреалізувати їх не так легко. І тут важливе місце посідає викладання історії в школах.

Сьогодення вимагає від педагога бути весь час у пошуку, викликає гостру потребу у підвищенні ефективності навчально-виховного процесу, пошуку нових форм, які б допомагали зацікавити дітей, розвивати їх інтелектуальний та творчий потенціал. Зацікавити їх стає все важче. Тому на сучасному етапі розвитку психолого-педагогічних наук дуже гостро стоїть питання вивчення впливу нетрадиційних форм роботи на розумовий розвиток дитини, розвиток її творчості, уяви тощо. Нестандартні форм роботи, які з’явились як альтернатива традиційним, загальноприйнятим нормам, є ніщо інше, як розвиток пройденого руху вперед з опорою на практичний вчорашній досвід з урахуванням інтересів сучасних дітей. Неабияка роль тут відводиться інтерактивним вправам та іграм.

Немає нічого простішого, аніж гра, немає нічого складнішого, аніж гра. Немає нічого таємнішого, аніж гра. Чому? А спробуємо відповісти на звичайне запитання: «Що таке гра?».

У стародавніх греків слово «гра» означало «займатися дитинством», у євреїв поняття «гра» пов'язане зі сміхом, пустощами. Г. Спенсер визначав, що гра — це біологічна функція організму тварини та людини. К. Гросс розглядав гру як властивість високорозвинених організмів. 3. Фрейд вважав, що гра — це вираження глибинних інстинктів та потягів. Е. Берн розглядав гру як послідовність трансакцій, заснованих на індивідуальному плануванні. А для Й. Хейзинга гра — це штучно сконструйована модель, яка імітує ті чи інші сторони життєдіяльності людини.

В 11-томному словнику української мови наводиться чотири визначення слова «гра» і величезна кількість словосполучень. У словнику російської мови зазначається сім основних значень цього слова — це і заняття дитини, і швидка зміна плям фарби, і властивість напоїв, і виконання спеціальної ролі та інше. Словник англійської мови нараховує одинадцять визначень слова «гра».

Психологічна теорія діяльності в рамках теоретичних поглядів Л. С. Виготського та А. Н. Леонтьєва виділяє три основних напрямки людської діяльності — трудову, навчальну та ігрову. Тому, мабуть, потрібно використати «лезо Оккама» (англійський філософ Уїльям Оккам зазначав: «... сутності не потрібно збільшувати без потреби») і дати просте та ємнісне визначення: «Гра — це діяльність».

Особливе місце посідає гра в житті дитини. У дошкільному віці діти живуть грою, вона є необхідністю, головним видом діяльності. Через гру дитина пізнає світ, входить у світ людських стосунків та взаємодій. Не менш важливу роль виконує гра у школі. Без гри немає ні дитячого життя в школі, ні розвитку дитячого колективу. Правильно сконструйована педагогічна гра більше, ніж будь-яка діяльність, дозволяє розвивати самостійність дитини, вра­ховуючи її вікові особливості.

Ігрова діяльність на уроках сприяє підвищенню зацікавленості до предмета і полегшує засвоєння складних теоретичних понять. Таким чином, гра, яка є необхідністю та основним видом діяльності дитини, одночасно стає головним засобом і навіть умовою інтелектуального розвитку учня.

Не одне тисячоліття людина використовувала ігри у навчанні або навчала за допомогою ігор. У певні часи, особливо в доцивілізаційний період розвитку людини, гра була практично єдиним варіантом освіти. Поступово набувала досвіду, розвивалася педагогіка, але гра не зникала з арсеналу вчителя. Стародавні греки (згадаймо апріорі Зенона або методи Сократа та Платона) та середньовічні схоласти (так звані «адвокати диявола» нагадують гру «Від противного») використовували гру в навчанні. Науковий підхід до освіти практично не змінив поглядів на гру. Коменський та Сухомлинський, Макаренко та Амонашвілі — цей список видатних педагогів, що зверталися до гри, можна подовжувати довго.

На мій погляд, поняття «дидактична гра» є дуже різноплановим поняттям, яке охоплює або об'єднує всі підходи.Не існує єдиного підходу в дидактичній науці і щодо статусу гри, її розглядають як:

- засіб навчання;

- метод навчання;

- форму навчання.

