• Ви знаходитесь тут:

• Головна
• Методична скарбничка
• Історія та правознавство
• Конспекти уроків
• Народне мистецтво. Повсякденне життя українців другої половини ХІХ ст.

Тема: Народне мистецтво. Повсякденне життя

українців другої половини ХІХ ст.

Мета: Розглянути та проаналізувати особливості повсякденного життя

та народного мистецтва українців у другій половині ХІХ ст.

З’ясувати їх вплив на тенденції сучасного розвитку та світогляду.

Розвивати в учнів уяву, логічне та креативне мислення, вміння

працювати за допомогою інтерактивних методів навчання.

Привернути увагу учнів до історичного минулого нашого народу,

до його самобутньої обрядовості, традицій. Виховати в дітей

шанобливе ставлення і любов до культурних надбань українців.

Сприяти формуванню національної свідомості та самосвідомості.

Згуртувати український колектив.

Тип уроку: комбінований.

Форма уроку: ток – шоу.

Учасники: Вчитель – ведуча

Учні: Дизайнер модного дому «Інтер'єр + »

Шеф – повар ресторану «Шкварочка»

Сімейний психолог

Спеціаліст із гендерної політики

Незалежний експерт

Журналісти

Хід уроку

І. Організаційний етап.

Ведуча: Добрий день! Шановні глядачі, в ефірі з Вами я, Юлія Симоненко, і ток – шоу «Україна: вчора, сьогодні, завтра». Ми продовжуємо цикл передач про вплив минулого нашої країни на її сьогодення. Упродовж зустрічі ми поговоримо про тенденції повсякденного життя й народного мистецтва українців другої половини ХІХ ст., які збереглися до нашого часу.

Привітайте гостей сьогоднішнього ефіру:

- Дизайнер модного дому «Інтер'єр + » Мазурик Віталій Володимирович.

- Шеф – повар ресторану «Шкварочка» Калинюк Микола Васильович.

- Сімейний психолог Олексій Оксана Іванівна.

- Спеціаліст із гендерної політики Сухар Андрій Леонідович.

У студії також присутні представники преси й телебачення, а також наш незалежний експерт, яка буде слідкувати за правильність винесеного рішення наприкінці ефіру.

ІІ. Перевірка домашнього завдання.

Ведуча: Для того, щоб підготуватися до нашої розмови, я пропоную Вам пригадати минуле українського народу, а саме культурні здобутки другої половини ХІХ ст. І зробимо ми це за допомогою добре відомої дитячої гри «Хрестики - нолики». Правила гри, я сподіваюся пам’ятають усі? Ви будете обирати цифру на табло, а я зачитуватиму питання. У разі правильної відповіді цифра буде замінена на відповідний знак: «хрестик» або «нолик».

1	2	3
4	5	6
7	8	9

Завдання:

1. Відомі класики драматургії другої половини ХІХ ст. (І. Карпенко – Карий, М. Старицький, М. Садовський).

2. Театральні псевдоніми І. Карпенка – Карого, М. Садовського, П. Саксаганського (брати Тобілевичі).

3. Відома актриса другої половини ХІХ ст. (Марія Заньковецька).

4. Автор опери «Запорожець за Дунаєм» (С. Гулак - Артемовський).

5. Композитор, автор опер «Тарас Бульба», «Наталка Полтавка» (М. Лисенко).

6. Провідний архітектурний стиль другої половини ХІХ ст. (еклектика).

7. Архітектор Земельного банку у Харкові (О. Бекетов).

8. Засновник Київської рисувальної школи (М. Мурашко).

9. Українські підприємці – меценати (Симиренки, Харитоненки, Яхненки, Терещенки).

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

Ведуча: Ви непогано знаєте здобутки українського мистецтва, все пригадали. А тепер повернемося до проблемного питання сьогоднішнього ефіру:

Чи можемо ми в нашому сучасному повсякденному житті знайти відлуння другої половини ХІХ ст.?

Ведуча: Отож, перейдемо до обговорення. Не дарма говорять: «Мій дім – моя фортеця», адже важливу роль в житті кожної людини відіграє рідна домівка. Запрошуємо до слова дизайнера модного дому «Інтер'єр + » Мазурика Віталія Володимировича.

Дизайнер модного дому «Інтер'єр + »:

- Дякую. Дозвольте мені одразу ж повернути Вас на певний час у минуле. Основним типом традиційного житла в Україні в другій половині ХІХ ст. залишалася хата. Це затишна, найчастіше білена зовні і всередині, будівля під солом’яним дахом. Провідним типом житла була хата з одним житловим приміщенням, з’являються також двокамерні й трикамерні будинки.

