• Ви знаходитесь тут:

• Головна
• Методична скарбничка
• Історія та правознавство
• Конспекти уроків
• Господарське і повсякденне життя. Суспільство Давньо Єгипту

Господарське і повсякденне життя. Суспільство ДавньогоЄгипту.

Мета:

Освітня: ознайомити учнів із основними заняттями давніх єгиптян; із суспільним ладом; із структурою суспільства; із організацією виробництва: із ремеслами та повсякденним життям Давнього Єгипту.

Розвиваюча: розвинути в учнів вміння самостійно працювати з історичними джерелами, на основі яких робити висновки та узагальнення, самостійно виділяти головне ; розвивати усне мовлення мислення, уяву та пам’ять; працювати з суспільною драбиною.

Виховна: виховати в учнів інтерес до вивчення історії Стародавнього Єгипту та до всього таємничого та загадкового, пов’язаного з його історією.

Очікувані результати: після цього уроку учні зможуть називати заняття єгиптян, найважливіші досягнення господарства, структури суспільства, побуту давніх єгиптян; застосовувати та пояснювати на прикладах терміни « держава », « цивілізація », « фараон »; описувати умови життя та праці давніх єгиптян; визначати особливості господарського життя в Давньому Єгипті.

Тип уроку: комбінований.

Форма уроку: традиційна.

Структура уроку

1.Організіційний момент.

2.Перевірка домашнього завдання.

3. Актуалізація опорних знань.

4. Оголошення теми і мети уроку.

5. Вивчення нового матеріалу:

І). Зрошувальне рільництво.

ІІ). Повсякдення життя. Ремесла.

ІІІ). Структура суспільства.

IV). Організація виробництва

6. Узагальнення і систематизація знань.

7. Підсумки уроку.

8. Оголошення домашнього завдання.

Хід уроку

1.Організіційний момент.

2.Перевірка домашнього завдання.

Бесіда за запитаннями, при якій відповідаючий висвітлює питання, всі інші учні доповнюють та задають питання

- Об’єднання Єгипетської держави.

- Влада і культ фараона.

- Будівництво пірамід.

Робота з поняттями методом «Мікрофон», учні визначають зміст понять: держава, цивілізація, фараон, шадуф.

3. Актуалізація опорних знань.

Робота з картою.

Покажіть на карті Давній Єгипет, Ніл, дельту Нілу.

4. Оголошення теми, плану і мети уроку.

5. Вивчення нового матеріалу:

І). Зрошувальне рільництво.

Робота з підручником.

Опрацювати відповідний текст параграфа і дати відповіді на запитання:

1. Як зрошувалися землі, до яких не доходила вода?

2. Чому в роботах з осушення і зрошення долини Нілу брало участь усе доросле населення общини?

3. Чиїм обов’язком було організовувати роботу людей: давати завдання, стежити за порядком?

Додаткова інформація

Рільництво відіграло значну роль у житті єгиптян. Вирощування рослин було можливе лише завдяки досконалій системі зрошування. Створення системи каналів забезпечувало зберігання води, що заливала поля під час щорічного розливу Нілу. Іригаційна система була створена ще в V-IV тис. до н.е. Саме необхідність її побудови призвела до появи перших дрібних держав – номів.

Створення та подальше обслуговування системи зрошування привели до необхідності розвитку багатьох наук, зокрема геометрії, у якій єгиптяни вважаються першопрохідцями. Система зрошування була настільки важлива, що перебувала під особливою охороною фараона, розподілом води між окремими полями завжди завідували окремі чиновники.

Робота з терміном

Новий термін: «Іригаційна система» – система каналів, яка забезпечувала зрошення земель під час щорічного розливу Нілу.

ІІ). Повсякдення життя. Ремесла.

Робота в групах

Учні об’єднуються у 3 групи, кожна з яких одержує роздатковий матеріал з завданням. Для виконання завдання надається 8-10 хвилин, після чого групи представляють результати своєї роботи.