Разом з тим потрібно зазначити, що гра є і засобом, і методом, і формою навчання. Все залежить від підходу, на основі якого розглядають це питання.

Як і у будь-якій грі, дидактичній грі притаманні загальні ознаки, висловлені Й. Хейзингом:

- умовний характер гри (відділяє гру від унітарної дійсності);

- добровільна участь у грі (гра під примусом вже не гра, а виконання певних дій);

- обмеженість гри (часовими, просторовими, матеріальними та іншими рамками);

- невизначеність гри (розвиток та результати гри часто програмовані, але не визначені, оскільки залежать від змінних факторів — учасників, часу, простору та іншого);

- емоційність гри (тільки зацікавлена людина стане учасником гри, що надає грі емоційне забарвлення).

Хотілося б додати до цього переліку загальних ознак і розвиваючий фактор. Кожна гра дає певний результат, навіть негативний, що впливає на розвиток людини.

Дидактична гра — це гра, яка допомагає вчителю не тільки урізноманітнити навчання, але й організувати процес розумового розвитку дитини.

Використання дидактичних ігор на уроках історії дає можливість не тільки нейтралізувати зверхність, монотонність оповіді учителя, стимулювати позитивні емоції, але й створити атмосферу здорового змагання, яке змушує школяра не просто механічно згадувати відоме, а й мобілізувати всі свої знання, думати, добираючи відповідне, зіставляти та оцінювати.

У дидактичних іграх процес навчання набуває інших, незвичайних форм навчання — політ фантазії, самостійний пошук, новий погляд на звичайні ситуації, переосмислення фактів. Важливим є ще те, що не під тиском обставин, а за бажанням самих учнів, під час навчальної гри відбувається багаторазове повторення матеріалу в різноманітних формах.

Більшості ігор притаманні такі головні риси: вільна розвивальна діяльність, яка використовується лише за бажанням дитини, заради задоволення від самого процесу діяльності, а не тільки для результату ; творчий, в значній мірі імпровізаційний, інтерактивний характер цієї діяльності, емоційна піднесеність, суперництво, змагання, здорова конкуренція, наявність правил, висвітлюють зміст гри в тому, що будучи по суті розвагою, вона переростає в навчання, творчість, модель людських стосунків.

Розвиваючі дидактичні ігри розв’язують кілька проблем, пов’язаних з розвитком школярів: стимулюють розвиток творчих здібностей; створюють умови, випереджаючі розвиток учня; розвивають особистість найбільш успішно, коли вищий рівень досягаються самостійно. Вони різноманітні за змістом, замість елемента примусу тут панує атмосфера вільної та радісної творчості.

Інтелектуальні розвивальні ігри з історії займають важливе місце у моїй педагогічній практиці. Вміння включатися в гру не пов’язане з віком, хоча в кожному віці гра має свої особливості. А згодом навички, які придбали учні під час ігрової діяльності у 5,6,7 класах, знадобляться їм у пошуково-дослідницькій роботі, коли вони стануть старшокласниками, студентами.

Не секрет, що іноді дуже важко зацікавити, об’єднати та організувати дітей 5- 7 класів під час уроку або при проведенні виховного заходу. Тому перед вчителем стоїть завдання знайти такі форми і методи, які б допомогли активізувати дітей до роботи. Важливим і ефективним вроботі вчителя історії – класного керівника є тісне поєднання викладення предмету з виховною позакласною роботою. Комплексний підхід дає можливість більш глибшого засвоєння матеріалу.

Перш за все ми повинні враховувати, що бажання грати та прагнення до діяльності властиві кожній дитині. Тому вдале поєднання навчання, виховання та ігрової діяльності може дати позитивний результат. Адже перетворення гри у цілеспрямований засіб навчання та виховання було одним з перших педагогічних досягнень людства.Ігрова методика все більше впроваджується зараз у навчально-виховний процес. З впевненістю можна говорити про те, що у будь-якому віці запровадження ігрової системи навчання та виховання дає ефективний результат. Характерною особливістю дітей 5-7 класів є емоційність і допитливість, прагнення перевірити, випробувати свою силу, відкривати таємниці. Тому, враховуючи ці особливості дітей, ігрову систему можна зробити незамінимою помічницею вчителя при проведенні уроків та виховних заходів. Ігровий механізм допомагає внести проблемність у пізнавальний процес. Тому, мабуть, правильною буде схема : гра-навчання-розвиток.З впевненістю можна стверджувати, що гра – це шлях до пізнання.