Дану тенденцію легко прослідкувати в сучасному житті, окрім солом’яного даху, звичайно. Я маю на увазі відомі Вам одно-, дво-, а також трикімнатні квартири.

Тепер стосовно інтер'єру. Звичайно, говорити про повне збереження внутрішнього вигляду будинку, порівняно з другою половиною ХІХ ст., ми не можемо. Але поглянемо глибше. Житлове приміщення чітко поділене на умовні зони: праці, відпочинку, місце для молитви. Сьогодні популярними є однокімнатні квартири з чітким плануванням інтер'єру, без поділу на кімнати за рахунок стін, провідне місце має вільний простір.

Журналіст : Карнаух Віталій, кореспондент каналу «1+1»:

- Скажіть, будь ласка, а як же бути з традиційними українськими меблями другої половини ХІХ ст.? Чи зазнали вони змін, чи зникли взагалі?

Дизайнер модного дому «Інтер'єр + »:

- Дякую за запитання. Про повне зникнення ми говорити, звичайно, не можемо, а скоріше про трансформацію. Аналогом колишньої печі сьогодні є камін, лавки – диван, крісло, скриня змінилася на шафу.

Ведуча: Кожного ранку господиня дому розпочинала й розпочинає свій робочий день із приготування сніданку та обіду для всієї родини. Чи змінилося щось у цьому ритуалі, порівняно з другою половиною ХІХ ст., які страви готуються й сьогодні, нам розповість шеф – повар ресторану «Шкварочка» Калинюк Микола Васильович.

Шеф – повар ресторану «Шкварочка»:

- Дякую. У меню нашого ресторану Ви зустрінете лише традиційні українські страви, тому постійні клієнти – це справжні цінителі української кухні. Що ж ми запозичили з раціону другої половини ХІХ ст.?

У щоденному харчуванні чільне місце посідав хліб і варені страви з борошна (затірка, лемішка, вареники, кваша, вівсяний кисіль). Часто готували вареники з сиром, вишнями, чорницями. У харчовому раціоні українців важливе місце посідали каші: гречана, ячмінна, пшоняна. Українська кухня багата стравами з картоплі. Найпоширенішою овочевою стравою був борщ, який господині щедро приправляли часником і цибулею. Усі ці страви присутні в нашому меню, як у традиційному вигляді, так і з деякими змінами , які покращують смакові якості.

Журналіст: Андрієнко Андрій, кореспондент газети «Україна молода».

- Скажіть, будь ласка, які страви святкового столу ви запозичили для свого ресторану з другої половини ХІХ ст.?

Шеф – повар ресторану «Шкварочка»:

- На сімейних урочистостях українці подавали: борщ, холодець, м’ясну печеню, кров’янку, голубці, сирники, коровай. Ці страви ми готуємо й сьогодні, із дотриманням обрядовості на свята. Тобто, на Різдво обов’язково – кутя, узвар; на Великдень – паска, крашанки. Якщо в ресторані святкується весілля, то печемо коровай і шишки.

Ведуча: Важливим елементом формування особистості було і залишається сімейне виховання. Про те, як змінилися з часом родинні цінності, нам повідомить сімейний психолог Олексій Оксана Іванівна.

Сімейний психолог:

- Дякую. Головними чинниками моралі споконвічно були ідеали добра, милосердя, людяності, такі категорії, як честь, гідність, працелюбність. Вам відомо, що ці вічні цінності ми і сьогодні намагаємося прищепити нашим дітям, як у сім’ї, так і поза нею, зокрема в школі.

В українському суспільстві передусім шанувалося почуття любові до батьків, засуджувалася сімейна ворожнеча. Однією з найважливіших вимог народної моралі була діяльна любов до людей, що перш за все мала виявлятися у наданні допомоги ближньому. Погодьтеся, що це цінується і в наш час.

Великого значення надавалося привітанню. Необхідною умовою збереження честі вважалося пошанування правдивості. Сім’я завжди основою суспільства.

На другу половину ХІХ ст. в Україні традиційно зберігалася моногамна сім’я (одна жінка, один чоловік), яка існує і сьогодні. Провідною функцією сім’ї була, і залишається, виховна, яка слугує для передачі дітям батьківського досвіду, культурної спадщини і сприяє формуванню в них ціннісних орієнтацій у житті.

Журналіст: Федченко Павло, кореспондент каналу «Перший національний»:

- Скажіть, будь ласка, яким у ХІХ ст. було ставлення до розлучення? І чи змінилося воно сьогодні?