1-група. Прочитайте уривок з роману Болеслава Пруса «Фараон». Дайте відповіді на питання.

У наш час майже не можливо уявити собі, яку надзвичайну роль віді­гравали жерці в Єгипті. Вони були наставниками молодих поколінь, во­рожбитами, а отже, порадниками старших людей, суддями померлих, яким волею й прозорливістю жерців гарантувалось безсмертя. Жерці не лише виконували щоденні релігійні обряди, вони служили богам і фара­онам, лікували хворих як лікарі, впливали на перебіг громадських буді­вельних та земляних робіт як інженери, визначали політику держави як астрологи і насамперед досконало знали власну країну та її сусідів.

В історії Єгипту першочергове значення мали відносини між жерця­ми та фараонами. Найчастіше фараон слухняно корився жерцям, при­носив богам щедрі пожертви, будував храми. Тоді він жив довго, а його ім'я та зображення, викарбувані на пам'ятниках, переходили з покоління в покоління, овіяні славою. Проте багато фараонів володарювало недов­го, а часом з пам'яті народу зникали не лише їхні діяння, зникали навіть імена. Кілька разів траплялося так, що занепадала ціла династія, а голов­ний убір фараонів, оповитий змією, надягав жрець.

Питання

1. Розкажіть, якими справами займалися жерці.

2. Поясніть, які відносини були між фараонами та жерцями.

2-га група. Прочитайте текст «Доля простої людини» та «Доля зем­лероба» і дайте відповіді на питання.

«Доля простої людини»

Коли людина народжується, вона працює на свого начальника: хлоп­чик — він слуга воїна, хлопець-новобранець; старий — відданий в земле­роби; чоловік — він буде воїном, якщо він кульгавий каліка — буде від­даний в сторожі, щоб годувати худобу.

«Доля землероба»

Горе землеробу! Бере черв'як половину ячменю, гіпопотам з'їдає за­лишок. Миші численні в полі, сарана опускається, худоба їсть, горобці крадуть. Горе землеробу! Залишок на току. Він для злодіїв. Упряжка волів подихає при молотьбі.

Писар причалює до берега. Він записує врожай. Його помічники з па­лицями, кнутами із жил пальмового листя. Вони говорять: «Дай ячмінь».

Немає його. Вони б'ють його. Він зв'язаний та кинутий до колодязя. Він занурений у воду вниз головою, його дружина зв'язана перед ним, його діти скручені. Його сусіди залишають їх, тікаючи, і пропав їх ячмінь.

Питання .

1. Розкажіть, яка доля чекала просту людину в Давньому Єгипті.

2. Поясніть, чому в Давньому Єгипті прості люди вважали військову службу небезпечною та важкою роботою.

3. Розкажіть, які неприємності чатували на землероба в Давньому Єгипті.

3-тя група. Прочитайте текст «Обов'язки сановника» — уривок з до­кумента «Розпорядження про службові обов'язки верховного сановника» (XVI—XVст. до н. є.), дайте відповіді на питання.

«Об о в' я з к и сановника»

Він буде слухати кожного прохача згідно з законом, що у нього в руці. Він викликатиме окружних урядовців, щоб вони доповідали йому про справи у своїх округах.

Йому доставлятимуться усі заповіти; він буде їх запечатувати. Це він відводитиме наділи на всіх земельних ділянках.

Це він призначатиме виконуючих посади сановників Верхнього та Нижнього Єгипту.

Це він посилатиме рубати смоковниці.

Це він посилатиме окружних урядовців проводити обнесені дамбами канали в усій країні.

Це він посилатиме воїнів і писарів виконувати розпорядження владики.

Це він встановлюватиме межі кожної області кожного пасовища, кожного храмового господарства, кожного володіння.

Це він вислуховуватиме скарги. До нього надходитимуть з палацу всі справи. Це він слухатиме кожний наказ. Це він накладатиме всі податі. Це він слухатиме всі справи.