Види ігор можуть бути різноманітними: рольові, пізнавальні , розвиваючі, розважальні. Але важливо, щоб їх використання у навчально – виховному процесі давало можливість дітям набути навички, необхідні в дорослому житті: здатність мислити, робити висновки, приймати рішення, виробляти вміння орієнтуватися і адаптуватися в різних умовах, захищати свої і поважати інтереси інших. Від того, наскільки ми зможемо зацікавити дітей, зародити в їх душах повагу і любов до України, її історії і народу, буде залежати подальше формування патріота і громадянина.

На уроках історії та у тематичних позакласних заходах важливо використовувати фрагменти популярних ігрових програм “Поле чудес”, “Найрозумніший”, “Що? Де? Коли?”, “Розумники та розумниці”. Ефективними можуть бути і заочні подорожі, розгадування історичних кросвордів, вікторин, пізнавальних марафонів, мозкових штурмів, дебатів, рольових ігор, турнірів ерудитів, елемент “Чорного ящика”.Але слід пам’ятати, що гра на уроці буде результативною лише в разі дотримання наступних принципів і правил :

1. Чітке усвідомлення дидактичних цілей використання ігрових елементів у навчальному процесі.

2. Відсутність сторонніх спостерігачів. При цьому залучення всіх дітей класу до активної діяльності .

3.Забезпечення в ігровій діяльності моменту несподіваності, непередбачуваності.

4. Зміни правил гри, щоб не втрачати зацікавленості учнів.

5.Врахування індивідуальних особливостей учнів, використання можливостей гри для розвитку вміння працювати в колективі.

Граючи на уроці, діти психологічно розкуті, що сприяє вияву їх творчих здібностей. Дитині хочеться повторити позитивний досвід на вищому рівні складності завдань. При цьому, непомітно для себе, дитина залучається до навчальної праці, пізнає її радість. Таким чином, гра в навчальному процесі пробуджує інтерес до навчання, підвищує рівень навчальної праці, розвиває комунікативні навички. Порівняно з іншими формами навчання й виховання, перевага гри з-поміж інших форм виховної діяльності полягає втому, що вона досягає своїх цілей непомітно для учня.

Але для того, щоб мати позитивний результат, я намагаюсь дотримуватись основних вимог:

- врахувувати вікові, психічні та фізичні особливості дітей при виборі теми і форми;

- дотримуватись принципу доступності;

- враховувати рівень зацікавленості дітей щодо обраної теми;

-створити умови для розвитку інтелектуальних, розумових, творчих здібностей дітей;

- залучити до роботи всіх дітей;

- застосовувати різні форми і види ігрової діяльності.

Слід також пам’ятати, що для дітей гра – це не тільки розвага, а й праця, яка вимагає певних сил, здолання певних труднощів, потребує реалізації своїх здібностей.

На уроках «Вступ до історії України» в 5 класі я використовую такі види ігор:

1. Гра-вправа. Із зацікавлення виконували учні вправу «Історична кухня»: з існуючого у безладі набору завдань – «продуктів» - скласти «історичну страву» - єдино правильне вирішення. Складовими частинами страви можуть бути розсипані імена, дати, назви, уривки з тексту, документи. Наприклад, при вивченні теми «Культура Київської Русі» я використовувала таке завдання: під час підготовки до виставки випадково переплуталися таблички з визначними творами Київської Русі та їхніми авторами. Допоможіть організаторам виставки виправити помилку.

1) «Поучення дітям» 2) «Повість минулих літ» 3) «Слово про закон і благодать»

а) Святослав

б) Володимир Мономах

в) Іларіон

2. Вікторина. Цілий урок на цю гру я не витрачала, а використовувала її в кінці уроку під час закріплення пройденого матеріалу. Ось, які запитання були запропоновані учням з теми «Виникнення і розквіт Київської Русі»:

Основна грошова одиниця Київської Русі (гривня).

Податки, які сплачували на користь князя (данина).

Збройний загін князя (дружина).

Княгиня, що першою прийняла християнство (Ольга).