Сімейний психолог:

- Наприкінці ХІХ ст. розлучення і подружня невірність народом засуджувалися. Такої ж позиції дотримувалася і церква. Сьогодні, на жаль, дана тенденція втрачається.

Ведуча: Зі слів психолога ми зрозуміли, що сім’я мала велике значення для тогочасного суспільства . А яким же був соціальний статус жінки, порівняно з чоловіком? Давайте послухаємо спеціаліста з гендерної політики Сухара Андрія Леонідовича.

Спеціаліст із гендерної політики:

- Дякую. Я думаю, Вам відомо, що сьогодні дуже актуальним є питання рівності чоловіків і жінок, яке постало саме в другій половині ХІХ ст.

Українська жінка традиційно була хранителькою домашнього вогнища і добробуту. Постійними хатніми обов’язками жінки були: дітей доглядати, варити, пекти, обшивати сім’ю, прясти, ткати, хату прибирати, доглядати худобу. Окрім того, жінки виконували ще й сезонні роботи. Таким чином, жінка працювала протягом дня більше часу, ніж чоловік, але ця робота була фізично легшою.

У другій половині ХІХ ст. статус жінки дещо змінюється. Про це свідчить майже рівномірний розподіл батьківського майна між усіма членами родини, у тому числі й між доньками. Жінка нарівні з усіма мала право на особисте майно, яке вона могла придбати за власні гроші.

Жінки з вищих верств отримали можливість здобувати кваліфікацію та середню й неповну вищу освіту. Поступово вони вливалися в громадсько – політичну роботу й привертали увагу до жіночої долі, ставали на захист своїх знедолених сестер. Подібні тенденції прослідковуються й сьогодні: нас оточують жінки – науковці, політики, письменники, викладачі… Перелік можна продовжувати ще довго.

Журналіст: Лукаш Ірина,кореспондент газети «Суспільство»:

- Ви говорили про зміну статусу жінки в другій половині ХІХ ст. Які конкретні приклади Ви можете навести на підтвердження своїх слів?

Спеціаліст із гендерної політики:

(відповідь супроводжується демонстрацією фотографій)

- Дякую за запитання. Друга половина ХІХ ст. надзвичайно багата на яскраві жіночі особистості, що боролися за свої права. Найбільш відомі з них це:

а) письменниця Марія Вілінська – Маркович (Марко Вовчок);

б) актриса Марія Заньковецька;

в) математик Софія Ковалевська;

г) педагог Христина Алчевська.

Ведуча: Дякуємо нашим спеціалістам за змістовні виступи. Вони дійсно допомогли нам уявити повсякденне життя українців другої половини ХІХ ст.

IV. Узагальнення і систематизація.

Ведуча: А зараз давайте повернемося до проблемного питання нашої зустрічі:

Чи можемо ми в нашому сучасному повсякденному житті знайти відлуння другої половини ХІХ ст.?

Прошу Вас узяти бланки для голосування і зробити свій вибір! Оцінку результатів буде здійснювати наш незалежний експерт Серьогіна Лілія Володимирівна.

(Голосування)

Ведуча: А поки Лілія Володимирівна опрацьовує результати голосування, ми з Вами згадаємо ще певні елементи повсякденного життя українців другої половини ХІХ ст., які зараз втратили визначальну роль, але й досі мають для нас важливе значення. Окремо потрібно сказати про багату усну народну творчість: пісні, думи, казки, прислів’я та приказки.

Пригадайте, будь ласка, назви українських народних казок.

(Учасники дають відповіді).

А тепер пригадайте відомі Вам народні прислів’я та приказки.

(Учасники дають відповіді).

Ведуча: Не можемо не згадати посуд, вишивані й ткані рушники, шикарні килими, які були невід’ємним атрибутом української хати, а також пишний традиційний одяг.

(Демонстрація українського національного жіночого костюму).

V. Підсумки уроку.

Ведуча: Експерт уже готова оголосити остаточні результати. Будь ласка, Вам слово.

Незалежний експерт: За результатами голосування у відповідь на проблемне питання варіант «Так» обрало … учасників, варіант «Ні» - … учасників. Таким чином, більшість опитаних погоджується з твердженням про те, що в сучасному житті прослідковуються традиції ХІХ ст.

VІ. Оголошення домашнього завдання.

Ведуча: Детальну інформацію про сьогоднішній ефір Ви зможете знайти в п. 35 у брошурі, яку видає керівництво телеканалу.

З Вами була я, Юлія Симоненко, і ток – шоу «Україна: вчора,сьогодні, завтра». На все добре! І до наступної зустрічі!

Коментарi