Це він відкриватиме скарбницю спільно з начальником казни.

Це він складатиме списки всіх биків, що підлягають внесенню до списку.

Це він оглядатиме пиття кожні десять днів.

Це він слухатиме про кожну справу судової присутності.

Місцеві князі, градоправителі та всі простолюдини повідомлятимуть йому про всі свої податі.

Йому докладатимуть схід Сиріуса та рівень Нілу.

Йому докладатимуть про дощ.

Це він надаватиме судна кожному, хто має право на їх надання.

Це він запечатуватиме накази посильного з дорученням палацу.

Пишання

1. Розкажіть, які справи вважалися державними.

2. Покажіть на прикладах, що верховний сановник мав значну владу. Що доручалося робити сановнику?

3. Назвіть, які справи сановника, на вашу думку, допомагали підтриму­вати порядок у державі.

Робота з поняттями:

Ремісник – майстер, що виготовляв товари загального вжитку.

Ремісники працювали в майстернях, які належали вельможам, це були ткачі, ювеліри, гончарі, склярі, сандальники, також існували майстри з обробітку металу.

ІІІ). Структура суспільства.

Завдання. Скласти схему за допомогою вчителя « Єгипетське суспільство ».

Оскільки побудова схеми викликає деякі труднощі в учнів, роботу виконуємо в декілька етапів:

- спочатку розділяємо всі відомі школярам групи на тих, хто правив, і тих, хто підкорявся, на знатних і незнатних.

Фараон, вельможі

Селяни, ремісники, раби

- потім слід звернути увагу на те, що влада фараона була безмежною, і навіть вельможі під час доповідей падали перед ним ниць, та підкреслити, що найбільш безправними були раби.

Заповнена схема може мати такий вигляд

Фараон

Вельможі

Селяни	Ремісники
Раби

IV). Організація виробництва.

Розповідь учителя

Основу господарського життя Єгипту, становило зрошувальне рільництво, яке поєднувало іригаційну систему, зрошувальні роботи і примітивну техніку обробітку землі. Землю обробляли мотикою і примітивним плугом. Сіяли ячмінь, пшеницю, льон. Сільське господарство мало спеціалізований характер. Верхній Єгипет став центром рільництва, а Нижній Єгипет – скотарства, садівництва та виноградарства. Із давніх часів у Єгипті склалася система, яка полягала в поділі полів на « верхні » та « нижні ». «Нижніми » називалися поля, які затоплювались під час розливів Нілу. На них будували дамби для затримки води. На « верхні » поля, куди вода під час розливів не потрапляла її доводилось піднімати за допомогою журавлів – шадуфів та водяних коліс.

Ремонт дамб, чищення каналів, регулювання послідовності поливання полів, польові роботи, пов’язані з режимом зрошення – усе це могло здійснюватися лише при жорсткому контролі й управлінні з єдиного центру. Ці функції виконувала держава. Отже держава в Давньому Єгипті виникла через необхідність об’єднання сил хліборобів – общинників для будівництва зрошувальних систем.

6.Узагальнення і систематизація знань.

Фронтальне опитування.

1) Яке заняття було основним у Єгипті?

2) Які ремесла розвивались?

3) На які групи ділилось єгипетське суспільство?

4) У чому полягали особливості організації виробництва у Давньому Єгипті?

6. Підсумки уроку

Учитель акцентує увагу учнів на тому, що для організації громадських робіт, збереження внутрішнього порядку (утримання влади над рабами та селянами) була необхідна спеціальна організація – держава. Ще одним завданням держави був захист від зовнішніх ворогів і ведення загарбницьких війн.

Виставлення оцінок.

7. Домашнє завдання

А) Опрацювати текст параграфу.

Б) Творче завдання. Скласти розповідь від імені представника певної групи населення Єгипту про своє життя.

Коментарi