3. Ігри-загадки. Цю форму ігор використовую майже на кожному уроці. Адже це засіб розвитку мислення дітей, який викликає азарт змагання – хто швидше вгадає. Їм стає легше вивчити історичні назви, поняття. Наприклад:

З цим князем вже знайомі ми,

Про нього слава між людьми.

Він землі батьківські з’єднав,

Від ворогів обороняв,

Бо мав він надзвичайну силу.

І звали князя всі (Данило).

4. Великою популярністю користуються історичні ігри-задачі, в основу яких покладено знання дат, логічне мислення, аналіз. Наприклад: Скільки років тому споруджено Золоті Ворота? В якому столітті друкувався «Буквар» у Львові?

5. Для того, щоб діти трішки відпочили, я використовую фізкультхвилинки. Ось одна з них:

Козаки голосували,

Шапки догори кидали (руки піднімаємо вгору),

Кошового вибирали

Мудрого і сильного (руки до плеч)

Козаченька вільного. (руки на пояс і повороти).

Шапки високо летять (руки вгору)

Хлопці голосно галдять.

Ну, а ми галдіть не будем,

Все, що знаєм, не забудем (руки опускаємо).

6. Під час проведення підсумкових уроків використовувала ігри-змагання. Якщо традиційних контрольно-підсумкових уроків діти чекають з побоюванням, а хитріші використовують будь-яку нагоду уникнути їх, то на ігрові йдуть залюбки; на них, щоб не підвести друзів по команді або ж просто отримати гарну оцінку.

7. Гра-подорож. Подорож по темі – одна із форм проведення уроку, що полягає у змаганні учнів на швидкість проходження маршруту, подоланні перешкод у вигляді завдань. Гра-подорож дає багато можливостей для фантазування, розвитку уяви. У грі-подорожі учень відчуває себе головною дійовою особою, пробує і розвиває свої нахили.

8. Майже на кожному уроці ми використовуємо такі ігрові форми як: ребуси, кросворди, і не тільки з словами, а й цифрами. Розв’язували як на уроці готові кросворди, так і потрібно було учням скласти їх самим вдома.

9. З великою цікавістю учні сприймають гру «Низка намиста». У ній можуть брати участь як окремі школярі так і цілий клас. Пропонується тема, скажімо, «Національно-визвольна війна українського народу середини 17 ст.». Перший учасник гри називає ім’я когось з історичних діячів того періоду, наприклад «Богдан Хмельницький». Наступний повторює назване попереднім і додає якесь слово чи словосполучення за темою: «Богдан Хмельницький, Жовті Води,…» Третій повторює твердження попередника і додає своє: «Богдан Хмельницький, Жовті Води, Гетьманщина…». Врешті-решт виходить довгий ланцюг слів – справжнє намисто до певної теми. Учень який довго мовчить, або помиляється, вибуває з гри. Переможцем стає той, хто лишається останнім і правильно повторить всю низку намиста.

У 6 – 7 класах на уроках використовую різні типи запитань в ігровій формі, при цьому дотримуюсь певних правил:

1. Підручник, першоджерела, методичні посібники тощо не повинні містити прямої відповіді на поставлені запитання.

2. Підготовка до відповіді повинна включати як мінімум 2 мислительні операції.

3. Запитання має бути сформульоване в ігровій формі, але відповідь повинна бути однозначною.

І-ий тип запитань – «Що єднає?»

1. Що єднає одну з форм рельєфу в Африці (географія), “Пісню про нібелунгів” (зарубіжна література), та “Міф про золоте руно” (історія)?

Відповідь: В Африці є Драконові гори, а в “Пісні про нібелунгів” і в “Міфі про золоте руно” діє Дракон. Отже, єднає Дракон.

ІІ-ий тип запитань – «Закінчити фразу». Для відповіді на запитання цього типу потрібно мати не лише певні знання з історії, а й уміння їх застосовувати на практиці, проявляти кмітливість і вміння логічно мислити. Наведемо три приклади:

1. Ніхто не може скасувати рішення папи, а папа …

Відповідь: … може скасувати будь-яке.

2. Якщо васал не дасть присягу сину померлого сеньйора, то він …

Відповідь: … втратить феод.

3. Закінчіть фразу із законів царя Хаммурапі:

“Якщо людина купить раба, але не зможе показати продавця, то вона …

Відповідь: … злодій”.

ІІІ-ій тип запитань – “Історичні рівняння”. Наведемо два приклади:

1. Народ грецькою + прилад для укладки волосся = історичний діяч Греції. Назвіть його.

Відповідь: Демосфен.

2. Бог в Єгипті + музичне вітання + одна з голосних букв = слово, пов’язане з середньовічним містом.

Відповідь: Ратуша.

ІV-ий тип запитань – «Вставте пропущені слова».

Приклад:

1. Багатим можна …, а знатним треба …

Відповідь: … стати, … народитися.

V-ий тип запитань – «Знайдіть помилку в тексті». Суть цього типу запитань полягає в тому, що вчитель зачитує текст, в якому все правильно за винятком однієї помилки, яку можна помітити лише в тому випадку, якщо сприймати текст в цілому і з максимальною увагою слухати кожне слово. Наведемо два приклади:

1. Нові дворяни виробляли продукти для продажу на ринку, експлуатували батраків, будували мануфактури, отримували від селян оброк.

Відповідь: Нові дворяни не отримували від селян оброку, це було характерним для старих дворян.

2. На засіданні римського сенату розглядалися питання про укладення миру з Мітрідатом, звіт про витрати грошей і про збільшення зарплати консулам.

Відповідь: “Консулам зарплату не платили, і тому на засіданні сенату це питання не могло розглядатися.”

Окрім цього на уроках історії в 6 – 7 класах використовую різні види ігор. Наприклад: “Живий ланцюжок”. Суть цієї гри полягає в наступному. На аркуші паперу подано 10 завдань, на які в письмовому вигляді треба дати відповіді. Відповіді короткі, як правило не більше трьох слів. По одному такому аркушу паперу на кожний ряд у класі на задню парту видається одночасно і учні з кожної парти мають письмово відповісти максимум на два, а мінімум на одне запитання і передати завдання далі по ряду. Перемагає той ряд, який першим правильно відповість на всі запитання. Ступінь складності завдань залежить від рівня підготовки класу. Це можуть бути як чисто репродуктивні завдання так і творчі, які за ступенем складності наближаються до брейн-рингу. Завдання у цій грі можуть бути найрізноманітнішими. Можна перевірити при виконанні цього завдання знання школярами імен історичних діячів, діячів культури, знання історичних термінів тощо. На проведення “Живого ланцюжка” доцільно відводити не більше 5 хв. на уроці. Гра може бути використана як на повторювально-узагальнюючих уроках, які проводяться у формі гри (як правило на початку уроку) так і на уроках засвоєння нових знань при актуалізації опорних знань.

З успіхом використовую на уроках різних типів гру “Хто поставить крапку?”. Здебільшого вона використовується для актуалізації опорних знань на уроках, де вивчається новий матеріал та на повторювально-узагальнюючих уроках. Суть гри полягає в тому, що вчитель пропонує школярам дати певний перелік складових якого-небудь, умовно кажучи “історичного явища”, з умовою, що кожен учень називає тільки одну складову, а перемагає у грі той, хто останнім дасть правильну відповідь. Якщо відповідь якимось із учасників гри буде дана неправильно або ж хтось із них повторить відповідь, дану уже раніше, то такий учень вибуває з подальшої участі у цій грі. У залежності від рівня підготовки класу і часу, який відводиться для проведення гри, про яку йде мова, а також у залежності від типу уроку кількість правильних відповідей може коливатися від 7 до 20.

Великий інтерес у школярів викликає гра “Дуель”, суть якої полягає в тому, що за певний проміжок часу (як правило 1 хв.) вони повинні дати якнайбільше правильних відповідей на запитання вчителя. Для цього створюються дві команди по три - чотири особи. Запитання до команд, ставляться по черзі (спочатку грає одна команда, а потім - друга). Перемагає та, яка за відведений проміжок часу дасть найбільше правильних відповідей. При складанні завдань треба домогтися того, щоб вони були для обох команд однакового ступеня складності і приблизно однаковими за кількістю слів (з урахуванням як запитання, так і відповіді). “Дуель” може бути використана як на повторювально-узагальнюючих уроках так і на уроках, на яких вивчається новий матеріал для актуалізації опорних знань. Завдання для цієї гри, як правило, є репродуктивними.

Бажання учнів здобути перемогу у грі є хорошим стимулом до ретельної підготовки, до постійного повторення пройденого навчального матеріалу, оскільки дуже мудро твердили римляни: “Repeticio est mater studiorum” (Повторення – мати навчання).

Урок з історії в 6 класі

Тема: Урок узагальнення з теми «Давній Єгипет»

Мета: Систематизувати та узагальнити знання, здобуті учнями впродовж вивчення теми.

Оцінити навчальні досягнення учнів під час вивчення теми шляхом проведення гри.

Удосконалювати навички роботи в групі. Розвивати вміння виконувати завдання різної складності, розвивати увагу, пам'ять.

Виховувати інтерес до вивчення історії давнього світу.

Тип уроку: Узагальнення і систематизація знань, умінь і навичок.

Форма уроку: урок-гра.

Хід уроку

І. Організаційний етап.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

Історичний диктант

На дошці записуються коди відповідей:

Мул – 1

Дамба – 2

Дельта – 3

Шадуф – 4

Ніл – 5

Ремісники – 6

Рільництво – 7

Учитель зачитує визначення поняття, а учні записують цифру, що йому відповідає. У результаті виходить семизначне число.

1) Одна з найдавніших держав світу – Давній Єгипет – виникла в дорлині річки …

2) Вузька річкова долина розширювалася на півночі, розходилася рукавами, що впадали в Середземне море, утворюючи …

3) Після розливу річки на полях Єгипту осідав родючий …

4) Для рівномірного розподілу води жителі будували насипи у вигляді валів з глини й очерету - …

5) Воду з колодязя або каналу підіймали за допомогою …

6) Основним заняттям єгиптян було …

7) Люди, які виплавляли та обробляли мідь, виготовляли знаряддя праці, робили глиняний посуд, називалися …

Учитель пише на дошці правильну відповідь: 5 3 1 2 4 7 6, після чого методом взаємоперевірки учні оцінюють роботи однокласників. Під час опитування вчитель з’ясовує, які питання викликали найбільші труднощі.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

Результатом роботи на уроці стане узагальнення та систематизація знань учнів та оцінка їхніх знань та вмінь. Тому, щоб отримати гарну оцінку, потрібно активно працювати протягом усього уроку.

ІV. Узагальнення і систематизація вивченого.

Узагальнення проводиться у формі гри «Піраміда».

Клас ділиться на дві команди (шляхом жеребкування або на розсуд вчителя), які придумують собі назви. Команди по черзі відповідають на запитання, «будуючи піраміду для фараона», - кожна правильна відповідь – це одна «цеглинка» в «піраміді». «Піраміду» за відповідями учнів учитель будує на дошці.

Перемагає команда, яка першою «збудує піраміду». Оцінюючи роботу учнів на уроці, учитель враховує як загальнокомандний результат, так і роботу кожного учня.

«Збудовані піраміди» будуть мати такий вигляд:

Запитання для команди 1.

1. Материк, на якому розташований Єгипет.

2. Місце, де Ніл впадає в Середземне море.

3. Єгипетський очерет.

4. Назвіть науки, що були розвинені в Єгипті.

5. Хто такий «номарх»?

6. Фараон, який ще за життя заслужив титул «Великий». Чим він прославився?

7. Цариця, чиє ім’я перекладається як «перша серед найвродливіших».

8. Який народ завоював Єгипет у VІ ст.. до н. е.?

9. Священний жук єгиптян.

10. Бог природи та рослинності в Давньому Єгипті.

11. Що таке «сфінкс»?

12. Розкажіть, як у Давньому Єгипті будували піраміди?

13. Поясніть термін «мумія».

14. Хто і коли розшифрував ієрогліфи?

15. Якими були одяг, зачіски та прикраси в Давньому Єгипті?

Запитання для команди 2.

1. Річка, що протікає в Єгипті.

2. Система зрошення полів у Єгипті.

3. Назвіть основні заняття та ремесла єгиптян.

4. Вітер, що дме з пустелі Сахари протягом 50 днів.

5. Хто такий «фараон»?

6. Фараон-реформатор. Яку реформу він провів?

7. Цариця, чиє ім’я означає «прекрасна прийшла».

8. Дикі племена, що в ХVІІ ст.. до н. е. завоювали Єгипет.

9. Священна тварина єгиптян.

10. Бог сонця.

11. Що таке «піраміда»?

12. Розкажіть, як відбувалася муміфікація тіла фараона.

13. Поясніть термін «ієрогліфи».

14. Хто і коли знайшов гробницю фараона Тутанхамона?

15. Якою була їжа в Давньому Єгипті?

V. Підсумки уроку.

Учитель оцінює роботу учнів на уроці.

VІ. Оголошення домашнього завдання

Випереджальне завдання: Підготувати повідомлення про вавилонського царя Хаммурапі.

Урок з історії України в 7 класі

Тема: Урок узагальнення

Мета:Повторити та узагальнити матеріал, вивчений учнями з теми «Київська Русь наприкінці X — у першій половині XI ст.», підготуватися до тематичного оцінювання.

Розвивати в учнів уміння аналізувати та узагальнювати історичні факти, складати розповідь про історичні події, працювати з картою удосконалювати навички роботи в групах.

Викликати в учнів інтерес до історії свого народу.

Тип уроку:урок узагальнення та систематизації знань.

Форма уроку: урок-змагання.

ХІД УРОКУ

I. Організаційний етап

II. Узагальнення та систематизація знань

Урок-змагання

Учням пропонується п’ять конкурсних завдань.

Завдання 1. Простіше не буває.

Для участі в цьому конкурсі запрошуються по одному учасни­ку від кожної команди, яким будуть запропоновані запитання. На дошку в цей час вивішується плакат із «полем бою» (або він малюється на дошці):

Учитель по черзі ставить запитання трьом учасникам гри (час на обмірковування не надається). Якщо учень дає правильну відповідь, то він має право поставити в сітку на «полі бою» свій знак (один учень ставить квадрат, другий — трикутник, третій - коло. Завдання гравців — скласти ряд «своїх» знаків по горизонталі, вертикалі чи діагоналі. Гра продовжується до того часу, поки не буде побудовано один ряд знаків або не вичерпаються всі запитання. За кожну правильну відповідь команда отримує 1 бал, за умови складання ряду своїх знаків учні додатково отримують ще 4 бали.

Зразок запитань.

1) Як звали братів Володимира, у боротьбі з якими йому вда­лося утвердитися в Києві?

2) У якому році християнство на Русі було запроваджено як державну релігію?

3) Із якою метою Володимир спорудив систему оборонних укріплень у південному прикордонні?

4) Яких ворогів Київської Русі було остаточно розгромлено Ярославом Мудрим?

5) Яку назву мав перший збірник законів, виданий за Ярос­лава Мудрого?

6) Коли у східних слов'ян виникла писемність?

7) Як називалися давні слов'янські абетки?

8) Хто є автором твору «Слово про закон і благодать»?

9) Хто створив першу бібліотеку на Русі?

10) Кого з князів називали «тестем Європи»?

11) Як звали найвидатнішого руського іконописця?

12) Що таке Києво-Печерська лавра?

13) Який внесок у розвиток культури зробив Феодосій Печерський?

14) Яку іншу назву мала церква Богородиці в Києві?

15) За якого князя в Києві було споруджено Софійський собор і Золоті ворота?

16) Як звали найвідомішого на Русі виконавця билин?

Завдання 2. Весела абетка.

Завдання цього конкурсу — повторити основні поняття й тер­міни з теми. Учитель вимовляє будь-яку літеру алфавіту, а учні у відповідь називають якийсь історичний термін чи поняття, що починаються з цієї літери, після чого говорять, що вони означають. Відповідає та команда, у якої швидше буде готова відповідь.

За кожний правильно названий термін команда отримує і бал. Тривалість гри — 6—7 хв.

Наприклад, якщо вчитель називає літеру К, учні мають сказати у відповідь:

Київська Русь — давньоруська держава, яка утворилась в IX ст. на східнослов'янських землях.

Київ — столиця Київської Русі,

Князь — титул правителя Київської Русі.

Князівство — державне утворення на чолі з князем.

Кирилиця — давньослов'янська абетка.

Культура — ціннісні надбання людства в матеріальній і духов­ній сферах.

Колт — старовинна жіноча прикраса у вигляді підвіски, щовпліталася жінкам у коси.

Ковальство — один із найпоширеніших видів ремесла на Русі виготовлення виробів із заліза тощо.

Літера Г:

Гривня — срібний злиток у Київській Русі, що виконував роль

грошей.

Глаголиця — давньослов'янська абетка.

Гравірування — прикрашення ювелірних виробів візерунком, вирізаним на металі.

Гончарство — один із найпоширеніших видів ремесла на Русі, виготовлення виробів із глини.

Герб — знак держави, міста чи роду тощо.

Літера В:

Віче — народні збори на Русі, на яких розв'язувалися важливі громадські справи.

Верв — сільська громада на Русі.

Вотчина — земельна власність, яку можна було передавати в спадок, продавати тощо.

Літера М:

Мозаїка — зображення чи візерунок, зроблені з кольорових

шматочків скла, смальти або камінців.

Монастир — церковна установа, у якій ченці відокремлювали ся від мирського життя.

Монах — глибоко віруючий християнин, який присвячує своє життя служінню Богові.

Мініатюра — малюнок-ілюстрація в давньоруських книгах тощо.

Літера С:

Скань — складний візерунок зі спаяних між собою завитків тонкого скрюченого дроту.

Смерд — вільний селяни на Русі, член громади.

Соціальна структура — сукупність груп людського суспільства і взаємини між ними.

Скоморохи — мандрівні актори на Русі.

Собор — духовна установа, де відбуваються богослужіння.

Склепіння — опукле перекриття, що з'єднує стіни будівлі

Завдання 3. Складіть схему.

Для участі в цьому конкурсі запрошуються по одному пред­ставнику від кожної команди. Вони мають скласти на дошці схе­му за певною темою.

Перший учень — «Політичний устрій Київської Русі»; дру­гий учень — «Соціальна структура Київської держави»; третій учень — «Господарство Київської Русі».

Для виконання завдання надається 5—6 хв, після чого учні мають прокоментувати складені схеми. Максимальна оцінка за цей конкурс — 6 балів.

Поки учні біля дошки виконують завдання, команди беруть участь у наступному конкурсі.

Завдання 4. Словесний теніс.

Команди швидко ставлять одне одному запитання з теми «Діяльність князів Володимира Великого та Ярослава Муд­рого ».

Після закінчення «Словесного тенісу» слово для відповіді на­дається тим учням, які працювали біля дошки.

Завдання 5. Розв'яжіть кросворд.

Кожна команда отримує кросворд (у команд він однако­вий), який їм треба розв'язати. Слова в цьому кросворді запи­суються тільки у виділених клітинках і тільки за напрямком стрілки. У кожній парі слів остання літера слова є першою літерою наступного.

Для виконання завдання надається 5 хв. За кожне правильно відгадане слово команда отримує 1 бал.

1) «Мати міст руських» (Київ).

2) Сільська територіальна грома­да (верв).

3) Частина Києва — Старий город, або ... (Гора).

4) Ім’я дочки Ярослава Мудрого (Анна). 5) Матеріал, із якого виготов­ляли свічки (віск).

6) Один із найпоширеніших елементів гео­метричного орнаменту тих часів (коло).

7) Сільськогосподарське знаряддя праці (плуг).

8) Один із братів Ярослава Мудрого, був убитий Святополком Окаянним (Гліб).

9) Зведення з кількох літописів (звід).

10) Господарство із житловими будинками й господарськими спорудами (двір).

11) Знак держави, міста чи роду(герб).

12) Найвідоміший співець билин (Боян).

13) Тризуб — це ... князівської влади (знак).

14) Коштовна прикраса (колт).

15) Ім'я одного з билинних богатирів (Ілля).

16) Онука Ярослава Мудрого яка заснувала першу школу для дівчаток (Янка).

ІІІ. Підсумки уроку

Наприкінці уроку вчитель підбиває підсумки змагання. Підра­ховуються зароблені командами бали й оголошується переможець. Разом із капітанами команд учитель виставляє учням оцін­ки за роботу на уроці. При цьому учні з команди, що перемогла, отримують оцінки, на один бал вищі.

ІV. Домашнє завдання

Повторити §7

Підготувати повідомлення про Володимира Мономаха

Кiлькiсть переглядiв: 0

Коментарi